Хочу (театр-студія) — Вікіпедія
Народний теа́тр-сту́дія «Хо́чу» діє в Народному домі «Просвіта» Національного університету «Львівська політехніка» з 1988 року.
Учасниками Народного театру-студії «Хочу» є переважно студенти та аспіранти університету «Львівська політехніка».
Театральна студія була заснована в Народному домі «Просвіта» Національного університету «Львівська політехніка» у 1988 році. Першим її керівником була акторка театру ім. Марії Заньковецької Ірина Завадська.[1]
Від 1998 до 2011 року художнім керівником і головним режисером театру-студії була народна артистка України, акторка театру ім. М.Заньковецької Ірина Швайківська, яка і дала йому назву «Хочу».[1]
23 вересня 2009 року постановою Президії Федерації профспілок України за досягнення в розвитку аматорської творчости, відродження й примноження надбань національної культури, художньої спадщини українського народу та високий рівень виконавської майстерности театру-студії «Хочу» присвоїли почесне звання «Народний аматорський колектив профспілок України».[2]
З вересня 2011 року режисером театру-студії є актриса театру ім. Лесі Українки Анастасія Непомняща-Щербакова.
Театральна студія неодноразово брала і бере участь у різноманітних фестивалях та конкурсах. Вона є лауреатом XII Всеукраїнського фестивалю студентської творчості «Весняна хвиля», переможцем фестивалю вертепів «Ой радуйся, земле».[1] Театр є постійним учасником Різдвяного фестивалю «Велика коляда».
В квітні 2009 року театр-студія «Хочу» взяв участь у XVII Міжнародному фестивалі молодіжних театрів «Рампа-2009», який проходив у Дніпропетровську. Театр показав п'єсу-трагіфарс молодої поетеси та драматурга Неди Неждани «Самогубство самотності». Незважаючи на дебют, журі належно оцінило театр-студію «Хочу». Львівський студентський театр переміг у номінації найкращої другорядної жіночої ролі: нагороду отримала Василина Довга-Моткалюк. Актори театру-студії Оксана Нич та Микола Кочерган отримали дипломи за акторську роботу. Театр також відзначений дипломом за втілення сучасної української драматургії та номінований за найкраще музичне оформлення.[3][4]
У листопаді 2009 театр взяв участь у Першому міжнародному фестивалі-конкурсі аматорських театрів «Vivus Fabula», який відбувся у Києві.[5]
У січні 2010 року театр взяв участь у ІІІ Львівському міському «Святі Пампуха» і отримав перемогу у номінації «Найкраща постановка вертепу».[6][7]
У березні 2010 року з виставою «Самогубство самотності» театр отримав гран-прі на ІІ-му Міжнародному молодіжному театральному фестивалі «Простір», який відбувся у Чернігові.[8][9]
У травні 2010 року театр взяв участь у IV Всеукраїнському відкритому дитячо-молодіжному театральному фестивалі аматорських колективів «ЛіхтArt 2010», який відбувся у Рівному.[10]
На початку липня 2010 року театр взяв участь у Фестивалі сучасної драматургії «Драма.UA».[11]
У 2010 році театр виступив на Мистецькому фестивалі «Літо на ринку» у Львові.[12]
У березні 2011 року театр виступив на ІІІ Міжнародному молодіжному театральному фестивалі «Простір» з виставою відомого російського драматурга Валентина Красногорова «Фуршет після прем'єри» та отримав дипломи «За найкращий акторський ансамбль», «За художню цілісність вистави», «За режисерський рівень вистави».[13][14][15]
Літературно-мистецькі композиції (на основі творчості українських поетів та письменників)[2]:
- «До тебе, Україно» (Леся Українка)
- «Дякую за день!» (Ліна Костенко)
- (Юрій Липа)
- «Тричі мені являлася любов», «Якби ти знав, як много значить слово…» (Іван Франко)
- «Минають дні, минають ночі» (Тарас Шевченко)
- «Кохання у семи барвах», «Знаки зодіаку», «Орати метеликами» (Ігор Калинець)
- (Дмитро Павличко)
- «Із сонцем на плечі» (Богдан-Ігор Антонич)
- «Смішний святий»[16], 2013 (уривок з п'єси Віри Вовк)
Постановки інсценізацій:
- «У тієї Катерини» (Яків Мамонтов)
- «Як Шевченко роботи шукав» (Осип Маковей)
- «Тарас» (за твором Богдана Стельмаха)
Постановки п'єс:
- «Вертеп» (Валерій Шевчук)
- «Фараони» (Олексій Коломієць)
- «З коханими не розлучайтесь» (Олександр Володін)
- «Самогубство самотності» (Неда Неждана)
- «Фуршет після прем'єри» (Валентин Красногоров)
- «Принцеса на горошині» (за мотивами народної казки)
- «Ріпка» (за мотивами народної казки)
- «Дідова дочка і бабина дочка» (народна казка в обробці Мирослави Сидор)
- «Коза-дереза» (під редакцією Миколи Лисенка)
- «Золотий ключик» (в обробці Ольги Яремко за мотивами казки Олексія Толстого «Золотий ключик або пригоди Буратіно»)
- «Хоробрий півник» (Наталя Забіла)
- «Заморочене весілля», 2012 (Зощенко Михайло Михайлович)
- «Наймичка»[17], 2013 (інсценізація Івана Тогобочного за поемою Тараса Шевченка)
- «Дзеркало», 2014 (за творами Тараса Шевченка)
- «Ціаністий калій…з молоком чи без?», 2015 (Хуан Хосе Алонсо Мільяне)
- «Тричі мені являлася любов»,2016 (за творчістю І. Франка).
