Федоров Михайло Михайлович — Вікіпедія

Михайло Михайлович Федоров
Народився	2 вересня 1867(1867-09-02)  Катеринодар, Російська імперія
Помер	29 березня 1945(1945-03-29) (77 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	Російська імперія, СРСР
Діяльність	mechanician, науковець
Alma mater	Санкт-Петербурзький гірничий інститут
Галузь	гірнича механіка
Заклад	Московська гірнича академіяd
Відомі учні	Іванченко Є. Я.
Аспіранти, докторанти	Aleksandr Il'ichevd Іванченко Євтихій Якович
Членство	НАНУ
Нагороди

Фе́доров Миха́йло Миха́йлович (2 вересня 1867, Катеринодар — 29 березня 1945) — український радянський учений у галузі гірничої механіки, дійсний член АН УРСР (з 1929 року), академік АН УРСР (1929), заслужений діяч науки РРФСР (1932).

Михайло Федоров народився 2 вересня 1867 року у місті Катеринодар. У 1895 році закінчив Санкт-Петербурзький гірничий інститут, у 1905 році — Вищу школу електрики в Парижі^[1].

З 1905 року професор Гірничого інституту в Петербурзі і вищого гірничого училища Катеринославі, згодом в Інституті сільського господарства в Кам'янці-Подільському. В 1906—1919 роках працював у Катеринославському вищому гірничому училищі (КВГУ) — Катеринославському гірничому інституті (КГІ), в 1916—1919 роках завідував секцією гірничозаводської механіки, у 1919—1934 роках завідував кафедрою гірничої механіки та електромеханіки Московського гірничого інституту. З 1923 року — професор Гірничої академії у Москві^[2].

З 1929 року до 1934 року Михайло Федоров організовував роботу як очільник кафедри гірничої механіки Відділу технічних наук АН УРСР. З 1934 до 1939 обіймав посаду директора, у 1939-му завідував сектором машинобудування та був науковим консультантом Інституту гірничої механіки^[3]. Наукове керіництво Михайло Федоров здійснював науково-організаційну роботу в АН УРСР, періодично приїжджаючи до Дніпропетровська.

У 1934—1945 роках був засновником і директором Інституту гірничої механіки АН УРСР (Донецьк)^[4].

Помер 29 березня 1945 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 14, місце 52).

У Катеринославі до революції належав до українського товариства «Просвіта» (Див.: Чабан Микола. Діячі Січеславської «Просвіти». 1905—1921. Дн., 2002).

25 жовтня 1907 (за ст. стилем) у Катеринославі у гірничого інженера колезького асесора Михайла Михайловича Федорова і його дружини Олександри Іванівни народилася дочка Зоя, охрещена у Преображенському соборі. Хрещеними батьками новонародженої стали син колезького асесора Борис Михайлович Федоров (брат Зої) та дружина студента гірничого інституту Ольга Іванівна Мартишевська.

Праці Федорова стосуються теоретичного обґрунтування динаміки рудникового підйомного устаткування, методів розрахунку рудникових турбомашин та інших напрямків. Він є автором понад 200 праць, а саме:

• Федоров М. М. Очерк состояния электрических сооружений на Уральских заводах и рудниках в 1906 году. — СпБ, 1910. — 101 с.^[5]
• Федоров М. М. Теория и расчет гармонического рудничного подъема. — Екатеринослав: Издательство Типоцинкография Берса, 1914. — 181 с.^[6]

У 1943 році Інституту гірничої механіки АН УРСР присвоєне ім'я Михайла Федорова^[7].

10 вересня 1968 року на будинку по вулиці Енгельса 21/12 (тепер Лютеранська) де в 1931—1945 роках жив вчений, встановлено гранітну меморіальнку дошку (скульптор І. В. Макогон).

• 
  Меморіальна дошка Федорову М. М. в Києві
• 
  Барельєф Федорову М. М. перед центральним корпусом НТУ "Дніпровська політехніка"
• 
  Могила Федорова М. М. на Лук'янівському цивільному кладовищі в Києві

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Федоров Михайло Михайлович (01.09.1867–29.03.1945) — вчений у галузі гірничої механіки, академік АН УРСР. До 150-річчя від дня народження