Х'юстон — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Х'юстон (значення).
Х'юстон

Прапор Печатка
Прапор Печатка

Координати 29°45′46″ пн. ш. 95°22′59″ зх. д. / 29.762777777778° пн. ш. 95.383055555556° зх. д. / 29.762777777778; -95.383055555556

Країна  США[1][2]
Адмінодиниця Гарріс[1]
Mayor of Houstond John Whitmired[3]
Прізвисько Space City
Дата заснування серпень 1836
Площа 1724,544507 км²[4]
Висота центру 13 ± 1 м
Населення 2 304 580 осіб (1 квітня 2020)[5]
Катойконім англ. Houstonian
фр. Houstonienne[6]
фр. Houstonien[6]
Міста-побратими Карачі, Каїр, Стамбул, Ірапуато, Уельва, Перт[d] (1984)[7], Ґуаякіль, Тюмень (21 жовтня 1995)[8], Луанда, Тампіко, Чіба, Мехіко, Абу-Дабі (26 жовтня 2002), Тайбей (1961), Лейпциг (1993)[9], Баку (1976)[10][11], Шеньчжень, Ставанґер, Абердин, Нанкін[12], Далянь (6 червня 1994)[13], Монтеррей (5 жовтня 1992)[14]
Телефонний код 281, 832 і 713
Поштовий індекс 77000–77099, 77200–77299, 77000, 77002, 77007, 77009, 77011, 77013, 77015, 77018, 77021, 77024, 77027, 77030, 77034, 77038, 77042, 77045, 77048, 77049, 77052, 77057, 77061, 77065, 77069, 77072, 77075, 77079, 77081, 77083, 77087, 77091, 77094, 77099, 77203, 77206, 77208, 77211, 77216, 77220, 77224, 77228, 77229, 77231, 77233, 77236, 77240, 77243, 77246, 77249, 77250, 77253, 77258, 77260, 77263, 77266, 77268, 77273, 77276, 77279, 77280, 77282, 77285, 77287, 77290, 77291, 77295, 77298
GeoNames 4699066
OSM r2688911  ·R
Офіційний сайт houstontx.gov
Х'юстон. Карта розташування: США
Х'юстон
Х'юстон
Х'юстон (США)
Мапа

Х'ю́стон[15][16], Г'ю́стон (англ. Houston, Слухатиi[ˈhjuːstən]) — четверте за кількістю жителів місто в Сполучених Штатах Америки та найбільше місто в штаті Техас із населенням 2 319 603 людини на 2017 рік.[17] Місто є адміністративним центром округу Гарріс і також належить до території округів Форт-Бенд і Монтгомері. Воно є головним економічним центром агломерації Великого Х'юстона[en] із сумарною кількістю населення 6 772 470 людей на 2016 рік.[18] Місто лежить за 50 кілометрів від Мексиканської затоки на прибережній рівнині.

Х'юстон був заснований 30 серпня 1836 року та ввійшов до складу Республіки Техас 5 червня 1837 року, названий на честь Семюела Х'юстона — головнокомандувача армії Техасу під час Техаської революції та президента Республіки Техас. Швидкий розвиток порту та залізниці в XIX столітті, а також початок видобування нафти та прийдешній розвиток нафтової промисловости у XX столітті спричинилися до швидкого зростання кількости населення. В 1960-х роках кількість жителів перейшла за один мільйон людей, а в 2000-х — два мільйони.

Місто є провідним світовим центром енергетичної промисловости, а економіка міста також представлена підприємствами в галузі аеронавтики, транспорту та охорони здоров'я. Найважливішими об'єктами для економіки й інфраструктури міста є космічний центр імені Ліндона Джонсона, найбільший американський міжнародний торговий порт[en], Х'юстонський судноплавний канал[en], найбільший у світі Техаський медичний центр[en].

Історія

[ред. | ред. код]

Походження назви

[ред. | ред. код]
Семюел Г'юстон

Місто назване на честь Семюела Г'юстона — головнокомандувача армії Техасу під час Техаської революції (1835—1836) та президента Республіки Техас (1836—1838, 1841—1844).

Крім офіційної місто має ще 12 назв. Найпоширеніша назва Х'юстона — «Космічне місто» (англ. Space City). Назва дана через те, що тут розміщений космічний центр імені Ліндона Джонсона.

