Халонг (місто) — Вікіпедія

Ця стаття про в’єтнамське місто. Про одноіменну затоку див. Халонг.
місто Халонг
в'єт. thành phố Hạ Long
Зверху вниз, зліва направо: вид на місто з гори Байтхо (в'єт. Bài Thơ), сталактити в печері Тхієнкунг (в'єт. Thiên Cung), затока Халонг, курорт на острові Зеу (в'єт. Rêu) в районі Байтяй (в'єт. Bãi Cháy), міст Байтяй
Основні дані
20°57′ пн. ш. 107°05′ сх. д. / 20.950° пн. ш. 107.083° сх. д. / 20.950; 107.083
Країна В'єтнам В'єтнам
Регіон Північний Схід, провінція Куангнінь
Столиця для Куангнінь (провінція В'єтнаму)
Поділ
  • 12 кварталів та 7 громад [3]
    • Статус міста Місто провінційного підпорядкування
    Площа 1 119,12 км²[2]
    Населення 322 710[1]
    · густота 288 осіб/км²
    Висота НРМ 8 м
    Міста-побратими В'єтнамВунгтау
    КНРФучжоу
    КНРГуйлінь
    День міста 4 липня
    Часовий пояс UTC+7, Asia/Ho_Chi_Minh (В'єтнам)
    GeoNames 1580410
    OSM r7133707  ·R
    Міська влада
    Вебсайт halongcity.gov.vn
    Мапа
    Мапа
    місто Халонг. Карта розташування: В'єтнам
    місто Халонг
    місто Халонг
    місто Халонг (В'єтнам)
    Клімат — Cwa
    CMNS: місто Халонг у Вікісховищі

    Халонг (в'єт. Hạ Long, дос. «дракон, що спускається» hâːˀ lawŋm [vi] ( прослухати) ) — місто провінційного підпорядкування I класу та столиця провінції Куангнінь, В'єтнам. Воно було засновано у 1993 році, коли стару столицю Хонгай (в'єт. Hòn Gai) об’єднали з Байтяй (в'єт. Bãi Cháy), головним туристичним районом. Місто в основному лежить на берегах бухти Халонг і розташоване приблизно на 178 км. на схід від Ханоя. У 2019 році населення міста становило 322 710 осіб.[1]

    Огляд

    [ред. | ред. код]
    Знімок мосту Байтяй у 2023 році

    У 2012 році економіка Халонга змістила акцент з видобутку вугілля на туризм у зв'язку з великою кількістю відвідувачів, яких щороку приваблює затока Халонг[4]. Місто стрімко розвивається не лише у туристичній сфері, але і як головний сухопутний шлях до південного Китаю[5]. У 2007 році на В’єтнамсько-Китайському бізнес-форумі було укладено угоду на $400 млн. про будівництво автомагістралі, яка зв'язала Халонг і прикордонне з Китаєм в'єтнамське місто Монгкай. Шосе розпочали будувати у 2015 році і завершили у 2022.[6]

    Розташування

    [ред. | ред. код]

    Халонг розділений на дві частини. Східна частина, відома в як Хонгай (в'єт. Hòn Gai), де зосереджена більшість адміністративних установ і промислової інфраструктури, з’єднана вантовим мостом із західною частиною Байтяй (в'єт. Bãi Cháy), — відомим туристичним районом.

    Будучи прибережним містом, Халонг має унікальний потенціал для туризму та у якості морського порту, оскільки його територія розташована вздовж берега затоки Халонг на 50 км. Халонг розташований на 160 км східніше Ханоя, 60 км східніше Хайфона, 180 км південно-західніше міжнародного пункту пропуску Монгкай і окреслена затокою Бакбо з півдня. Халонг має стратегічне розташування для економічного розвитку, безпеки регіону та країни.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Люди були присутні в Халонгу з давніх-давен. Археологи та історики дійшли висновку, що протягом кам’яного віку існувало три культури, відомі зараз як Шойню (в'єт. Soi Nhụ), Халонг і Кайбео (в'єт. Cái Bèo), підтверджуючи, що затока та прилеглі теріторії були однією з колисок людства[7]. Центр сучасного Халонга раніше був рибальським селом, що називалося Байхау (в'єт. Bãi Hàu, досл. «Устричне узбережжя»). На початку правління династії Нгуєн його було перейменовано на Мауле (в'єт. Mẫu Lệ).

