Фортунатівка — Вікіпедія

село Фортунатівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Малинська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060130720076761
Основні дані
Засноване 1802
Населення 33
Площа 0,684 км²
Густота населення 48,25 осіб/км²
Поштовий індекс 11600
Телефонний код +380 4133
Географічні дані
Географічні координати 50°43′8″ пн. ш. 29°1′5″ сх. д. / 50.71889° пн. ш. 29.01806° сх. д. / 50.71889; 29.01806
Середня висота
над рівнем моря
178 м
Водойми Здривля
Місцева влада
Адреса ради 11600, Житомирська обл., Малинський р-н, с. Устинівка
Карта
Фортунатівка. Карта розташування: Україна
Фортунатівка
Фортунатівка
Фортунатівка. Карта розташування: Житомирська область
Фортунатівка
Фортунатівка
Мапа
Мапа

Фортуна́тівка — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 33 осіб.[1] Входить до складу Малинської міської громади.

Історія

[ред. | ред. код]
  • 1802 рік — історична дата утворення с. Фортунатівка.[1]
  • 1834 рік — в сільці (по рос.дєрєвнє) Фортунатівка проживала шляхта, яка носила прізвища:
                        - Барановські (отрим.дворянство),                          - Василевські,                          - Грінцевичі,                          - Занєвичі (Зіневичі),                          - Забродзькі,                          - Корбути,                          - Кулаковські,                          - Левковичі (отрим.дворянство),                          - Севруки                          та інші.[2]    
  • 1864 рік — «Фортунатовка» (рос.) чи «Яновецкая Буда» (рос.) в 4-х верстах від Янівки, при безіменному струмку, що в Іршу впадає.
                        Жителів обох статей 180.  

Належить до Янівського маєтку разом з селами Устинівкою, Булгачками та Кіанкою. Землі у всьому маєтку числиться 7359 десятин. В кінці минулого століття Янівка належала Яну Борейко, чеснику Новогродському, потім з 1801 року Йосипу Михаловському, а по смерті його у 1828 році його дружині, по другому шлюбу Юстині Крушинській. Сільце Фортунатівка зараховане до Янівського приходу. Церква (в Янівці) дерев'яна, в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, побудована так давно, що ще в 1784 році невідомо було про час її побудови. У 1850 році вона поставлена ​​на кам'яний фундамент і полагоджена.[3]

                        Має 35 дворів,                          жителів  чоловічої та жіночої статі – 230 осіб,                          з них чоловіків - 120 і                          жінок – 110.  

Головне заняття жителів — землеробство. Відстань від повітового (уѣздного) міста до сільця — 25 верст, від найближчих: пароплавної станції «Чернобыль» — 103 версти, телеграфної та поштової (земської) «Малинъ» — 19 верст. В сільці нараховується землі 921 десятина, що належить поміщикам 571 десятина та іншим сословіям 350 десятин. Фортунатівка належить Феодосію Костянтиновичу Гринцевичу. Господарство в маєтку веде сам поміщик по трипільній системі.[5]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 29 87.88%
російська 4 12.12%
Усього 33 100%

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Офіційний веб портал Верховної Ради України. Облікова картка с. Фортунатівка.
  2. Чернецький Є.А. Історико-демографічний аналіз походження та розміщення шляхти на теренах Радомишльського повіту Київської губернії. 2009р.
  3. Л. И. Похилевич. Сказания о населенных местностях киевской губернии. Киев: Киево-Печерская лавра — 1864г. С.137.
  4. Спеціальна мапа Європейської Росії 1915 року (мапа І. А. Стрельбицького). Арк. 31.
  5. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. С.LXXV. С.1161.
  6. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.