В американському розмовному мовленні популярною є фраза: «Х'юстоне, у нас проблема» (англ. Houston, we’ve had a problem), що з'явилося після невдалої місії Аполлон-13. У Х'юстоні відбувалися зйомки фільму «Аполлон-13», в основу сюжету якого покладені справжні події місії.

Географія

[ред. | ред. код]

Х'юстон має такі координати 29°46′50″ пн. ш. 95°23′11″ зх. д. / 29.78056° пн. ш. 95.38639° зх. д. / 29.78056; -95.38639 (29.780472, -95.386342)[19]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 1625,21 км², з яких 1552,93 км² — суходіл та 72,28 км² — водойми. В 2017 році площа становила[20] 1724,87 км², з яких 1648,56 км² — суходіл та 76,31 км² — водойми.

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат : Х'юстон
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C 		29,4 30,6 35,6 34,4 37,8 40,0 40,0 42,8 38,9 35,6 32,2 28,9 42,8
Середній максимум, °C 17,2 19,1 22,8 26,4 30,2 33,0 34,3 34,7 32,1 27,8 22,5 17,9 26,5
Середня температура, °C 11,0 13,0 16,8 20,3 24,3 27,4 28,7 28,5 26,1 21,3 16,1 12,1 20,5
Середній мінімум, °C 6,2 8,1 11,4 15,2 19,8 22,9 23,9 23,8 21,0 16,1 11,2 7,0 15,6
Абсолютний
мінімум, °C 		−12,2 −10 −5,6 −5,6 6,7 13,3 7,2 17,8 10,0 −0,6 −3,9 −12,8 −12,8
Норма опадів, мм 86 81 87 84 129 151 96 96 104 145 110 95 1265
Днів з опадами 8,7 8,0 6,5 8,6 7,2 7,6 9,1 8,9 7,4 8,1 8,8 7,4 96,2
Джерело: NOAA (sun 1961–1990)

Демографія

[ред. | ред. код]
Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
18502396
—
18604845102.2%
1870938293.6%
188016 51376.0%
189027 55766.9%
190044 63362.0%
191078 80076.6%
1920138 27675.5%
1930292 352111.4%
1940384 51431.5%
1950596 16355.0%
1960938 21957.4%
19701 232 80231.4%
19801 595 13829.4%
19901 630 5532.2%
20001 953 63119.8%
20102 100 2637.5%
20202 304 5809.7%
U.S. Decennial Census
2011 estimate

Згідно з переписом 2010 року[21], у місті мешкала 2 099 451 особа в 782 643 домогосподарствах у складі 481 570 родин. Густота населення становила 1292 особи/км². Було 892646 помешкань (549/км²).

Расовий склад населення:

До двох чи більше рас належало 3,3 %. Частка іспаномовних становила 43,8 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 25,9 % — особи молодші 18 років, 65,1 % — особи у віці 18—64 років, 9,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 32,1 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 100,7 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 99,6 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 74 322 долари США (медіана — 46 187), а середній дохід на одну сім'ю — 84 040 доларів (медіана — 51 046). Медіана доходів становила 40 752 долари для чоловіків та 35 841 долар для жінок.[Прим. 1] За межею бідности перебувало 22,5 % осіб, у тому числі 35,1 % дітей у віці до 18 років та 14,1 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 1 074 332 особи. Основні галузі зайнятости: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 18,9 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 14,3 %, роздрібна торгівля — 10,7 %, будівництво — 10,0 %.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Головою Х'юстона є мер.[22] Він є головною посадовою особою, відповідає за загальне керівництво містом, підписує всі постанови і закони, прийняті муніципальною Радою і стежить за тим, щоб вони виконувалися. Крім цього, мер представляє раді річний бюджет міста для схвалення, а потім надає раді інформацію про його виконання. Голова міста обирається громадянами шляхом голосування максимум на два терміни по 4 роки кожен. З 2 січня 2016 року пост мера займає Сильвестр Тернер — член Демократичної партії.[23] Міська (Муніципальна) рада Х'юстона складається з одинадцяти осіб, обраних від одинадцяти виборчих округів, і п'яти осіб, обраних від усього міста в цілому. Члени Ради обираються на такий самий термін, як і мер.[24] До повноважень Ради входять призначення обраного мера, зміна і підтвердження бюджету міста, управління міською нерухомістю, асигнування і випуск облігацій, укладення контрактів і схвалення міських витрат на суму понад $50 тисяч. Міський контролер, в обов'язки якого входить розподіляти кошти і фінансувати міський бюджет, обирається незалежно від мера і ради. З 2 січня 2016 року цю посаду обіймає Кріс Бравн.[25]

Х'юстон — найбільше місто США без адміністративного поділу.[26] Місто є адміністративним центром округу Гарріс, а також головним економічним центром Великого Х'юстона.