    У 1883 році, під час Франції окупації, французи видобували вугілля в шахтах на узбережжі затоки. Місто у цей час називалося Хонгай (в'єт. Hòn Gai).

    Після Серпневої революції у 1945 році це містечко стало столицею великого вугледобувного регіону (зі схожою назвою) Хонггай (в'єт. Hồng Gai). Після Женевської конференції 1954 року Хонгай стало столицею спеціального району Хонгкуанг (в'єт. Hồng Quảng). 30 жовтня 1963 року в'єтнамський уряд об'єднав провінції Хонгкуанг і Хайнінь (в'єт. Hải Ninh) в одну провінцію Куангнінь, столицею якої став Хонгай, що забезпечував вугіллям усі промислові зони Північного В’єтнаму. Через нього також проходив один із найбільших шляхів з Китаю, і таким чином він часто ставав мішенню для США під час війни у В'єтнамі. Поромна лінія Байтяй (виведена з експлуатації в 2007 році та замінена мостом Байтяй) була найважливішим транспортним вузлом і була ціллю багатьох бомбардувань, після тричі удостоєна звання Героя Народних Збройних Сил В'єтнаму.

    27 грудня 1993 року уряд видав Указ № 102/CP, за яким Хонгай офіційно отримав статус міста та був перейменований на Халонг, а також включив район Байтяй у склад своїх територій.

    17 грудня 2019 року міський комітет оголосив про намір включити Хоаньбо (в'єт. Hoành Bồ) до своєї території[8].

    Культура і суспільство

    [ред. | ред. код]
    Католицька церква Hòn Gai у 2021

    На півдні міста лежить гора Байтхо (в'єт. Núi Bài Thơ, дос. «гора віршів») з її майже вертикальною морською стороною, на яку сходила низка історично відомих місцевих поетів. Її складена з вапняків вершина багата біорізноманіттям і відкриває привабливі види на затоку. Інші визначні місця включають містечко Киаван (в'єт. Cửa Vận), парк Хоангзя (в'єт. Hoàng Gia), ринок Халонг (в'єт. Chợ Hạ Long), торговий центр Байтяй (в'єт. Trung Tâm Thương Mại Bãi Cháy), музей і бібліотеку Куангнінь (в'єт. Bảo tàng Quảng Ninh), острів Туантяу, В’єтнамсько-Японський Будинок культури, Дитячий будинок культури та Комплекс розваг Sun World.[9]

    У східній частині міста Хонгай, на пагорбі біля головної пошти, є діюча католицька церква, де щонеділі ввечері та на християнські свята відправляються меси.[10]

    Клімат

    [ред. | ред. код]
    Клімат місто Халонг (Байтяй)
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 28,8 29,5 32,0 34,6 36,1 37,3 37,9 36,5 36,3 34,1 33,8 29,7 37,9
    Середній максимум, °C 19,3 19,7 22,0 26,1 30,1 31,5 31,7 31,3 30,7 28,8 25,5 21,7 26,5
    Середня температура, °C 16,2 17,0 19,5 23,4 26,9 28,4 28,6 27,9 27,1 25,0 21,5 17,9 23,3
    Середній мінімум, °C 14,0 15,2 17,8 21,5 24,6 26,0 26,2 25,4 24,4 22,2 18,7 15,3 20,9
    Абсолютний мінімум, °C 4,6 5,3 7,1 11,4 15,9 18,4 21,4 21,1 16,6 14,0 9,0 1,7
    Кількість сонячних годин 81,2 48,3 42,9 88,7 178,2 168,4 186,8 165,2 177,1 177,3 155,7 127,7 1595,8
    Кількість дощових днів 7,6 10,4 14,3 11,4 12,0 15,5 16,5 18,7 14,1 9,2 5,8 5,2 140,5
    Вологість повітря, % 80.4 84.0 87.1 86.5 83.3 83.8 83.6 85.6 82.5 78.5 76.7 76.3 82.4

