Хінтинг — Вікіпедія
Хі́нтинг, або хінтування[1][2], хінтінг[3][4][5] (англ. hinting) — метод прив'язки форми векторної літери шрифту до сітки (наприклад пікселів екрану), щоб уникнути імовірних деформацій. Полягає у позначенні ключових моментів шрифтової форми так званими хінтами, тобто спеціальними інструкціями. Особливо потрібен для малих розмірів літер чи при низькій роздільності відтворюючого пристрою.
Інструкції для хінтингу зазвичай розмічаються у шрифтовому редакторі, і додаються до файлу шрифту.
- ↑ А.С. Драч. Психолінгвістичні особливості сприйняття і розуміння електронного тексту // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. — 2015. — Вип. 74. — № III (36). — С. 85-88.
- ↑ С.П. Васюта. Моделювання пріоритетності впливу параметрів гарнітури шрифту на зручність сприйняття тексту в електронних виданнях // Міжнародний науковий конгрес «Інформаційне суспільство в Україні» : тези доповідей. — Київ, 2012. — С. 178-181.
- ↑ Квалілогія книги (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2022. Процитовано 17 вересня 2019. [Архівовано 2022-02-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Способи та особливості перекладу термінів у текстах поліграфічно-видавничої спрямованості
- ↑ Сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Навчальний посібник (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 17 вересня 2019.
- Словник шрифтової термінології [Архівовано 13 грудня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Технологія ClearType [Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine.] (eng.)