Цифрова економіка — Вікіпедія

Цифрова еконо́міка (англ. Digital economy) — економіка, що базується на цифрових комп'ютерних технологіях. Цифрову економіку іноді називають інтернет-економікою, новою економікою або вебекономікою. Все частіше «цифрова економіка» переплітається з традиційною економікою, роблячи чітке розмежування складнішим. Під цифровою економікою розуміють виробництво, продажі та постачання продуктів через комп'ютерні мережі.

Визначення

Термін «цифрова економіка» ввів 1995 року Дон Тепскотт.^[1] Термін «диджитал-економіка» (digital economy) введений у науковий обіг^{[джерело?]} 1995 року американським ученим Ніколасом Негропонте.

Наукове обґрунтування

Концепцію цифрової економіки стисло сформулював у метафорі «перехід від обробки атомів до обробки бітів» американський програміст Ніколас Негропонте — засновник медіалабораторії Массачусетського технологічного інституту, фундатор асоціації «One Laptop per Child».

Томас Месенбург у 2001^[2] виділив такі три основні складові концепції «Цифрова економіка»:

Опорна інфраструктура (апаратне забезпечення, програмне забезпечення, телекомунікації, мережі і т. д.),
Електронний бізнес (як ведеться бізнес, будь-які процеси, які організація проводить через комп'ютерні мережі),
Електронна комерція (передача товарів, наприклад, коли книга продається в онлайні).

На міжнародному рівні розраховують комплексний показник розвитку:

ІКТ — Networked Readiness Index (WEF); індикатор результативності впровадження інновацій — Global Innovation Index (INSEAD, WIPO); показник результативності ІКТ — ICT Development Index (ITU); індикатор конкурентоспроможності національної економіки — Global Competitiveness Index (WEF); Індекс людського розвитку (HDI), що визначається ООН.

Дослідження впливу диджиталізації на світовий ВВП почали проводити із поширенням комп'ютерних технологій наприкінці 1980-х років. Зокрема, за розрахунками закордонних експертів протягом 1987—1999 рр. середньорічне зростання цього показника внаслідок збільшення продажів комп'ютерів становило 0,3 %. Нова хвиля досліджень на предмет потенціалу диджиталізації пов'язана з поширенням інтернет-технологій 3G. За висновками фахівців консалтингової компанії «PWC», зростання світового ВВП упродовж 2000—2010 рр. внаслідок популяризації 3G-інтернету сягнуло близько 45 %.

Класифікація країн світу за рівнем диджиталізації дає змогу виокремити чотири стадії розвитку суспільства (таблиця).

З метою забезпечення показовості дослідження експерти PWC проаналізували вибірку зі 150 країн світу. Найбільша їхня кількість потрапила до групи обмеженого розвитку диджитал-економіки (рівень диджиталізації — 0–30 %). Це переважно найменш розвинуті країни, для яких характерний найнижчий рівень ВВП на особу та останні позиції в міжнародних індексах людського розвитку. Наприклад, згідно з рейтингом ВВП на особу за 2017 р. Індія посідає 142-е місце, Молдова — 143-є, країни Африки, які ввійшли до цієї групи, — останні місця. Ідентичними є позиції країн групи в Індексі людського розвитку (HDI).

До групи зародження диджитал-економіки належать країни, чий економічний розвиток і соціальний поступ здебільшого забезпечуються коштом багатих природних ресурсів і дешевої робочої сили. Рівень ВВП на одну особу в цих країнах залишається доволі низьким, що пов'язано з недостатньою розвиненістю соціальної інфраструктури, прірвою між рівнями життя найбідніших і найзаможніших верств населення.

Диджитал-матриця розвитку суспільства
Рівень диджиталізації економіки, %	Стадії розбудови диджитал-економіки
Рівень диджиталізації економіки, %	Обмеженого розвитку (constrained)	Зародження (emerging)	Трансформацій (transitional)	Передового розвитку (advanced)
0–30	65 країн (Афганістан, більшість країн Африки, Молдова, Непал, Індія, Узбекистан, В'єтнам та ін.)
30–40		19 країн (Албанія, Вірменія, Бразилія, Грузія, Китай та ін.)
40–50			28 країн (Аргентина, Естонія, Латвія, Іран, Сербія, Туреччина, Україна та ін.)
Понад 50				37 країн (Австралія, Австрія, Білорусь, країни Скандинавії, Франція, Німеччина, Польща, Гонконг, Японія, США, Велика Британія та ін.)

