Халонг (місто) — Вікіпедія
місто Халонг в'єт. thành phố Hạ Long | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
20°57′ пн. ш. 107°05′ сх. д. / 20.950° пн. ш. 107.083° сх. д. | ||||
Країна | В'єтнам | |||
Регіон | Північний Схід, провінція Куангнінь | |||
Столиця для | Куангнінь (провінція В'єтнаму) | |||
Поділ | | |||
Статус міста | Місто провінційного підпорядкування | |||
Площа | 1 119,12 км²[2] | |||
Населення | 322 710[1] | |||
· густота | 288 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 8 м | |||
Міста-побратими | Вунгтау Фучжоу Гуйлінь | |||
День міста | 4 липня | |||
Часовий пояс | UTC+7, Asia/Ho_Chi_Minh (В'єтнам) | |||
GeoNames | 1580410 | |||
OSM | r7133707 ·R | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | halongcity.gov.vn | |||
Мапа | ||||
Клімат — Cwa | ||||
| ||||
| ||||
місто Халонг у Вікісховищі |
Халонг (в'єт. Hạ Long, дос. «дракон, що спускається» hâːˀ lawŋm [vi] ( прослухати) ) — місто провінційного підпорядкування I класу та столиця провінції Куангнінь, В'єтнам. Воно було засновано у 1993 році, коли стару столицю Хонгай (в'єт. Hòn Gai) об’єднали з Байтяй (в'єт. Bãi Cháy), головним туристичним районом. Місто в основному лежить на берегах бухти Халонг і розташоване приблизно на 178 км. на схід від Ханоя. У 2019 році населення міста становило 322 710 осіб.[1]
У 2012 році економіка Халонга змістила акцент з видобутку вугілля на туризм у зв'язку з великою кількістю відвідувачів, яких щороку приваблює затока Халонг[4]. Місто стрімко розвивається не лише у туристичній сфері, але і як головний сухопутний шлях до південного Китаю[5]. У 2007 році на В’єтнамсько-Китайському бізнес-форумі було укладено угоду на $400 млн. про будівництво автомагістралі, яка зв'язала Халонг і прикордонне з Китаєм в'єтнамське місто Монгкай. Шосе розпочали будувати у 2015 році і завершили у 2022.[6]
Халонг розділений на дві частини. Східна частина, відома в як Хонгай (в'єт. Hòn Gai), де зосереджена більшість адміністративних установ і промислової інфраструктури, з’єднана вантовим мостом із західною частиною Байтяй (в'єт. Bãi Cháy), — відомим туристичним районом.
Будучи прибережним містом, Халонг має унікальний потенціал для туризму та у якості морського порту, оскільки його територія розташована вздовж берега затоки Халонг на 50 км. Халонг розташований на 160 км східніше Ханоя, 60 км східніше Хайфона, 180 км південно-західніше міжнародного пункту пропуску Монгкай і окреслена затокою Бакбо з півдня. Халонг має стратегічне розташування для економічного розвитку, безпеки регіону та країни.
Люди були присутні в Халонгу з давніх-давен. Археологи та історики дійшли висновку, що протягом кам’яного віку існувало три культури, відомі зараз як Шойню (в'єт. Soi Nhụ), Халонг і Кайбео (в'єт. Cái Bèo), підтверджуючи, що затока та прилеглі теріторії були однією з колисок людства[7]. Центр сучасного Халонга раніше був рибальським селом, що називалося Байхау (в'єт. Bãi Hàu, досл. «Устричне узбережжя»). На початку правління династії Нгуєн його було перейменовано на Мауле (в'єт. Mẫu Lệ).
У 1883 році, під час Франції окупації, французи видобували вугілля в шахтах на узбережжі затоки. Місто у цей час називалося Хонгай (в'єт. Hòn Gai).
Після Серпневої революції у 1945 році це містечко стало столицею великого вугледобувного регіону (зі схожою назвою) Хонггай (в'єт. Hồng Gai). Після Женевської конференції 1954 року Хонгай стало столицею спеціального району Хонгкуанг (в'єт. Hồng Quảng). 30 жовтня 1963 року в'єтнамський уряд об'єднав провінції Хонгкуанг і Хайнінь (в'єт. Hải Ninh) в одну провінцію Куангнінь, столицею якої став Хонгай, що забезпечував вугіллям усі промислові зони Північного В’єтнаму. Через нього також проходив один із найбільших шляхів з Китаю, і таким чином він часто ставав мішенню для США під час війни у В'єтнамі. Поромна лінія Байтяй (виведена з експлуатації в 2007 році та замінена мостом Байтяй) була найважливішим транспортним вузлом і була ціллю багатьох бомбардувань, після тричі удостоєна звання Героя Народних Збройних Сил В'єтнаму.