Зовнішні зв'язки

[ред. | ред. код]

У мерії Х'юстона є відділ із міжнародної торгівлі та розвитку, що займається взаємодією адміністрації міста з Міжнародним бізнес-спільнотою. У 2016 році Х'юстон відвідало 125 іноземних делегацій із 46 країн. У Х'юстоні розташовані консульства 82 країн. За кількістю консульств місто займає в США третє місце після Нью-Йорка та Лос-Анджелеса.[18] На цей час у міста є 18 міст-побратимів.[27]

З 9 по 11 липня 1990 року в місті відбувся 16-й саміт G7. Щорічно у Х'юстоні проводяться міжнародні конференції, такі як Offshore Technology Conference і CERAWeek, де обговорюються питання енергетики.[28]

Понад 430 Х'юстонських компаній мають офіси за кордоном, а також в місті розташовані офіси 800 зарубіжних компаній.[18]

Офіційні символи

[ред. | ред. код]

Прапор міста був прийнятий у 1915 році.[29] На ньому зображена п'ятипроменева зірка на синьому тлі. Всередині зірки — паровоз типу 2-2-0 (за американською класифікацією) — 4-4-0 «American». Це пов'язано з тим, що в кінці XIX — початку XX ст. паровози даного типу були широко поширені на американському континенті, зокрема саме вони водили поїзди в місто. Новий прапор являв собою трохи змінений попередній варіант прапора міста, прийнятий ще в 1840 році.[30] Причиною була зміна локомотивів: паровоз типу 2-1-0, поширений у 1830—1850 рр., був замінений на паровоз типу 2-2-0, зображений на прапорі по даний час.

Печатка Х'юстона була затверджена міською радою міста 24 лютого 1840 року.[31] Печатка була розроблена колишнім мером Х'юстона Френсісом Муром-молодшим. Самотня зірка — один із символів Техасу і її присутність на печатці позначає приналежність міста до Республіки Техас. Локомотив ототожнює прогрес, уособленням якого залізничний рух і був під час прийняття печатки. Місто слугувало залізничним центром протягом багатьох років.[32] Плуг символізує сільське господарство Техасу.[31]

Транспорт

[ред. | ред. код]

Автомобільний транспорт

[ред. | ред. код]

Переважним видом транспорту є автомобіль, оскільки на ньому на роботу їздять приблизно 75 % жителів міста.[33] Загальна протяжність мережі автомобільних доріг — 6 768,9 км.[18] Через місто проходять дві важливі державні магістралі: Interstate 45 і Interstate 10, які зв'язують південь з північчю і захід зі сходом відповідно. У Х'юстоні є два великих транспортних кільця. Перше — Interstate 610, а друге — Sam Houston Tollway, будівництво якого завершилося у 2011 році.[34] Крім цього, ведеться будівництво третього транспортного кільця довжиною 286 км — Texas State Highway 99, яке завершиться у 2023 році й стане найбільшою кільцевою автодорогою в США.[35]

Основною проблемою транспорту Х'юстона є затори. Найбільш завантаженими трасами є Interstate 45 і 10, а також перше транспортне кільце. У 2014 році жителі Х'юстона витратили 61 годину на стояння в пробках, це восьме місце після Вашингтона, Лос-Анджелеса, Сан-Франциско, Нью-Йорка, Бостона, Сієтла і Чикаго.[36]

Перетин трас I-45 і I-10

Громадський транспорт, велосипеди

[ред. | ред. код]

Основним оператором послуг громадського транспорту у Х'юстоні, представленого автобусами і швидкісним трамваєм, є компанія METRO. Щоденний пасажиропотік в громадському транспорті міста в другому кварталі 2016 року склав 219,3 тисячі осіб, з них 58 тисяч — на швидкісному трамваї.[37]

Автобусний рух відкрито в 1979 році.[38] В даний час діє 74 міських маршрутів і 12 приміських, а також швидкісний маршрут Quickline (№ 402). У місті діє сучасний трамвай, званий METRORail, запущений 1 січня 2004 року.[39] Трамвайна система складається з 3 ліній загальною протяжністю в 36,5 км і 37 станцій.

