Церква святого Димитрія (Киданці) — Вікіпедія
Церква святого Димитрія (Киданці) | ||||
---|---|---|---|---|
Кам'яна та дерев'яна церкви | ||||
Тип | церква | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Киданці | |||
Конфесія | УГКЦ | |||
Будівництво | 1996 | |||
Церква святого Димитрія у Вікісховищі |
Церква святого Димитрія в Киданцях — парафія і храм греко-католицької громади Збаразького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Киданці Тернопільського району Тернопільської области.
У селі є дві церкви святого Димитрія: дерев'яна, збудована в XVI столітті і привезена в Киданці, та кам'яна, збудована в 1996 році. Дерев'яний храм привезли з Волині, де церква служила волинянам упродовж майже 200 років. Гордістю старого храму є Євангеліє 1647 року, яке нині зберігається в новій церкві. Його придбали, коли церієву перевезли до Киданців. З XVIII століття до 1946 року парафія належала до Української Греко-Католицької Церкви.
У 1946—1991 роках парафія і храм належали до РПЦ. Парафію оновлено в лоні УГКЦ у 1991 році.
Місце і наріжний камінь під будівництво нового храму 12 липня 1991 року освятив о. Михайло Шкільний. Стараннями Йосипа Гаца, Ярослава Малюти, Івана Горичуна, працею парафіян та за їх пожертвування розпочали будівництво нового храму. Головними жертводавцями були: Богдан Бойко, Святослав Гурик, Ігор Яциковський, Богдан Бонк, Ігор Малюта та інші.
На храмовий празник 8 листопада 1996, у день пам'яті святого Димитрія новозбудований храм освятив владика Михаїл Сабрига.
У 1997 році адміністратором парафії призначено о. Василя Михайлишина, за якого храм поштукатурено, розписано та встановлено іконостас (художники Михайло Мацюх та Іван Кузик з Тернополя).
У 2013 році за кошти жертводавців Петра та Ольги Войтини, Ольги Радченко-Великої, Ольги Пономаренко, Марії Гурик та будівничих Романа та Федора Підгірських на подвір'ї храму збудовано капличку з фонтаном та фігурою Матері Божої (проєкт о. Олега Григорця).
При парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, Марійська і Вівтарна дружини.
- о. Антін Городецький (перед 1832—1839), завідатель[1]
- о. Іван Зарицький (1839—1840), адміністратор
- о. Матей Корний (1840—1841), завід.
- о. Франц Твардієвич (1841—1842), адм.
- о. Антін Городецький (1842—1844), завід.
- о. Іван Цішецький (1844—1850), адм.
- о. Михайло Рущицький (1850—1851, адм.; 1851—1852, парох)
- о. Яків Малишевський (1852—1854, адм.; 1854—†1885, парох)
- о. Ґустав Дроздовський (1855—†1908)
- о. Теодор Пайкуш (1908—1913)
- о. Петро Кішик (1913—1914), адм.
- о. Василь Кузьма (1914—1918)
- о. Григорій Хамчук (1918—1946)
- о. Михайло Шкільний (1989—1996)
- декан о. Григорій Єднорович (1996—1997)
- о. Василь Михайлишин (1997—2003),
- декан о. Олег Григорець (з 17 липня 2003)
- ↑ Тут і далі інформація за: Kijdanci [Kuydańce], Zbaraž // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 332. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Парафія с. Киданці. Церква святого Димитрія // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 199. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.