    Адміністративний поділ

    [ред. | ред. код]

    Місто поділено на 33 підрозділи на рівня комун, включаючи 21 округ (в'єт. phường) і 12 сільських комун (в'єт. xã):

    Список адмінпідрозділів Халонгу[11]
    Назва Площа  (км2) Населення
    Округи (21)
    Батьданг (в'єт. Bạch Đằng) 1,7 9.334
    Байтяй (в'єт. Bãi Cháy) 21 19.890
    Каотханг (в'єт. Cao Thắng) 2,47 16.167
    Каосань (в'єт. Cao Xanh) 7,14 15.756
    Дайєн (в'єт. Đại Yên) 45,37 7.900
    Зєнгдай (в'єт. Giếng Đáy) 6,24 14.822
    Хакхань (в'єт. Hà Khánh) 31,9 6.306
    Хакхау (в'єт. Hà Khẩu) 8,28 11.588
    Халам (в'єт. Hà Lầm) 4,01 9.807
    Хафонг (в'єт. Hà Phong) 5,68 9.220
    Хачунг (в'єт. Hà Trung) 5,68 7.442
    Хату (в'єт. Hà Tu) 15,94 12.234
    Хоаньбо (в'єт. Hoành Bồ)
    Хонггай (в'єт. Hồng Gai) 1,67 7.232
    Хонгха (в'єт. Hồng Hà) 3,81 15.058
    Хонгхай (в'єт. Hồng Hải) 2,77 17.815
    Хунгтханг (в'єт. Hùng Thắng) 5,97 5.730
    Назва Площа  (км2) Населення
    Чанхингдао (в'єт. Trần Hưng Đạo) 0,64 9.643
    В'єтхинг (в'єт. Việt Hưng) 31,7 8.648
    Туантяу (в'єт. Tuần Châu) 7,1 1.763
    Єткієу (в'єт. Yết Kiêu) 1,57 9.440
    Сільські комуни (12)
    Бангка (в'єт. Bằng Cả)
    Зантю (в'єт. Dân Chủ)
    Донглам (в'єт. Đồng Lâm)
    Донгшон (в'єт. Đồng Sơn)
    Хоабінь (в'єт. Hòa Bình)
    Кітхионг (в'єт. Kỳ Thượng)
    Лелой (в'єт. Lê Lợi)
    Куангла (в'єт. Quảng La)
    Шондионг (в'єт. Sơn Dương)
    Танзан (в'єт. Tân Dân)
    Тхонгнят (в'єт. Thống Nhất)
    Вуоай (в'єт. Vũ Oai)


    Економіка

    [ред. | ред. код]

    У 2014 році ВВП міста сягнув 22 000 мільярдів в'єтнамських донгів, що становить 41% від ВВП усієї провінції (з них промисловість і будівництво становили 31%, послуги та туризм - 53%), загальний дохід бюджету становив 69,3% від усієї провінції . Середній темп зростання ВВП становить 12% на рік[12].

    В місті виділяють 5 економічних зон:

    • Зона 1: Торгівля, послуги (райони Єткієу, Чанхингдао, Хонггай, Батьданг, Хонгнай, Хонгха, Каошань і Каотханг).
    • Зона 2: Промисловість, лісове господарство (округи Хачунг, Хату, Хакхань, Халам і Хафонг).
    • Зона 3: Промисловість, морські порти (північний захід від Байтяй, північ від В'єтхинг, Хакхау і Зєнгдай).
    • Область 4: Туризм, торгівля (південь від Байтяй, Хунгтханг і Туантяу).
    • Зона 5: Сільське господарство, рибальство (В'єтхинг і Дайєн).

    Місто Халонг має 1470 промислових і ремісничих виробничих підприємств, включаючи видобуток і переробку вугілля, суднобудування, виробництво будівельних матеріалів, механіки, обробку деревини, продукти харчування та одяг.

    Міжнародна марина в Туантяу

    Транспорт

    [ред. | ред. код]

    Міжнародний аеропорт Вандон обслуговує Халонг і всю провінцію Куангнінь. Він розташований приблизно за 50 км на схід від міста Халонг.