У 2012 році з'явилася система спільного використання велосипедів — Houston B-cycle, що налічує 31 станцію і 225 велосипедів, послугами якої з січня по серпень 2016 року скористалися понад 73 тис. жителів.[40]

Авіаційне та залізничне сполучення

[ред. | ред. код]
Міжнародний аеропорт імені Джорджа Буша

У Х'юстоні знаходяться три аеропорти: Х'юстон Інтерконтинентал імені Джорджа Буша, Еллінґтон-Філд і летовище імені Вільяма П. Гоббі. Аеропорт Х'юстон Інтерконтинентал був відкритий 8 червня 1969 року для комерційних авіаперевезень, а пізніше почав обслуговувати частину пасажирських рейсів з аеропорту імені Вільяма П. Гоббі.[41] Пасажиропотік у 2016 році склав 41,6 млн осіб (43 місце серед аеропортів світу даному показнику і 14 місце — серед аеропортів США). В середньому аеропорт щодня відправляє і приймає понад 700 рейсів.[42] Аеропорт імені Вільяма Гоббі був побудований в 1927 році як приватний аеродром.[43] До кінця Другої світової війни аеропорт був реконструйований, а в 1950 році був прийнятий перший міжнародний рейс. У 1969 році всі рейси були перенесені в новий аеропорт Х'юстон Інтерконтинентал.[43] В даний час позиціонується як реґіональний центр корпоративної та особистої авіації, а також як запасний аеропорт для внутрішніх рейсів. За 2015 рік обслужив 11,84 млн пасажирів.[44] На території аеропорту знаходиться його власний музей. Аеропорт Еллінгтон був побудований в 1917 році. Під час Першої і Другої світових військовий аеропорт виконував функцію тренувальної бази,[45] а на даний момент, як і раніше використовується для військових цілей, а також для потреб авіації НАСА, приватної та цивільної авіації.

Через місто проходить залізнична пасажирська система Amtrak. Х'юстонська станція є частиною лінії Sunset Limited і у фінансовому 2016 році обслужила 19,8 тис. пасажирів.[46]

Міський благоустрій

[ред. | ред. код]

Житловий фонд

[ред. | ред. код]

На 2012 рік в Х'юстоні налічувалося 902 153 будинків, з них 15 % побудовано після 1999 року.[47] 12,3 % з усіх будинків було виставлено на продаж, оренду, орендовано, або в них не було постійних мешканців з інших причин.[48] Також в місті спостерігається висока мобільність населення, оскільки у 51,8 % х'юстонців останній переїзд був у 2000—2014 роках.

За міський житловий фонд відповідає компанія «Х'юстонське управління житлового господарства» (Houston Housing Authority — ННА), керована місцевою владою.[49] Компанія з'явилася в 1938 році, а в 1970-х і 1980-х роках відбувалося розширення організації в міру зростання населення. У Х'юстоні реалізується два види житлових програм, орієнтованих на верстви населення з низьким достатком, на літніх людей та інвалідів: «засвідкова програма» і «державне житло». «Засвідкова програма» пропонує пільгову оплату оренди будинку, у цьому випадку сім'я платить оренду в розмірі 30-40 % від свого доходу.[50] Програма «державне житло» реалізовує в Х'юстоні 8-й пункт федерального закону про житло (1937 рік), що передбачає пільгове виділення будинків незахищеним верствам населення. Даною програмою скористалося понад 60 тисяч х'юстонців.[51]

Озеленення

[ред. | ред. код]

За даними некомерційної організації з охорони земельних ресурсів «The Trust for Public Land» лісопаркова зона Х'юстона курується п'ятьма різними службами. Велика частина території зелених насаджень міста перебуває у сфері відповідальности х'юстонського департаменту парків і відпочинку. Залишилася Паркова площа, що знаходиться в межах міста, розподілена між іншими природоохоронними органами. Таким чином, на 2016 рік вся територія зелених угідь займала 13,8 % від загальної території займаної містом, а сам Х'юстон займав перше місце серед усіх міст-мільйонників США по території зелених угідь.[52] Всього в місті налічується 337 парків.[52]

Водопостачання та енергопостачання

[ред. | ред. код]