Складено за: Maximizing the impact of digitization / PWC. URL: https://www.strategyand.pwc.com/media/file/Strategyand_Maximizing-the-Impact-of-Digitization.pdf; Human Development Report 2016. Human Development for Everyone. N. Y. : UNDP, 2016. 286 p.; World Bank Open Data. Free and open access to global development data. URL: http://data.worldbank.org/.

У рейтингу ВВП на одну особу за 2017 р. Китай — на 71-му місці, Грузія — на 110-му. За рівнем людського розвитку (HDI) Китай посідає 90-ту позицію, Грузія — 70-ту.

Рівень диджиталізації економік країн третьої групи наближається до середнього, оскільки відбуваються якісні зміни ІКТ, які створюють додану вартість у суспільстві. Відбувається трансформація видів діяльності з використанням диджитал-технологій як допоміжних, як важливого чинника досягнення бізнес-результатів, як основи забезпечення бізнес-стратегії, як підґрунтя формування нової бізнес-моделі. За критеріями PWC до цієї групи зачислено також економіку України, що підтверджує наявність базису для розширення потенціалу ІКТ у нашій державі. За ВВП на особу Україна посідає 133-є місце та 84-е в рейтингу HDI.

До четвертої групи входять розвинуті країни світу, де рівень диджиталізації є вищим від середнього. Водночас для таких країн характерні високий показник ВВП на особу й провідні позиції за індикатором людського розвитку. Норвегія є третьою за рівнем ВВП на особу й очолює рейтинг HDI, Австралія тринадцята за показником ВВП та друга за HDI.

Обґрунтованість

Дистрибуція новацій^[3] має хвилеподібну форму, що було відзначено Евереттом Роджерсом у 1962 році. Такий процес може бути описаний моделлю Патлака-Келлера-Сегеля (PKS)^[4]^[5]. Граничне спрощення комунікацій безперечно надає значні переваги користувачам цих систем над тими, хто не володіє такими можливостями. З екологічної точки зору така система суспільних відносин може бути представлена моделлю Волтерри-Лотки:

${\begin{cases}{\frac {dN_{A}}{dt}}=r_{A}N_{A}({\frac {K_{A}-N_{A}-\alpha _{12}N_{B}}{K_{A}}}),\\{\frac {dN_{B}}{dt}}=r_{B}N_{B}({\frac {K_{B}-N_{B}-\alpha _{21}N_{A}}{K_{B}}}),\end{cases}}$

де $\alpha _{12}$ - величина впливу частини суспільства $A$ на частину $B,$ a $\alpha _{21}$ - вплив частини $B$ на $A$ . Ця модель описує залежність чисельностей $A$ та $B$ при сумісному існуванні. Така ситуація відповідає громадянській війні (див. Розділяй і володарюй) у гібридній формі. Подібні системі є повсюдними у природі: присутність на пасовищі одного кролика здійснює мінімальний вплив на популяцію корів, а велике число кроликів здійснює дуже суттєвий вплив, що відомо будь-якому фермерові^[6].
Відтак для обґрунтованості цифровізації не достатньо її ефективності у сенсі розв'язання проблем комунікацій, оскільки через затримки (які можуть бути обумовленими фінансовим положенням) у її поширенні не справджується принцип соціальної справедливості^[7], який проголошується як основа закодавчих підходів.

Наукові розробки в Україні

Науковими розробками в галузі розвитку цифрової економіки України фундаментально займається сектор цифрової економіки відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України.^[8],^[9]

З метою прискорення поступу ІКТ в нашій державі в січні 2018 р. затверджено Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки.

Державна програма розвитку в Україні

17 січня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив урядову концепцію розвитку цифрової економіки в державі на 2018—2020 роки.^[10],^[11]

Головним координаційним державним органом в питаннях електронного урядування є Державне агентство з питань електронного урядування.

5 липня 2018 року при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України почала роботу Координаційна рада з розвитку цифрової економіки в Україні.^[12]

Див. також

Джерела

Уряд схвалив концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 /Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 17.01.2018/
Диба М. І. Диджиталізація економіки: світовий досвід та можливості розвитку в Україні / М. І. Диба, Ю. О. Гернего // Фінанси України. — 2018. — № 7. — C. 50-63.

