Флоріян (Гребницький) — Вікіпедія

Флоріян Гребницький
Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі
16 грудня 1748 — 18 липня 1762
Обрання:	8 червня 1747
Церква:	Українська греко-католицька церква
Попередник:	Атанасій Шептицький
Наступник:	Пилип Феліціян Володкович
Архієпископ Полоцький
8 грудня 1715 — 18 липня 1762
Попередник:	Сильвестр Пешкевич
Наступник:	Ясон Смогожевський
Народження:	1683(1683) Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Смерть:	18 липня 1762(1762-07-18) Strunnied, Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Похоронений:	Софійський собор
Батько:	Михайло
Єпископська хіротонія:	14 березня 1716

Митрополи́т Флорія́н Гребни́цький гербу Остоя (1683 — 18 липня 1762) — єпископ Руської унійної церкви; з 16 грудня 1748 року митрополит Київський, Галицький і всієї Русі — глава Руської унійної церкви (12-ий з черги).

Народився в сім'ї Михайла Гребницького — скарбника Вітебського воєводства. У 1699 році стає монахом-василіянином, пізніше закінчує католицьку духовну семінарію у Вільнюсі. 1707 року — стає магістром філософії, в 1710 р. — доктором теології. До 1712 р. викладає філософію в Жировицькому монастирі, пізніше проповідує в Полоцьку, стає настоятелем у Вільнюсі, Вітебську.

З 1716 року — греко-католицький єпископ Вітебська, з 1717 р. — архієпископ Полоцький. Вересень 1720 р. — учасник Синоду в Замості, скріпляє підписом прийняті рішення (як 4-й за рангом ієрарх). 1726 року митрополит Л. Кішка призначив, щоправда, без успіху, його своїм коад'ютором^[1].

1742 року Теодосій (Рудницький) за підтримки Генріха Брюля, Чорторийських розпочав старання про призначення на посаду коад'ютора митрополита Київського з правом наступництва, однак без успіху. Після смерті митрополита Атанасія Шептицького (між 30.11–10.12) 1746 року Теодосій (Рудницький) отримав від короля 28 січня 1747 р. призначення Київським митрополитом^[1]. За даними Людоміра Бєньковського, «камарилья двору» підтримувала Т. Рудницького, його противником був, зокрема, нунцій, який сам призначив Ф. Гребницького адміністратором митрополії УГКЦ. Т. Рудницькому закидали «ортодоксальність», контакти зі «схизматиками» в Києві, порушення процедури входження на посаду. У Новогрудку 19 червня 1747 Ф. Гребницького обрали адміністратором митрополії УГКЦ більшістю голосів єпископів (Теодосій Рудницький отримав 0). «Протектори» Т. Рудницького (міністри, канцлер та підканлер коронні) під час перемовин з нунцієм сказали, що порушили процедуру через небажання йти на конфлікт з королем. Після «сугестії» придворних Папа 4 квітня 1748 видав бреве для короля, в якому сказав, що вибір митрополита Ф. Гребницького єпископами має тільки рекомендаційний характер, не применшує право короля призначати на посаду свою кандидатуру. Теодосій Рудницький зрікся королівської номінації. 5 січня 1748 року Ф. Гребницький отримав призначення на посаду Київського митрополита від короля за сприяння кардинала Аннібале Альбані — «протектора Польщі» — від імені Папи.

• Сас П. М. Гребницький Флоріян Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 188. — ISBN 966-00-0405-2.
• Bieńkowski L. Lubieniecki (Rudnicki-Lubieniecki) Teodozy h. Sas (ok. 1698—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 608—609. (пол.)

Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.