Система водопостачання Х'юстона включає водопровідну мережу Х'юстона довжиною 11,3 тис. км, три водоочисні станції та 92 помпові станції. Щодня жителями міста витрачається трохи більше 1,5 млрд літрів води.[53] Водосховища Х'юстон, Конро, Лівінґстон — основні джерела питної води.[53] Середня глибина свердловин із яких подається вода — 228 метрів. У воді, яка тече з кранів жителів міста, містяться 46 шкідливих хімічних речовин. У порівнянні з 2004 роком, їхня кількість скоротилася, але, попри це, Х'юстон посідає 95 місце зі 100 найбільших міст США за якістю води. Водопостачанням міста займається компанія «Drinking Water Operations».[53] Міська каналізаційна система складається з мережі довжиною 11,2 тис. км і 124,5 тисячі люків.[54]

За енергопостачання Х'юстона відповідає компанія «CenterPoint Energy», послугами якої користуються близько 2,1 млн жителів міста та найближчих передмість.[55] Окрім «CenterPoint Energy», іншим оператором послуг енергопостачання є «Calpine». На території агломерації Великого Х'юстона діє вісім електростанцій цієї компанії. Одна з них («Channel Energy Center») розташована в самому Х'юстоні, на березі судноплавного каналу, максимальна потужність якої — 808 МВт (базова — 723 МВт).[56] Х'юстон має репутацію «зеленого міста», оскільки половина споживаної електроенергії містом проводиться за допомогою сонячних і вітряних установок. Всього містом витрачається 1,246 млн МВт на годину.[57]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Важливу роль в охороні здоров'я Х'юстона відіграє найбільший у світі медичний центр — Техаський медичний центр, заснований в 1945 році.[58] Медичний центр складається з 54 установ, що забезпечують жителів міста медичною допомогою.[18] Понад 8 млн осіб відвідує центр щорічно.[59] Інший великий медичний центр Х'юстона — Техаський медичний центр «Меморіал Германн», де в рік проводяться 6 тисяч операцій і обслуговуються 57,3 тисячі відвідувань.[60] Всього в місті 136 медичних установ і 21 057 ліжок. У сфері охорони здоров'я працюють 16,1 тисячі лікарів.[18] Найбільші медичні університети Х'юстона — Медичний науково-дослідний центр Техаського університету та Онкологічний центр ім. М. Д. Андерсона Техаського університету.

З усіх хвороб у місті найпоширенішими є респіраторні та онкологічні. Головні причини смерти жителів округу Гарріс — онкологічні захворювання (22,6 %), захворювання серця (22 %), нещасні випадки (5,7 %), інсульт (5,2 %). Округ Гарріс у 2016 році зайняв 56 місце серед 254 округів Техасу за рейтингом здоров'я. Очікувана тривалість життя в окрузі Гарріс у жінок — 80,7 років; у чоловіків — 76,1 років.[61]

Техаський медичний центр Одна з лікарень центру «Меморіал Германн» Онкологічний центр ім. М. Д. Андерсона

Освіта

[ред. | ред. код]

У Х'юстоні налічується 18 шкільних округів. Х'юстонський незалежний шкільний округ (HISD) з 287 школами та 215 тис. учнями є найбільшим шкільним округом Техасу і 7-м в США.[62] Також є чартерні школи, які не входять в шкільні округи, їх відвідують від 12 до 13 тисяч дітей.[63] У місті — понад 300 приватних шкіл, Серед них є й релігійні. Наприклад, 59 шкіл є католицькими, вони знаходяться у віданні Архієпархії Галвестон-Х'юстона, кількість учнів у них становить близько 18 000 дітей.[64] У 2012 році в державних школах навчалося 90,6 % від усього числа учнів, у приватних — 9,4 %.[65]

Отримання освіти в місті надають 15 вищих навчальних закладів, а також понад 100 середньо-спеціальних закладів (коледжі, технічні та професійні училища), в яких сумарно навчаються 315 тис. студентів.[66] Чотири університети — Х'юстонський університет, Університет Х'юстон-Клір-Лейк, Університет Х'юстон-Давнтавн та Університет Х'юстон-Вікторія утворюють Х'юстонську університетську систему. Найбільший університет і центр Х'юстонської університетської системи — Х'юстонський університет, що налічував у 2016 році 43 774 студенти, має статус громадського.[67] Цей університет входить у число перших 300 університетів в академічному рейтингу університетів світу, а також в число 550 університетів у рейтингу світових університетів QS.[68] Функціонують і приватні університети, найбільший з яких — університет Райса, займає 72 місце в академічному рейтингу університетів світу і 106 місце в рейтингу світових університетів QS, а також Університет святого Томаса. Всі коледжі об'єднані в три системи: Х'юстонська громадська система коледжів, система коледжів «Самотня зірка» і система коледжів Сан-Хасінто.

