Футболка — Вікіпедія

Футбо́лка — предмет одягу, що закриває тулуб та зазвичай не має ґудзиків, коміра та кишень, з короткими рукавами. Футболки, як і будь-який інший одяг, бувають чоловічі і жіночі. Футболку одягають через голову. Її рукави зазвичай доходять до середини плеча. Футболка — предмет гардеробу, що спочатку відносився до спідньої білизни, проте згодом став використовуватися і як верхній одяг.

Перший одяг, схожий на футболки, з’явився у другій половині XIX століття, коли шахтарі використовували його для ефективного захисту від пилу та спеки. Справжня футболка, як ми її знаємо сьогодні, з'явилася у 1898 році завдяки армії США^[1][2].

Починаючи з масового виробництва для морських піхотинців, футболка швидко стала популярною як спідня білизна. Після Другої світової війни вона стала самостійним елементом гардероба і почала використовуватися як верхній одяг^[2]. У такому вигляді вона забезпечувала зручність при виконанні важких фізичних робіт у спекотних умовах.

У 1942 році відбувся справжній прорив, коли фотографія військовослужбовця у білій футболці з принтом з'явилася на обкладинці журналу «Life»^[3][4]. Після цього футболки стали популярними як засіб передвиборчої агітації та реклами. Фільми, такі як «Трамвай „Бажання“» (1951) та «Бунтівник» (1955), додали популярності футболці як елементу верхнього одягу^[5]. В 1960-х роках футболки Tie-dye, асоційовані з етнічним стилем і рухом хіпі, стали модним явищем, що сприяло подальшому розповсюдженню цього предмета гардероба^[6].

З можливістю друку на футболках вони стали популярним носієм реклами для політиків та організацій^[7]. У 90-х роках нанесення логотипів компаній і рекламних гасел на футболки стало модною тенденцією.

Для виготовлення футболок застосовуються різні види легкого трикотажного полотна (бавовну, змішану бавовну (з еластаном, поліестером), віскозу, віскозу з еластаном, чистий поліестер). Щільність тканин різниться в межах від 110 до 260 г/м².

У технології пошиття футболок ключову роль грає уміння працювати з трикотажним полотном: правильно викроювати вироби (подовжньо), ушивати рукави, стежачи за відсутністю складок на проймі, використовувати нитки, що дозволяють виробу тягнутися. Для пошиття футболок, як і для толстовок, використовуються 3 типи швейних машин: оверлок (для сточування плечових та бічних швів), плоскошовна машина (для обробки підгинів та горловини) і одноголкова машина (при дрібній обробці горловини).

Найпоширенішим способом нанесення дизайнів на футболки є шовкографія різними типами фарб (водні та пластизолеві з різноманітними ефектами)^[8][9]. Не менш популярною залишається машинна вишивка (віскозними або поліестеровими нитками), а також аплікація різних тканинних елементів. Для друку зображень на футболки з поліестеру ідеально підходить сублімація.

Отже, для бавовняних і синтетичних тканин в промисловості використовують такі види нанесення:

1. шовкографія (шовкодрук, шовкотрафарет)
2. термодрук (термоперенесення)
3. прямий цифровий друк
4. флокування
5. вишивка (ручна чи машинна)

Футболки є одним із найдемократичніших видів одягу, у повсякденному житті в них ми зустрічаємо дітей і дорослих, багатих та бідних, чоловіків і жінок. Безумовно, вони розрізняються за якістю і ціною, проте навіть відомі кутюр'є представлені в цьому сегменті своїми виробами.

• За довжиною рукава:
  • без рукавів (але не майки)
  • з коротким рукавом
  • з рукавом «три чверті»
  • з довгим рукавом
  • з рукавом реглан
• За формою горловини:
  • круглий виріз
  • v-подібний виріз
• За розмірами
  • європейські
  • російські
  • «китайські»

Через свою поширеність футболки часто використовуються для рекламних цілей. Вони добре підходять для друку на них зображень, зокрема логотипів компаній, гасел.

1. ↑ Історія футболки. SINGLEPRINT (рос.). 21 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2024.
2. ↑ ^{а б} История одежды. От звериных шкур до стиля унисекс (рос.). Litres. 28 березня 2024. ISBN 978-5-04-625451-8.
3. ↑ Inc, Time (13 липня 1942). LIFE (англ.). Time Inc.
4. ↑ History of the T-shirt During WW2 [Історія футболки під час Другої світової війни]. www.90thidpg.us (англ.). Процитовано 3 травня 2024.
5. ↑ A Streetcar Named Desire (1951) [Трамвай Бажання (1951)]. www.filmsite.org (англ.). Процитовано 3 травня 2024.
6. ↑ History of Tie-Dye. iml.jou.ufl.edu. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. [Архівовано 2013-09-27 у Archive.is]
7. ↑ Larsen, Sally (1993). Japlish (вид. 1st ed). San Francisco: Pomegranate Artbooks. ISBN 978-1-56640-454-9.
8. ↑ Процес повнокольорового трафаретного друку CMYK. Impressionz Printing. Процитовано 3 травня 2024.
9. ↑ Друк на тканинах та футболках. SingleP UA. Процитовано 3 травня 2024.