Хмільниця — Вікіпедія

село Хмільниця
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Новобілоуська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74100270200089899
Облікова картка Хмільниця 
Основні дані
Засноване 1634
Населення 656
Площа 0,982 км²
Густота населення 668,02 осіб/км²
Поштовий індекс 15510
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°38′40″ пн. ш. 31°10′8″ сх. д. / 51.64444° пн. ш. 31.16889° сх. д. / 51.64444; 31.16889
Середня висота
над рівнем моря 		145 м
Водойми р. Шумлай
Місцева влада
Адреса ради 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул.Троїцька, 7; вул.Свиридовського, 54
Карта
Хмільниця. Карта розташування: Україна
Хмільниця
Хмільниця
Хмільниця. Карта розташування: Чернігівська область
Хмільниця
Хмільниця
Мапа
Мапа

CMNS: Хмільниця у Вікісховищі

Хмі́льниця — село в Україні, у Новобілоуській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 656 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хмільницька сільська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 749 осіб (365 чоловічої статі та 384 — жіночої), налічувалось 134 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Халявинської волості мешкало 734 особи налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 19 вітряних млинів, крупорушка, маслобійний завод[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 855 осіб (430 чоловічої статі та 425 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

05 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та Шибиринівську Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.[4]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 634 96.65%
російська 20 3.05%
білоруська 2 0.30%
Усього 656 100%

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб села розроблений І. Ситим, Л. Посьмашною, О. Дмитрюком та О. Сеньком та затверджений рішенням сільради від 11 серпня 2006 року. У синьому полі золоте хрест-енколпіон, з боків якого два срібні стебла хмелю з шилками, а внизу дві золоті п'ятипроменеві зірки, у срібному підніжжі тонкий шипоподібний пояс.

Хміль – номінальний символ. Візантійський хрест-енколпіон було знайдено біля села Ланок у 1980 році. Золоті зірки показують земляків-героїв, хвиляста смуга – Хмельницький струмок.

Старець із довгими білими вусами у гербі це легендарний князь Біловос, засновник села. Срібний пояс символізує річку Білоус. Зелений колір щита - сільське господарство, добробут та багатство.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Сільрада
    Сільрада
  • Церква
    Церква
  • Пам'ятник та вічний вогонь
    Пам'ятник та вічний вогонь
  • Школа
    Школа
  • Дитячий реабілітаційний центр
    Дитячий реабілітаційний центр
  • Будинок культури
    Будинок культури
  • Колодязь
    Колодязь
  • Магазин
    Магазин
  • Двоповерхівка
    Двоповерхівка
  • Вулиця
    Вулиця
  • Околиця
    Околиця

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 76)
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-267. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  5. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хмільниця
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хмільниця&oldid=43350308