Фонетичний розбір — Вікіпедія

Фонетичний розбір слова — це аналіз фонетичних особливостей певного слова. Він передбачає вироблення в учнів (студентів) навичок сприймати на слух особливості звуків мови і покращення навичок транскрибування.

Частковий фонетичний розбір застосовується при вивченні голосних звуків і приголосних звуків, фонем і їх реалізації, при вивченні звукових змін, складу і наголосу.

При повному фонетичному розборі слово, записане транскрипцією, поділяють на склади, визначають наголошений склад, кількість звуків (при фонетико-графічному з'ясовують співвідношення між звуками і літерами), дають їхню характеристику:

  • у голосних: ряд, піднесення, лабіалізованість/нелабіалізованість; повного творення або редукований і ступінь редукції, просунутість початкової або кінцевої фази голосного вперед і вгору поруч з м'яким
  • у приголосних: місце і спосіб утворення, сонорність, дзвінкість, твердість, лабіалізованість.

У ВНЗ фонетичний розбір доповнюється аналізом позиційних та історичних змін звуків із з'ясуванням причин їх виникнення.

Порядок фонетичного розбору слова

[ред. | ред. код]
  1. Орфографічний запис слова, вимова відповідно до орфоепічних норм, запис транскрипцією.
  2. Поділ слова на склади (відкриті, закриті), визначення наголосу в слові.
  3. Характеристика голосних: наголошені / ненаголошені, якими буквами позначаються.
  4. Характеристика приголосних за участю голосу й шуму (дзвінкі, глухі), за наближенням середньої частини язика до твердого піднебіння (тверді, м'які), якими буквами позначаються.
  5. Кількість букв у записаному і звуків у вимовленому слові.

Зразок фонетичного розбору

[ред. | ред. код]

Футбол

  1. Футбол [фудбóл]
  2. 2 склади, закриті
  3. 6 букв, 6 звуків

[ф] — приголосний, твердий, глухий

[у] — голосний, ненаголошений

[д] — приголосний, твердий, дзвінкий

[б] — приголосний, твердий, дзвінкий

[о] — голосний, наголошений

[л] — приголосний, твердий, дзвінкий

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]