У місті розвивається біотехнологія. Споруджуваний науково-дослідний парк університету Техасу, орієнтований на сферу розвитку і застосування біотехнологій, — спільний проєкт Техаського онкологічного центру М. Д. Андерсона і Медичного науково-дослідного центру Техаського університету.[69] Важливу роль у розвитку цієї галузі відіграють Техаський медичний центр і кілька біологічних університетів. Всього в діяльності біотехнології працюють понад 19 тисяч осіб.[70] Х'юстон відіграє важливу роль у світовій космонавтиці. У місті розташовується Космічний центр імені Ліндона Джонсона, що є науково-дослідним та проєктно-конструкторським підприємством. У Х'юстоні знаходиться офіс програми будівництва космічного корабля «Оріон» для НАСА.[71]

Х'юстон у 2016 році посів 13 місце серед міст США за рівнем світи.[72] Проте, за рівнем освічености населення місто має лише 99 місце.[72] В агломерації Великого Х'юстона станом на 2016 рік 31,5 % осіб мають вищу освіту (20,1 % — бакалаври, 11,4 % — магістри), в той час як 17,7 % не закінчили школу.[18]

Університети Х'юстона
Х'юстонський університет Університет Райса Університет Х'юстон-Клір-Лейк Університет Х'юстон-Давнтавн

Злочинність

[ред. | ред. код]

Штат департаменту поліції Х'юстона на 2015 рік налічував 6 577 працівників (5 178 поліціянтів і 1 399 інших працівників).[73]

Рівень злочинности в Х'юстоні з 1960-х років неухильно підвищувався.[74] У 1970-і роки число особливо тяжких злочинів значно збільшилося на 85 % і лише за 1981 рік — на 17 %, що стало найвищим показником серед міст США. У 1970—1973 роках серійний убивця Дін Корлл зі своїми спільниками зґвалтували та вбили 28 юнаків, ці події відомі як «Х'юстонські масові вбивства» («Houston Mass Murders»).[75] Злочинність продовжувала зростати, досягнувши найбільшої кількости злочинів у 1988—1991 роках (понад 180 000 злочинів за кожен рік). Мер Боб Ланьє, що став на пост в 1992 році, збільшив фінансування поліції, в результаті чого злочинність знизилася на 31,4 % за час його правління (1992—1997 роки).[76] Злочинність продовжила знижуватися й надалі, у 2011 році було зафіксовано найменшу кількість вбивств з 1965 року. Згідно з даними сайту «NeighborhoodScout», у 2015 році х'юстонський район Саннісайд є другим у рейтингу злочинности по районах США.[77]

Через близьке розташування до Мексики та наявність у місті великих аеропортів і автомобільних трас Х'юстон став одним із головних центрів США з незаконного експорту наркотиків[78], а також із торгівлі людьми.[79] З грудня 2007 року по червень 2015 року у Х'юстоні було виявлено 717 випадків торгівлі людьми.[80]

Культура

[ред. | ред. код]

Спорт

[ред. | ред. код]

У Х'юстоні є три професійні команди:

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Гіларі Дафф — американська акторка й співачка.
  • Джордж Вокер Буш — 43-ій президент Сполучених Штатів Америки.
  • Анна-Ніколь Сміт — американська фотомодель, акторка.
  • Флоренс Відор (1895—1977) — американська акторка епохи німого кіно
  • Кетрін Кросбі (* 1933) — американська співачка і акторка кіно
  • Роберт Фоксворт (* 1941) — американський актор
  • Лоїс Чайлз (* 1947) — американська акторка та модель
  • Джон Грей (* 1951) — американський сімейний психотерапевт, викладач і письменник
  • Девід Веттер (1971—1984) — хлопчик, що через рідкісне генетичне захворювання змушений був 12 років жити у знезараженому пластиковому середовищі — бульбашці-ізоляторі з полівінілхлориду.
  • Бейонсе (* 1981) — американська виконавиця в стилі R&B

