Харкове (Прилуцький район) — Вікіпедія

село Харкове
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Тер. громада	Талалаївська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74080190400038921
Основні дані
Засноване	до 1932
Населення	379
Площа	0,547 км²
Густота населення	692,87 осіб/км²
Поштовий індекс	17270
Телефонний код	+380 4634
Географічні дані
Географічні координати	50°43′5″ пн. ш. 33°7′9″ сх. д. / 50.71806° пн. ш. 33.11917° сх. д. / 50.71806; 33.11917
Середня висота над рівнем моря	174 м[1]
Найближча залізнична станція	Талалаївка
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	17270, село Харкове вул. Науменка, 42
Карта
Харкове
Харкове
Мапа

Харкове́ — село в Чернігівській області України, входить до складу Талалаївської селищної громади. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване за 15 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 379 осіб, площа — 0,547 км².

Поблизу села є кургани II—I тисячолітть до н. е.

На мапі 1869 року є як хутір без назви^[2]

Село вперше згадується під 1886 роком^[3]. На той час воно входило до складу Березівської волості 2-го стану Прилуцького повіту Полтавської губернії. В селі було 12 дворів селян-власників, 13 хат, 71 житель.

Станом на 1910 рік в селі налічувалось 45 господарств, з них козаків — 24, селян — 21, налічувалось 362 жителя, у тому числі 1 тесляр, 1 коваль, 10 ткачів, 11 поденників, 19 займалися іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. В селі було 409 десятин придатної землі.

Під час утворення округів у 1923 році село відійшло до Роменськоі округи УСРР.

1962 року в селі встановлено надгробок на могилі двох радянських льотчиків, які загинули у 1941 році при обороні села; 1967 року — пам'ятний знак у пам'ять про воїнів-односельців, які загинули на фронтах німецько-радянської війни.

В селі знаходилася центральна садиба радгоспу імені XXIII з'їзду КПРС. Працювали відділення зв'язку, АТС, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.

Станом на 1988 рік в селі проживало 344 мешканця.

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 140 дворів, 384 жителя. У селі діє Харківська загальноосвітня школа.

2004 року біля школи, ліворуч від входу, встановлено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку (автор — скульптор Микола Марченко)

До 2020 року було центром сільської ради.

В селі народилися:

• Дрозденко Василь Іванович (1924—1982) — державний діяч УРСР, Надзвичайний і повноважний посол СРСР в Румунії.
• Марченко Микола Дмитрович (1943—2018) — скульптор.
• Науменко Іван Панасович (1918—1986) — Герой Радянського Союзу.

В селі похований Кунденко Володимир Іванович (1980—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5.
• Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.