Хижак найвищого рівня — Вікіпедія

Лев є другою за величиною великою кішкою в світі і є головним наземним хижаком в Африці.[1][2]

Верхівковий хижак[3], також хижак найвищого рівня, або суперхижак — це хижак, популяція (чисельність) якого не регулюється іншими хижаками, тобто його вид перебуває у верхній частині харчового ланцюжка.[4] Хижаки найвищого рівня часто розташовані на верхівці досить довгих ланцюгів харчування і відіграють вирішальну роль у регулюванні здоров'я цієї екосистеми.

Систематичний розподіл

[ред. | ред. код]

У сучасних екосистемах нішу верхівкових хижаків зазвичай займають ссавці. На суші головними хижаками вважаються великі кішки, вовки та ведмеді, а в морі — великі зубаті кити, такі як кашалоти та косатки. Проте в геологічному минулому інші групи організмів були головними хижаками, наприклад, великі головоногі молюски або морські скорпіони в морях ордовика і силуру, або великі динозаври з групи тероподів на материку в юрському і крейдяному періодах. В ізольованих наземних екосистемах позицію вершинного хижака також можуть займати великі рептилії, наприклад комодський дракон на деяких невеликих індонезійських островах.

Якщо цей термін застосовувати лише до дуже невеликих, більш-менш замкнутих субекосистем, «найвищими хижаками» часто є безхребетні, наприклад, великі хижі жуки-хижаки в коров'ячому гної або хижі кліщі в потоках деревного соку. Якщо цей термін поширити на групи особин, безхребетні також можуть займати провідне місце серед хижаків у великих масштабах, наприклад, армійські мурахи в тропічних лісах.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Ordiz, Andrés; Bischof, Richard; Swenson, Jon E. (2013). Saving large carnivores, but losing the apex predator?. Biological Conservation. 168: 128—133. Bibcode:2013BCons.168..128O. doi:10.1016/j.biocon.2013.09.024. hdl:11250/2492589.
  2. Kristoffer T. Everatt; Jennifer F. Moore; Graham I.H. Kerley (2019). Africa's apex predator, the lion, is limited by interference and exploitive competition with humans. Global Ecology and Conservation (English) . 20: e00758. Bibcode:2019GEcoC..2000758E. doi:10.1016/j.gecco.2019.e00758. ISSN 2351-9894. S2CID 202023472.
  3. Жила, С. Шакал (Canis aureus) на півночі Полісся України: виявлення у природі, статус та повільне розселення // Theriologia Ukrainica. — 2023. — Вип. 26. — С. 96–104. — DOI:10.53452/TU2610.
  4. Apex predator. PBS. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 25 січня 2010. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]