    Галерея

    [ред. | ред. код]
    • Міст Байтяй
      Міст Байтяй
    • Рибальські човни в затоці
      Рибальські човни в затоці
    • Традиційні червоні вітрила на сучасній джонці
      Традиційні червоні вітрила на сучасній джонці
    • Вапнякові острови
      Вапнякові острови
    • Плавання у затоці Халонг
      Плавання у затоці Халонг
    • Затока Халонг
      Затока Халонг
    • Sun Wheel
      Sun Wheel

    Література

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Ban chỉ đạo Tổng điều tra dân số và nhà ở trung ương. Dân số Việt Nam đến ngày 01 tháng 4 năm 2019. Процитовано 4 травня 2020.
    2. ↑ Nghị quyết số 837/NQ-UBTVQH14 năm 2019 về việc sắp xếp các đơn vị hành chính cấp huyện, cấp xã thuộc tỉnh Quảng Ninh.
    3. ↑ Nghị quyết số 1189/NQ-UBTVQH14 năm 2021 về việc thành lập phường Quỳnh Lâm và phường Trung Minh thuộc thành phố Hòa Bình, tỉnh Hòa Bình. 12 січня 2021.
    4. ↑ Hương, Thảo (28 жовтня 2022). Du lịch Quảng Ninh: Một thập kỷ chuyển mình ngoạn mục. Báo Kinh tế đô thị (в'єтн.). Процитовано 31 травня 2023.
    5. ↑ Quảng Ninh: Để du lịch trở thành ngành kinh tế mũi nhọn. vietnamtourism.gov.vn (в'єтн.). 26 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2023.
    6. ↑ ONLINE, TUOI TRE (1 вересня 2022). Quảng Ninh thông xe cao tốc Vân Đồn – Móng Cái. TUOI TRE ONLINE (в'єтн.). Процитовано 31 травня 2023.
    7. ↑ Văn hóa Hạ Long giai đoạn hậu kỳ thời đại đồ đá mới. vntravellive.com (в'єтн.). Процитовано 31 травня 2023.
    8. ↑ Decree No. 837/NQ-UBTVQH14
    9. ↑ how24h, Hien (19 березня 2024). Essential Tips for Traveling to Ha Long (How24h.com) (в'єтн.). Процитовано 19 березня 2024.
    10. ↑ Du lịch Nhà Thờ Hòn Gai – ngôi nhà thờ trên ngọn đồi cao. www.blog.mytour.vn. Процитовано 30 березня 2023.
    11. ↑ Hạ Long's population and wards' population till 1/4/2009 [Архівовано 2013-05-16 у Wayback Machine.], Hạ Long City website.
    12. ↑ Дані взяті з економічного звіту Департаменту статистики провінції Куангнінь за 2002 рік

    Зовнішні посилання

    [ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Халонг (місто)

     
    № Назва Провінція Населення № Назва Провінція Населення
    1 Хошимін Центральне підпорядкування 8 146 300 11 Буонметхуот Даклак 340 000 Хайфон
    Хайфон
    Дананг
    Дананг
    2 Ханой Центральне підпорядкування 7 216 000 12 Хюе Тхиатх'єн-Хюе 333 715
    3 Хайфон Центральне підпорядкування 1 763 000 13 Тхайнгуєн Тхайнгуєн 330 000
    4 Дананг Центральне підпорядкування 1 328 000 14 Вунгтау Баріа-Вунгтау 327 000
    5 Кантхо Центральне підпорядкування 1 248 000 15 Куїньон Біньдінь 311 000
    6 Б'єнхоа Донгнай 1 104 495 16 Лонгсюєн Анзянг 280 300
    7 Нячанг Кханьхоа 792 397 17 В'єтчі Футхо 277 539
    8 Вінь Нгеан 490 000 18 Бакнінь Бакнінь 272 634
    9 Хайзионг Хайзионг 403 893 19 Тхузаумот Біньзионг 271 000
    10 Далат Ламдонг 356 393 20 Тхайбінь Тхайбінь 270 000
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Халонг_(місто)