Хижнянська волость — Вікіпедія

Хижнянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Хижня.

У III томі географічного словника Королівства Польського та інших земель слов'янських вказано, що в 1847 році в Хижнянській волості проживало 12286 осіб, а землі було 20862 десятини^[1].

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 10054 осіб (5148 чоловічої статі та 5380 — жіночої), 1812 дворових господарства^[2].

Основні поселення волості:

• Хижня — колишнє власницьке село за 43 версти від повітового міста, 1814 осіб, 336 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 лавки, паровий і вітряний млини. За 3 версти — винокурний завод із паровим млином.
• Безпечна — колишнє власницьке село при річці Конелка, 755 осіб, 150 дворів, православна церква, школа, 2 вітряних млини.
• Воронів — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1500 осіб, 284 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, постоялий двір, постоялий будинок, 3 лавки, 2 водяних млини.
• Зелений Ріг — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1133 особи, 189 дворів, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, 2 водяних і 7 вітряних млинів, винокурний завод.
• Червоний Кут — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 976 осіб, 164 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, вітряний млин.
• Кривець — колишнє власницьке село, 1441 особа, 269 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
• Кути — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 760 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
• Охматів (Ахматів) — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 503 особи, 93 двори, православна церква, школа, кінний млин.
• Побійна — колишнє власницьке село, 511 осіб, 100 дворів, православна церква, постоялий будинок.

Станом на 1885 рік волость належала до третього стану, 13-ї дільниці урядника, 3-ї дільниці мирового судді, 3-ї дільниці судового слідчого, 2-ї дільниці мирового посередника^[3].

Станом на 1888 рік Хижнянська волость за адміністративно-поліцейським поділом належить до третього стану, що у Тальному. За судовим поділом – до другого – уманського судового округу та третьої мирової дільниці уманського повіту. За призовними дільницями з відправлення воєнного обов’язку – до третьої дільниці уманського повіту. Населення волості становило 11882 осіб, дворових господарств було 2355. Також налічувалось три хутори, чотири ферми, одна корчма та один винокурний завод^[4].

Землевласників було 52. З загальної кількості придбаної землі 974 десятини придбало 3 селян.

Станом на 1892 рік у волості проживало 11429 осіб, сільських громад було 10. 3 стан, 2 дільниця мирового посередника, 3 дільниця судового слідчого, 3 дільниця мирового судді, 3 дільниця з відбування воєнного обов’язку, 18 воєнно-кінська дільниця^[5].

Станом на 1893 рік в Хижнянській волості було посіяно (десятин):

В 1899 році^[6] в Хижнянській волості налічувалось як і раніше 10 селянських громад, проте дворів було уже 2411, в тому числі безземельних 154. Населення 11820 осіб: 5821 чоловіків та 5999 жінок. Кількість землі, що належала селянам: надільної 8388 десятин, позанадільної 784 десятини. В тому числі орної 8365 десятин, іншої 807 десятин. Кількість худоби в селян, голів: 2097 коней, 2260 великої рогатої худоби, 5414 овець, 16 кіз, 1467 свиней.

На 1 січня 1898 року нестача грошових мирських повинностей становила 639 Р. 48 К. Кількість відбутих селянами натуральних повинностей 679 Р. 20 К. На 1 січня 1898 року волосних та сільських капіталів становило: на особу 382 Р. 25 К., в позику 2469 Р. 13 К. До надходження грошових повинностей назначено: державних 19810 Р. 59 К., мирських 7426 Р. 1,5 К.

Станом на 1900 рік загальна кількість жителів у волості становила 13192, з них: православних – 12563, євреїв – 615, католиків – 14^[7]. На території волості діяло 9 православних церков із церковно-приходськими школами^[8].

Станом на 1910 рік за адміністративно-мировим поділом Хижнянська волость належала до 2-ї дільниці уманського повіту, за слідчим поділом округу Уманського окружного суду до 9-ї дільниці, за судово-мировим поділом до 3-ї дільниці, за призивним поділом з відправлення військової повинності до 3-ї дільниці. Всі дільниці відносились до Маньківки^[9].

Старшинами волості були:

• 1864 — Юхим Черниш^[10];
• 1895—1897 — Лаврентій Ант. Мурза^[11][12];
• 1899—1900 — В. Люльченко^[7];

• 1909—1913 роках — Антип Єлисейович Малярчук^[13],^[14],^[15],^[16];
• 1914 — Андрій Павлович Риженко^[17];
• 1915 року — Георгій Петрович Коструба^[18].

Писарі волості:

• 1864 — Микола Жуга і наступник Андрій Зеленько^[10];

• 1895—1897 та 1899—1900 — Іван Лук’янович Лисяний^[11][12];
• 1909—1910 — Макар Федорович (Теодорович) Матсенко (Матеєнко)^[19][9]
• 1911-1914 — Полікарп Захарович Хомула (в записах також Намула, Хамула)^{[15][20][16][17]};
• 1915 — Микола Федорович Тележинський^[18].

Алфавітні списки втрат нижніх чинів в Хижнянській волості у Першій світовій війні, 1914-1918 рр.:

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.