Формула Ціолковського — Вікіпедія

Формула Ціолковського визначає швидкість, яку розвиває літальний апарат під впливом тяги ракетного двигуна, незмінною за напрямком, при відсутності всіх інших сил. Ця швидкість називається характеристичною.

${\displaystyle V=I\cdot \ln \left({\frac {M_{1}}{M_{2}}}\right)}$,

де:

${\displaystyle V}$ — кінцева (після використання всього палива) швидкість літального апарата;

${\displaystyle I}$ — питомий імпульс ракетного двигуна (відношення тяги двигуна до секундної витрати маси палива);

${\displaystyle M_{1}}$ — початкова маса літального апарата (корисне навантаження + конструкція апарату + паливо).

${\displaystyle M_{2}}$ — кінцева маса літального апарата (корисне навантаження + конструкція);

Ця формула була виведена К. Е. Ціолковським в рукописі «Ракета» 10 травня 1897 року (22 травня за григоріанським календарем).^[1]

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.