Ференц Богдан Васильович — Вікіпедія

Ференц Богдан Васильович
Народився22 березня 1951(1951-03-22) (73 роки)
Діяльністьпрокурор, адвокат
Alma materюридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
ПосадаГенеральний прокурор

Богдан Васильович Ференц (нар. 22 березня 1951(19510322), с. Садковичі, Самбірський район, Дрогобицька область) — український юрист, прокурор, адвокат. Державний радник юстиції 2 класу[1]. З 24 квітня до 17 липня 1998 року виконував обов'язки Генерального прокурора України.

Зовнішні зображення
Зображення Богдана Ференца
На час роботи в Тернопільській прокуратурі, 1990-ті рр. Перший зліва.
Фото 2011 р.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Юридичний факультет Львівського університету.

Робота в прокуратурі

[ред. | ред. код]

У 1990-х роках очолював прокуратури Львівської та Тернопільської областей.

У жовтні 1997 р. призначений першим заступником Генерального прокурора України[2].

З 24 квітня 1998 р. по 17 липня 1998 р. виконував обов'язки Генерального прокурора України.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2002 року Б. В. Ференц був представником виборчого блоку політичних партій «Блок Віктора Ющенка „Наша Україна“» в Центральній виборчій комісії[3].

Адвокатська діяльність

[ред. | ред. код]

Адвокатське свідоцтво Богданові Ференцу видане Тернопільською обласною КДКА 29 листопада 1996 р.[4]

Активно займатися адвокатською діяльністю почав 2000 року, з широкою спеціалізацією.

Гучні справи і клієнти: представляв інтереси членів сім'ї вбитого журналіста Ігоря Александрова; захищав братів Боцвинюків з Чернівців, яких звинувачували в торгівлі людьми в США. Адвокат екс-прем'єра Юлії Тимошенко[5].

— Сьогодні ви чи не щодня ходите до Генпрокуратури. Хто ваш адвокат у кримінальних справах?
— Мій адвокат Ференц Богдан Васильович.
— Це колишній генеральний прокурор України. З якого джерела ви сплачуєте йому за послуги?
— Це мої особисті гроші.
(з інтерв'ю Юлії Тимошенко. 3 лютого 2011 р.)[6]

Б. Ференц очолює київську юридичну фірму «Надія»[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 27 листопада 1997 року № 1301/97 «Про присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури»
  2. ↑ «Свобода» (Джерсі—Нью-Йорк), № 207, 30 жовтня 1997 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Про реєстрацію представника виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу: Центрвиборчком; Постанова від 27.01.2002 № 97. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 6 жовтня 2013.
  4. ↑ Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017. [Архівовано 2017-02-24 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Полузащитники. Сколько зарабатывают адвокаты на громких делах / Фокус.ua, 15.04.2011 08:45. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 6 жовтня 2013.
  6. ↑ Тимошенко у домогосподарки не піде, а у Facebook - обіцяє / Tablo ID, 03.02.2011, 14:14
  7. ↑ B2BToday.com.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник: в.о. Генерального прокурора України
24 квітня 1998 — 17 липня 1998 		Наступник:
Литвак Олег Михайлович
 		Потебенько Михайло Олексійович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ференц_Богдан_Васильович&oldid=43915984