27 грудня 1993 року уряд видав Указ № 102/CP, за яким Хонгай офіційно отримав статус міста та був перейменований на Халонг, а також включив район Байтяй у склад своїх територій.
17 грудня 2019 року міський комітет оголосив про намір включити Хоаньбо (в'єт. Hoành Bồ) до своєї території[8].
На півдні міста лежить гора Байтхо (в'єт. Núi Bài Thơ, дос. «гора віршів») з її майже вертикальною морською стороною, на яку сходила низка історично відомих місцевих поетів. Її складена з вапняків вершина багата біорізноманіттям і відкриває привабливі види на затоку. Інші визначні місця включають містечко Киаван (в'єт. Cửa Vận), парк Хоангзя (в'єт. Hoàng Gia), ринок Халонг (в'єт. Chợ Hạ Long), торговий центр Байтяй (в'єт. Trung Tâm Thương Mại Bãi Cháy), музей і бібліотеку Куангнінь (в'єт. Bảo tàng Quảng Ninh), острів Туантяу, В’єтнамсько-Японський Будинок культури, Дитячий будинок культури та Комплекс розваг Sun World.[9]
У східній частині міста Хонгай, на пагорбі біля головної пошти, є діюча католицька церква, де щонеділі ввечері та на християнські свята відправляються меси.[10]
Клімат місто Халонг (Байтяй) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 28,8 | 29,5 | 32,0 | 34,6 | 36,1 | 37,3 | 37,9 | 36,5 | 36,3 | 34,1 | 33,8 | 29,7 | 37,9 |
Середній максимум, °C | 19,3 | 19,7 | 22,0 | 26,1 | 30,1 | 31,5 | 31,7 | 31,3 | 30,7 | 28,8 | 25,5 | 21,7 | 26,5 |
Середня температура, °C | 16,2 | 17,0 | 19,5 | 23,4 | 26,9 | 28,4 | 28,6 | 27,9 | 27,1 | 25,0 | 21,5 | 17,9 | 23,3 |
Середній мінімум, °C | 14,0 | 15,2 | 17,8 | 21,5 | 24,6 | 26,0 | 26,2 | 25,4 | 24,4 | 22,2 | 18,7 | 15,3 | 20,9 |
Абсолютний мінімум, °C | 4,6 | 5,3 | 7,1 | 11,4 | 15,9 | 18,4 | 21,4 | 21,1 | 16,6 | 14,0 | 9,0 | 1,7 | |
Кількість сонячних годин | 81,2 | 48,3 | 42,9 | 88,7 | 178,2 | 168,4 | 186,8 | 165,2 | 177,1 | 177,3 | 155,7 | 127,7 | 1595,8 |
Кількість дощових днів | 7,6 | 10,4 | 14,3 | 11,4 | 12,0 | 15,5 | 16,5 | 18,7 | 14,1 | 9,2 | 5,8 | 5,2 | 140,5 |
Вологість повітря, % | 80.4 | 84.0 | 87.1 | 86.5 | 83.3 | 83.8 | 83.6 | 85.6 | 82.5 | 78.5 | 76.7 | 76.3 | 82.4 |
Місто поділено на 33 підрозділи на рівня комун, включаючи 21 округ (в'єт. phường) і 12 сільських комун (в'єт. xã):
Список адмінпідрозділів Халонгу[11] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
У 2014 році ВВП міста сягнув 22 000 мільярдів в'єтнамських донгів, що становить 41% від ВВП усієї провінції (з них промисловість і будівництво становили 31%, послуги та туризм - 53%), загальний дохід бюджету становив 69,3% від усієї провінції . Середній темп зростання ВВП становить 12% на рік[12].
В місті виділяють 5 економічних зон:
- Зона 1: Торгівля, послуги (райони Єткієу, Чанхингдао, Хонггай, Батьданг, Хонгнай, Хонгха, Каошань і Каотханг).
- Зона 2: Промисловість, лісове господарство (округи Хачунг, Хату, Хакхань, Халам і Хафонг).