Театр-студія пропагує звичаї, традиції та обряди українського народу. Серед театралізованих постановок такі свята:
- Театральна студія «Хочу» на офіційній сторінці НУЛП [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Театральна студія «Хочу» - Офіційний сайт Національного університету «Львівська політехніка». Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 14 лютого 2009.
- ↑ а б Софія Матвіїв (листопад 2009 року). Театру-студії „Хочу“ присвоїли почесне звання „Народний“ (PDF). Освітній студентський тижневик „Аудиторія“ №32-33. Львів. с. 32. Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2011. Процитовано 14 лютого 2010. [Архівовано 2011-04-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Антоній Мельник (травень 2009 року). Політехніки — найкращі актори (PDF). Освітній студентський тижневик „Аудиторія“ №15. Львів. с. 15.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Народный театр-студия “Маски” обладатель Гран-при XVII Международного фестиваля молодёжных театров “Рампа-2009”. СМИ Днепропетровск. 28.04.2009. Архів оригіналу за 19 грудня 2011.
- ↑ Vivu Theatrum!. 3 грудня 2009. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 14 лютого 2010.
- ↑ Марта Іванишин (11.01.2010). На цьогорічному міському «Святі Пампуха» перемогу отримали шість вертепів. Львів: Новини Львівської міської ради. Офіційний портал. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2010. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ ІІІ Міське Свято Пампуха 2010. Львів: Міське Свято Пампуха. Офіційний сайт. 01.2010. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 14 лютого 2010. [Архівовано 2013-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Тетяна Аборонок (28 Бер). В Чернігові відбувся міжнародний театральний фестиваль. Чернігів: Агентство маркетингових подій ChernigivQuest. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 березня 2010. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ У Чернігові відбувся міжнародний молодіжний театральний фестиваль. Радіо Свобода. 27.03.2010. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 28 березня 2010.
- ↑ IV Всеукраїнський фестиваль «ЛіхтАрт»-2010. Афіша міста Рівне. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 15 серпня 2010. [Архівовано 2013-08-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Програма фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA». Львів: Мистецька майстерня "Драбина". Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 15 серпня 2010. [Архівовано 2010-07-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Святкування “Івана Купала” на площі Ринок. Львів: Lviv Online. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 15 серпня 2010.
- ↑ Анна Кузнєцова (26 Бер). Фуршет вдався на славу!. Чернігів: Агентство маркетингових подій ChernigivQuest. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2011. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Саша КОРОЛЬОВА (28 Бер). Хто отримав гран-прі Театрального Фестивалю «Простір»?. Чернігів: Агентство маркетингових подій ChernigivQuest. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 березня 2011. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Антоній Мельник (квітень 2011 року). «Хочу» на «Просторі-2011» (PDF). Освітній студентський тижневик „Аудиторія“ №11 (2731). Львів. с. 20.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ ZIK (квітень 2013 року). Вернісаж і «Смішний святий» об’єднав митців з Бразилії, Швейцарії та Польщі. Львів. Процитовано 16 квітня 2013.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Наталія Павлишин (березень 2013 року). Жіноча доля у творчості Шевченка (PDF). Освітній студентський тижневик „Аудиторія“ №9 (2809). Львів. с. 1, 3, 12.[недоступне посилання з липня 2019]