Хоткевич Володимир Гнатович — Вікіпедія

Хоткевич Володимир Гнатович
Народився	29 березня (11 квітня) 1913[1] Київ, Російська імперія
Помер	9 липня 1982(1982-07-09) (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Заклад	ННЦ ХФТІ ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Посада	ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Лазарєв Борис Георгійович
Членство	НАНУ
Батько	Гнат Хоткевич
Діти	Хоткевич Андрій Володимирович
Нагороди

Володимир Гнатович Хоткевич (29 березня (11 квітня) 1913(19130411), Київ, Російська Імперія — 9 липня 1982, Харків, УРСР) — український фізик родом з Києва, син Гната Хоткевича, член-кореспондент АН УРСР (фізика низьких температур), ректор Харківського державного університету у 1966—1975 роках.

Володимир Хоткевич народився в Києві в родині відомого українського письменника Гната Мартиновича Хоткевича. Після закінчення семирічної школи та індустріально-технічної профшколи в 1930 році вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (нині Харківський політехнічний інститут), який закінчив у 1935 році й отримав спеціальність інженера-дослідника в галузі фізики).

У 1932—1950 роках працював в Українському фізико-технічному інституті, з 1938 року — старший науковий співробітник. Перша наукова публікація, присвячена тепломісткості надпровідних сплавів, з'явилася в 1936 році.

У 1941—1944 роках перебував в евакуації у Алма-Аті (Казахстан). У 1943 році захистив кандидатську дисертацію в Казахському університеті. У 1944 році повернувся до Харкова, взяв активну участь у відновленні кріогенної лабораторії українського фізико-технічного інституту.

У 1954 році захистив докторську дисертацію. 4 травня 1954 року народились два сини — близнюка, Володимир і Андрій.

У 1951—1954 роках — доцент, у 1954—1958 роках — професор фізико-математичного факультету Харківського державного університету (ХДУ). В 1958—1963 роках — завідувач кафедри, а в 1959—1963 — декан фізико-математичного факультету ХДУ.

У 1963—1966 роках — проректор ХДУ з наукової роботи.

У 1966—1975 роках — ректор Харківського державного університету.

З 1975 року — завідувач кафедри експериментальної фізики ХДУ, з 1979 — завідувач кафедри фізики низьких температур ХДУ.

У 1967 році обраний членом-кореспондентом АН УРСР^[2].

Опублікував понад 200 робіт з фізики металів, проблем вищої школи. Під його науковим керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій. В. І. Хоткевич удостоєний урядових нагород: орденів Леніна (1967), Трудового Червоного Прапора (1971), «Знак Пошани» (1961), медалей. У 1969 році обраний почесним доктором Познанського університету імені Адама Міцкевича (Польща). Брав активну участь у суспільному житті.

Праці Хоткевича стосуються проблем надпровідності, низькотемпературної металофізики тощо.^[3]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
• V. V. Khotkevych, R. V. Vovk. V. G. Khotkevych. His way in science. Low Temperature Physics 49, 375 (2023) doi: https://doi.org/10.1063/10.0017573