- Зона 3: Промисловість, морські порти (північний захід від Байтяй, північ від В'єтхинг, Хакхау і Зєнгдай).
- Область 4: Туризм, торгівля (південь від Байтяй, Хунгтханг і Туантяу).
- Зона 5: Сільське господарство, рибальство (В'єтхинг і Дайєн).
Місто Халонг має 1470 промислових і ремісничих виробничих підприємств, включаючи видобуток і переробку вугілля, суднобудування, виробництво будівельних матеріалів, механіки, обробку деревини, продукти харчування та одяг.
Міжнародний аеропорт Вандон обслуговує Халонг і всю провінцію Куангнінь. Він розташований приблизно за 50 км на схід від міста Халонг.
- Рибальські човни в затоці
- Традиційні червоні вітрила на сучасній джонці
- Вапнякові острови
- Плавання у затоці Халонг
- Затока Халонг
- Sun Wheel
- ↑ а б Ban chỉ đạo Tổng điều tra dân số và nhà ở trung ương. Dân số Việt Nam đến ngày 01 tháng 4 năm 2019. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ Nghị quyết số 837/NQ-UBTVQH14 năm 2019 về việc sắp xếp các đơn vị hành chính cấp huyện, cấp xã thuộc tỉnh Quảng Ninh.
- ↑ Nghị quyết số 1189/NQ-UBTVQH14 năm 2021 về việc thành lập phường Quỳnh Lâm và phường Trung Minh thuộc thành phố Hòa Bình, tỉnh Hòa Bình. 12 січня 2021.
- ↑ Hương, Thảo (28 жовтня 2022). Du lịch Quảng Ninh: Một thập kỷ chuyển mình ngoạn mục. Báo Kinh tế đô thị (в'єтн.). Процитовано 31 травня 2023.
- ↑ Quảng Ninh: Để du lịch trở thành ngành kinh tế mũi nhọn. vietnamtourism.gov.vn (в'єтн.). 26 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2023.
- ↑ ONLINE, TUOI TRE (1 вересня 2022). Quảng Ninh thông xe cao tốc Vân Đồn – Móng Cái. TUOI TRE ONLINE (в'єтн.). Процитовано 31 травня 2023.
- ↑ Văn hóa Hạ Long giai đoạn hậu kỳ thời đại đồ đá mới. vntravellive.com (в'єтн.). Процитовано 31 травня 2023.
- ↑ Decree No. 837/NQ-UBTVQH14
- ↑ how24h, Hien (19 березня 2024). Essential Tips for Traveling to Ha Long (How24h.com) (в'єтн.). Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ Du lịch Nhà Thờ Hòn Gai – ngôi nhà thờ trên ngọn đồi cao. www.blog.mytour.vn. Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Hạ Long's population and wards' population till 1/4/2009 [Архівовано 2013-05-16 у Wayback Machine.], Hạ Long City website.
- ↑ Дані взяті з економічного звіту Департаменту статистики провінції Куангнінь за 2002 рік
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Халонг (місто)
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Хошимін | Центральне підпорядкування | 8 146 300 | 11 | Буонметхуот | Даклак | 340 000 | Хайфон Дананг | |
2 | Ханой | Центральне підпорядкування | 7 216 000 | 12 | Хюе | Тхиатх'єн-Хюе | 333 715 | ||
3 | Хайфон | Центральне підпорядкування | 1 763 000 | 13 | Тхайнгуєн | Тхайнгуєн | 330 000 | ||
4 | Дананг | Центральне підпорядкування | 1 328 000 | 14 | Вунгтау | Баріа-Вунгтау | 327 000 | ||
5 | Кантхо | Центральне підпорядкування | 1 248 000 | 15 | Куїньон | Біньдінь | 311 000 | ||
6 | Б'єнхоа | Донгнай | 1 104 495 | 16 | Лонгсюєн | Анзянг | 280 300 | ||
7 | Нячанг | Кханьхоа | 792 397 | 17 | В'єтчі | Футхо | 277 539 | ||
8 | Вінь | Нгеан | 490 000 | 18 | Бакнінь | Бакнінь | 272 634 | ||
9 | Хайзионг | Хайзионг | 403 893 | 19 | Тхузаумот | Біньзионг | 271 000 | ||
10 | Далат | Ламдонг | 356 393 | 20 | Тхайбінь | Тхайбінь | 270 000 |