Центр Ґетті — Вікіпедія

Гетті центр
Getty Center
34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750° пн. ш. 118.47500° зх. д. / 34.07750; -118.47500
Тип	музейний комплекс
Склад	Getty Foundationd, Музей Ґетті, Дослідницький інститут Геттіd, Getty Conservation Institute і Q117360544?
Частина від	Getty Foundationd
Країна	США[3]
Розташування	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Архітектор	Річард Меєр
Засновано	1997
Відкрито	1997
Відвідувачі	1 153 903 (2009)[1] 1 439 084 (2019)[2]
Директор	Тімоті Потс
Сайт	getty.edu
Центр Ґетті (США)
Центр Ґетті у Вікісховищі

Центр Ґетті (англ. Getty Center) — один з провідних художніх музеїв США, що знаходиться у Брентвуді на заході Лос-Анджелесу, штат Каліфорнія, США. У Пасіфік-Палісейдс знаходиться інша складова музейного комплексу, вілла Ґетті, — музей скульптури й античний архітектурно-парковий комплекс.

Був створений трастовим фондом Пола Ґетті. Крім Музею Ґетті на його території розміщені Дослідний інститут Ґетті^[en], Інститут збереження предметів мистецтва Ґетті^[en], Фонд Ґетті^[en] та Ґетті-Траст^[en].

Центр відкрився для відвідувачів 16 грудня 1997 року^[4]. Центр споруджено на вершині пагорба, з підніжжям якого він сполучений трьома фунікулерами. Центр відомий архітектурою своїх будівель, садами з експозицією скульптур та видами на місто Лос-Анджелес.

Центр Ґетті спроектував американський архітектор Річард Меєр. У проект передбачено додаткові заходи безпеки, пов'язані з землетрусами та пожежами.

1954 року Ґетті відкрив музей образотворчих мистецтв у будинку Пасіфік-Пелісейдс в Лос-Анджелесі. 1974 року для збільшення музейної площі у тому ж районі було споруджено будинок в італійському стилі. Коли колекція знову перевищила можливості наявних будівель, Ґетті-Траст придбав ділянку розміром близько 250 га в горах Санта-Моніки, з яких для будівництва було виділено 10 га, решта місцевості зберігалася в неторканому вигляді^[5].

1984 року для будівництва центру було запрошено архітектора Річарда Меєра^[6]. Будівництво проходило зі зривом строків, тож замість 1988 року воно було завершене лише 1997 року^[4][5][7][8]. За наявними оцінками, початкова вартість зросла з $350^[7] до $1,3 млрд^[9]. З відкриттям нового музею на старий комплекс у Пасифік-Пелисейдс було закрито на тривалу відбудову, яку було закінчено на початку 2006 року^[10].

Меєр використав для будівництва два природних гірських хребти, що розходяться під кутом 22,5°. Рівнолежно з одним з них було розташовано музейні будівлі, а з іншим — управлінські, що створило виражені лінії перспективи^[11][12].

Будівлі центру споруджено з бетону та сталі з облицюванням з травертину або алюмінію^[13]. На місцевості розміщено декілька фонтанів. На відміну від початкового задуму, навколо водограїв установлено лавки й загородження, щоб не дати відвідувачам заходити у воду. Також додаткові зміни було проведено з метою підвищення доступності центру для людей зі зниженою мобільністю.

На північному краю території знаходиться круглий трав'яний майданчик, призначений для посадки вертольотів. На південному краю розбито сад кактусів та сукулентів. Місцевість окреслена дорогами, що ведуть до вантажного терміналу та службового гаража з західної та східної сторін від будівель. Схили пагорба засаджені траволистим дубом (Quercus agrifolia).

Центр забезпечений семиповерховим підземним гаражем для відвідувачів, розрахованим на 1200 місць. На даху гаража розташовано сад скульптур^[14]. Автоматичний фунікулер з трьох вагонів доправляє відвідувачів від гаража до вершини пагорба.

Музей Ґетті з показником 1,3 млн осіб на рік є одним з найвідвідуваніших у США^[15]. У виставі музею представлені полотна європейських художників до XX століття, малюнки, рукописи, скульптура; роботи американських та європейських фотографів XIX—XX століть^[16].

Центральний сад Центру Ґетті створено художником Робертом Ірвайном^[17]. Сам Ірвайн називав його «скульптурою у формі саду»^[18]. Головну роль в саду відіграє вода: вона з водограю потрапляє до саду у вигляді водоспаду в гроті, облаштованому в північному мурі. Потім потік спускається схилом до ставка, оточеного азаліями. Русло струмка викладено камінням різного розміру, що створює мінливий звук проточної води. Потім потік розділяється на три частини й під кількома містками впадає у круглий ставок^[17].

2007 року в західній частині саду був створений сад скульптур, що розташувався під навчальним крилом Дослідного інституту Ґетті^[14][19].

Дослідний інститут Ґетті, що було створено для вивчення образотворчих мистецтв^[20], розташований на захід від музею^[13]. Будівля споруджена у формі незамкненого кільця й оточує невеликий садок^[14]. Інститут має спеціалізовану бібліотеку з обсягом 900 000 книг^[21]. Інститут організовує вистави, займається виданням наукових праць, проводить навчання^[20]. На першому поверсі розташована картинна галерея, доступна для відвідувачів.

Крім музею та інституту, Меєр спроектував три інші будівлі: зала засідань, північний та східний павільйони. У них розташовані Інститут збереження предметів мистецтва Ґетті^[en], Фонд Ґетті^[en] та Ґетті-Траст^[en]. Ці будівлі закриті для відвідувачів, за винятком зали засідань, де проходять громадські заходи^[13].

• Williams, Harold Marvin (1991). The Getty Center: design process. Los Angeles: J. Paul Getty Trust. ISBN 978-0-89236-210-3.
• Williams, Harold Marvin (1997). Making architecture: the Getty Center. Los Angeles: J. Paul Getty Trust. ISBN 978-0-89236-463-3.
• Brawne, Michael (1998). The Getty Center: Richard Meier & Partners. London: Phaidon. ISBN 978-0-7148-3799-4.
• Mulas, Antonia; Richard Meier; Massimo Vignelli (1998). Richard Meier: the Getty Center. Tolentino (Macerata): Poltrona Frau. ISBN 978-88-8158-269-3.
• Deal, Joe (1999). Between nature and culture: photographs of the Getty Center by Joe Deal. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-549-4.
• Weschler, Lawrence; Becky Cohen (2002). Robert Irwin Getty garden. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-620-0.
• Duggan, Jim; Becky Cohen (2003). Plants in the Getty's Central Garden. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-714-6.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Центр Ґетті

• J. Paul Getty Museum [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Архітектура Центру Ґетті [Архівовано 4 серпня 2011 у Wayback Machine.] (фото)