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Who's on First — 2015.
  2. ↑ а б Global LEI index
  3. ↑ https://www.houstontx.gov/mayor/
  4. ↑ United States. Bureau of the Census 2016 U.S. Gazetteer Files — Washington, D.C.: U.S. Census Bureau, 2016.
  5. ↑ перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
  6. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  7. ↑ https://perth.wa.gov.au/council/partnerships/sister-cities
  8. ↑ https://vsluh.ru/novosti/obshchestvo/druzhit-gorodami-kak-tyumen-podderzhivaet-svyaz-s-pobratimami_326953/
  9. ↑ https://www.leipzig.de/buergerservice-und-verwaltung/partnerstaedte/houston/
  10. ↑ http://baku-ih.gov.az/page/26.html
  11. ↑ http://azerbaijans.com/content_1719_az.html
  12. ↑ http://wb.nanjing.gov.cn/njszfwsbgs/201810/t20181023_616096.html
  13. ↑ http://www.wb.dl.gov.cn/index.php/home/index/news_list/id/890/column_id/2.html
  14. ↑ https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl32a.pdf
  15. ↑ Х'юстон // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 192.
  16. ↑ Атлас світу, 2015.
  17. ↑ Historical Population: 1900 to 2017, City of Houston (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 26 березня 2017.
  18. ↑ а б в г д е ж Houston Data, Insight and Analysis. www.houston.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  19. ↑ Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  20. ↑ Gazetteer-2017. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  21. ↑ American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019. [Архівовано 2015-01-08 у Library of Congress](англ.)
  22. ↑ OFFICE OF THE CONTROLLER - CITY OF HOUSTON. www.houstontx.gov. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  23. ↑ Sylvester Turner sworn in as Houston's 62nd mayor. ABC13 Houston (англ.). 2 січня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  24. ↑ City Council. www.houstontx.gov. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 7 лютого 2019.
  25. ↑ Turner calls for shared sacrifice in battling city's financial woes - HoustonChronicle.com. www.houstonchronicle.com (амер.). 5 січня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  26. ↑ Journal, Kris Hudson, The Wall Street. Lack of zoning laws a challenge in Houston. chicagotribune.com (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  27. ↑ Sister Cities. www.houstontx.gov. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 7 лютого 2019.
  28. ↑ About CERAWeek. CERAWeek. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  29. ↑ Houston, Texas (U.S.). fotw.info. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 7 лютого 2019.
  30. ↑ No. 2515: Houston and the Railways. www.uh.edu. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 7 лютого 2019.
  31. ↑ а б City Seal. www.houstontx.gov. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  32. ↑ Alvarez, Olivia Flores (16 липня 2009). Houston, Where Seventeen Railroads Met the Sea. Houston Press. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  33. ↑ Kever, Jeannie (23 вересня 2011). Houstonians more likely to commute alone in their cars. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  34. ↑ Morris, Mike; Chronicle, Houston (21 лютого 2011). Last section of Sam Houston opens on Saturday. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  35. ↑ SH 99 / Grand Parkway Project. www.txdot.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 7 лютого 2019.
  36. ↑ 2015 Annual Urban Mobility Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-02 у Wayback Machine.]
  37. ↑ Transit Ridership Report, First Quarter 2016 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 8 жовтня 2016.
  38. ↑ History & Future. METRO. Архів оригіналу за 24 травня 2009.
  39. ↑ Wall, Lucas; Chronicle, Copyright 2004 Houston (1 січня 2004). Houstonians flock downtown as Metro light rail rolls out today. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  40. ↑ Flynn, Meagan (25 серпня 2016). Houston B-Cycle to Undergo Huge Expansion. Houston Press. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  41. ↑ LEATHERWOOD, ART (15 червня 2010). HOUSTON INTERCONTINENTAL AIRPORT. tshaonline.org (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  42. ↑ Houston Airports | Bush Intercontinental & William P. Hobby. Visit Houston (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  43. ↑ а б LEATHERWOOD, ART (15 червня 2010). WILLIAM P. HOBBY AIRPORT. tshaonline.org (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  44. ↑ 2015 Fiscal Year Summary (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  45. ↑ LEATHERWOOD, ART (12 червня 2010). ELLINGTON FIELD. tshaonline.org (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 7 лютого 2019.
  46. ↑ Houston, TX (HOS). Great American Stations (амер.). Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  47. ↑ http://www.houstontx.gov/planning/Demographics/docs_pdfs/SN/Year_Housing_Units_Built.pdf (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 21 лютого 2017.
  48. ↑ Housing Units, City of Houston (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 10 лютого 2017.
  49. ↑ Board of Commissioners - Houston Housing Authority. www.housingforhouston.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  50. ↑ Voucher Program - Houston Housing Authority. www.housingforhouston.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  51. ↑ Public Housing - Houston Housing Authority. www.housingforhouston.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  52. ↑ а б Yellow Pages North Houston, TX - Products and Services. www.dexknows.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  53. ↑ а б в Drinking Water Operations | City of Houston — Houston Public Works. www.publicworks.houstontx.gov. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-09 у Wayback Machine.]
  54. ↑ . The City of Houston's Sanitary Sewer Collection Monitoring and Alerting System (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 11 жовтня 2016.
  55. ↑ CenterPoint Energy - Natural Gas Service, Electric Transmission. www.centerpointenergy.com (амер.). Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  56. ↑ Calpine | Channel Energy Center. www.calpine.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  57. ↑ City of Houston Increases Renewable Energy Purchase. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  58. ↑ TMC Houston | Leader in Collaborative Medicine and Research. Texas Medical Center (амер.). Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 7 лютого 2019.
  59. ↑ Архівована копія. www.tmc.edu. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. ↑ Memorial Hermann-Texas Medical Center. U.S. News & World Report. Архів оригіналу за 16 липня 2012.
  61. ↑ Harris County, County Health Snapshot (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 20 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-20 у Wayback Machine.]
  62. ↑ Overall District. www.houstonisd.org (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  63. ↑ Radcliffe, Jennifer (17 грудня 2006). Charters still no threat to Texas public schools. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  64. ↑ Kever, Jeannie; Chronicle, Houston (20 листопада 2010). Archdiocese offers hope to Houston-area parochial schools. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  65. ↑ WebCite query result. www.webcitation.org. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 7 лютого 2019. [Архівовано 2015-03-24 у Wayback Machine.]
  66. ↑ Houston Colleges & Universities | 14 Major Institutions. Visit Houston (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  67. ↑ University of Houston-Clear Lake Administrator’s Statement (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2015.
  68. ↑ QS World University Rankings® 2015/16. Top Universities (англ.). 11 вересня 2015. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  69. ↑ WebCite query result. www.webcitation.org. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-27 у Wayback Machine.]
  70. ↑ Biotechnology/Nanotechnology/Life Science (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-05 у Wayback Machine.]
  71. ↑ 410. Lockheed Martin. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019. [Архівовано 2017-09-29 у Wayback Machine.]
  72. ↑ а б McCann, Adam. Most & Least Educated Cities in America. WalletHub (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  73. ↑ Table 78 - Texas. FBI (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  74. ↑ Hassan, Anita (1 січня 2012). Houston homicides take a sharp tumble. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  75. ↑ Houston serial killer Dean Corll's accomplice David Brooks could be paroled. Houston Chronicle. 5 грудня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 лютого 2019.
  76. ↑ Fraser, Jayme; Turner, Allan (21 грудня 2014). Former Houston mayor Bob Lanier has died. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  77. ↑ Top 25 Most Dangerous Neighborhoods in America. NeighborhoodScout (амер.). 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-16 у Wayback Machine.]
  78. ↑ Schiller, Dane (8 липня 2015). Report highlights the many ways drugs come into Houston. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  79. ↑ Help Us Help You Be Aware of Human Trafficking. www.houstontx.gov. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 7 лютого 2019.
  80. ↑ Press Releases. www.houstontx.gov. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 7 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]


