Хав'єр Солана — Вікіпедія

Франсиско Хав'єр Солана де Мадар'яга
Хав'єр Солана 2007 року
Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки
18 октября 1999 — 1 грудня 2009
Попередник	Юрген Трампф
Наступник	Кетрін Ештон
5-й Генеральний секретар Ради ЄС
18 жовтня 1999 — 1 грудня 2009
Попередник	Юрген Трампф
Наступник	П'єр де Буасьйо
9-й Генеральний секретар Західноєвропейського союзу
25 листопада 1999 — 1 грудня 2009
9-й Генеральний секретар НАТО
5 грудня 1995 — 6 жовтня 1999
Попередник	Віллі Клаас
Наступник	Джордж Робертсон
Міністр закордонних справ Іспанії
24 червня 1992 — 19 грудня 1995
Монарх	Хуан Карлос I
Попередник	Франсиско Фернандес Ордоньєс
Наступник	Карлос Вестендорп
Міністр освіти та науки Іспанії
7 липня 1988 — 24 червня 1992
Монарх	Хуан Карлос I
Попередник	Хосе Марія Мараваль
Наступник	Альфредо Перес Рубалькаба
Міністр культури Іспанії
3 грудня 1982 — 7 липня 1988
Монарх	Хуан Карлос I
Попередник	Солідад Беччеріль Бустаманте
Наступник	Хорхе Семпрун
Народився	14 липня 1942(1942-07-14) (82 роки) Мадрид, Іспанія
Відомий як	фізик, дипломат, політик, професор, викладач університету
Місце роботи	Мадридський університет Комплутенсе і Автономний університет Мадрида
Країна	Іспанія
Національність	іспанець
Alma mater	Мадридський університет Комплутенсе, Університет Вірджинії і Автономний університет Мадрида
Політична партія	Іспанська соціалістична робітнича партія
Батько	Luis Solanad
Мати	Obdulia Madariagad
У шлюбі з	Консепсьйон Хіменес
Діти	двоє дітей
Професія	фізик
Нагороди
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Франсіско Хав'єр Солана де Мадаріага (ісп. Francisco Javier Solana Madariaga; нар. 14 липня 1942, Мадрид) — іспанський політичний діяч, 9-й генеральний секретар НАТО (1995–1999).

З 18 жовтня 1999 року до 1 грудня 2009 року — Генеральний секретар Ради Європейського союзу і Верховний представник із загальної зовнішньої політики і політики безпеки. У липні 2004 року призначений на другий 5-річний термін.

З 25 листопада 1999 року до 1 грудня 2009 року — генеральний секретар Західноєвропейського союзу.

З 12 липня 2004 року до 1 грудня 2009 року — голова Європейського оборонного агентства (EDA).

Солана онучатий племінник Сальвадора де Мадаріага — шанований в Іспанії учений стояв біля витоків Ліги Націй, — був членом її Генерального секретаріату, а пізніше послом Іспанії в США і Франції.

Солана вступає до Мадридського університету Комплютенса на фізичний факультет. Але в 1963 році його тимчасово виключають з університету за опозицію франкістському режиму, він продовжує навчання у Великій Британії. Незабаром Солана отримує престижну стипендію фонду Фулбрайта і продовжує стажуватися і працювати в США, де по закінченню п'яти років захищає докторську дисертацію і здобуває ступінь доктора наук з фізики твердого тіла. Солана також автор більше 30-ти публікацій по науково-дослідній діяльності в цій області.

У 1964 року він приєднався до «оновленої» Іспанської соціалістичної робочої партії (ІСРП), і з 1977 року Солана п'ять разів підряд обирається депутатом національного парламенту. Після того, як уряд Іспанії очолив генсек ІСРП Феліпе Гонсалес, Солана з грудня 1982 року по липень 1988 року отримує портфель голови міністерства культури. Між липнем 1985 року і липнем 1988 року виконував обов'язки офіційного спікера уряду.

У липні 1988 року призначений на посаду міністра освіти і науки. Потім з липня 1992 року по грудень 1995 року очолював зовнішньополітичне відомство (МЗС) Іспанії (в Іспанії його називають міністром обіймів і усмішок).

2 грудня 1995 року, після одноголосного затвердження Північноатлантичною радою кандидатури Солани, він був призначений на посаду Генерального секретаря НАТО.

Хав'єр Солана володіє трьома мовами: іспанською (як рідною), англійською та французькою досконало. Одним з основних напрямів його діяльності як Генерального секретаря НАТО стало розширення альянсу за рахунок країн Центральної і Східної Європи.

З початком операції НАТО в Югославії «союзницьких сил» для Солани почався дуже важкий період — до розбіжностей між країнами альянсу додалися проблеми з Росією, але і в цій ситуації він примудрився досягти хоч би формального консенсусу в рамках альянсу. Спостерігачі тоді відзначали гнучкість і дипломатичний талант Солани. Повноваження Генерального секретаря закінчилися 10 жовтня 1999 року Після чого, починаючи з 18 жовтня, Солана вступив на посаду головного представника Європейського союзу із зовнішньої політики та безпеки. Ця посада вперше установлена ЄС в 1999 році, щоб ефективно координувати діяльність союзу в області міжнародних відносин.

19 серпня 2006 року нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого III ступеня^[1].

Одружений і має двох дітей — сина і дочку.

• В. Головченко. Солана Хав'єр // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Кривонос Р. А. Солана Хав'єр // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 671.

• Біографія на сайті Ради Європейського співтовариства [Архівовано 27 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія на сайті Барселонського центру міжнародних досліджень (ісп.)
• Біографія на сайті Західноєвропейського співтовариства [Архівовано 11 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)