 
Найбільші міста Сполучених Штатів Америки
[Офіційні дані перепису 2011 року.]
№ Назва Штат Населення № Назва Штат Населення
Нью-Йорк
Нью-Йорк
Лос-Анджелес
Лос-Анджелес 		1 Нью-Йорк Нью-Йорк 8 244 910 11 Джексонвілл Флорида 827 908 Чикаго
Чикаго
Х'юстон
Х'юстон
2 Лос-Анджелес Каліфорнія 3 819 702 12 Індіанаполіс Індіана 827 609
3 Чикаго Іллінойс 2 707 120 13 Остін Техас 820 611
4 Х'юстон Техас 2 145 146 14 Сан-Франциско Каліфорнія 812 826
5 Філадельфія Пенсільванія 1 536 471 15 Колумбус Огайо 797 434
6 Фінікс Аризона 1 469 471 16 Форт-Верт Техас 758 738
7 Сан-Антоніо Техас 1 359 758 17 Шарлотт Північна Кароліна 751 087
8 Сан-Дієго Каліфорнія 1 326 179 18 Детройт Мічиган 706 585
9 Даллас Техас 1 223 229 19 Ель-Пасо Техас 665 568
10 Сан-Хосе Каліфорнія 967 487 20 Мемфіс Теннессі 652 050
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Х%27юстон&oldid=43925327