Примітки

↑ Tapscott, Don (1997). The digital economy : promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill. ISBN 0-07-063342-8.
↑ Mesenbourg, T.L. (2001). Measuring the Digital Economy. U.S. Bureau of the Census.
↑ Фирсова Наталья Юрьевна - Предвестник исследований диффузии инноваций Габриэль Тард: «Общество - это подражание».
↑ М. А. Цыганов, В. Н. Бикташев, Дж. Бриндли, А. В. Холден, Г. Р. Иваницкий, Волны в кросс-диффузионных системах — особый класс нелинейных волн, УФН, 2007, том 177, номер 3, 275–300.
↑ А. Б. Моргулис, К. Ильин - Коротковолновая стабилизация пространственных структур в системе с нелинейной кросс-диффузией.
↑ О.Солбриг, Д.Солбриг - Популяционная биология и эволюция, с.375.
↑ Шумна Л. П. - Соціальна справедливість як один із основних принципів надання соціальних послуг.
↑ Сайт НАН України
↑ Сайт Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України
↑ Уряд схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки до 2020 року, це великий крок на шляху розвитку, — Володимир Гройсман /Урядовий портал Кабінету Міністрів України, 17.01.2017/. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. [Архівовано 2018-01-21 у Wayback Machine.]
↑ Кабмін затвердив концепцію розвитку цифрової економіки України /Сайт Міністерства фінансів України, 17.01.2018/
↑ В Україні розпочала роботу Координаційна рада з розвитку цифрової економіки /Сайт Мінекономіки, 5.7.2018/

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цифрова економіка

Портал «Економіка» Портал «Інформаційні технології»

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Tapscott, Don (1997). The digital economy : promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill. ISBN 0-07-063342-8.

[2] Mesenbourg, T.L. (2001). Measuring the Digital Economy. U.S. Bureau of the Census.

[3] Фирсова Наталья Юрьевна - Предвестник исследований диффузии инноваций Габриэль Тард: «Общество - это подражание».

[4] М. А. Цыганов, В. Н. Бикташев, Дж. Бриндли, А. В. Холден, Г. Р. Иваницкий, Волны в кросс-диффузионных системах — особый класс нелинейных волн, УФН, 2007, том 177, номер 3, 275–300.

[5] А. Б. Моргулис, К. Ильин - Коротковолновая стабилизация пространственных структур в системе с нелинейной кросс-диффузией.

[6] О.Солбриг, Д.Солбриг - Популяционная биология и эволюция, с.375.

[7] Шумна Л. П. - Соціальна справедливість як один із основних принципів надання соціальних послуг.

[8] Сайт НАН України

[9] Сайт Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

[10] Уряд схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки до 2020 року, це великий крок на шляху розвитку, — Володимир Гройсман /Урядовий портал Кабінету Міністрів України, 17.01.2017/. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. [Архівовано 2018-01-21 у Wayback Machine.]

[11] Кабмін затвердив концепцію розвитку цифрової економіки України /Сайт Міністерства фінансів України, 17.01.2018/

[12] В Україні розпочала роботу Координаційна рада з розвитку цифрової економіки /Сайт Мінекономіки, 5.7.2018/

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

п о р Електронний уряд та електронне урядування^кат.
Головні статті	Електронний документообіг (ЕДО) · Електронний уряд · Електронне голосування • Цифрова економіка
В Україні	Сайт Верховної Ради України · Міністерство цифрової трансформації України
У світі	Електронна Європа · Росія

п о р Інформаційна ера
Технології	Великий адронний колайдер Інформація Теорія інформації Інформатизація Інфосфера Інформаційний потік Кіберпростір Інтернет Комп'ютер Мережі Віртуальна реальність Глобальна інформаційна інфраструктура Кремнієва долина Штучний інтелект Повсюдний комп'ютинг Електронний документообіг Геоінформаційна система Дистанційне навчання Електронний уряд Цифрове безсмертя Цифрова економіка Сильний штучний інтелект
Культура	Кіберкультура Кіберпанк Кіберспорт Відеоігри Хакерство Скрипткіді Маніфест хакера Електронна культура Медіа-мистецтво Масова комунікація Засоби масової інформації Мережева література Інтернет-ЗМІ Мережевий етикет Медіаграмотність Інформаційний ринок Інтернет-комунікація Інтернет-мем Інформаційна етика
Наука	Теорія інформації Інформаційний підхід Інформатика Інформаційна парадигма Теорія масових комунікацій Постіндустріальне суспільство Хвильова концепція Тофлера Архітектура фон Неймана Криптографія Медіазнавство Кіберметрія Глобальне село
Суспільство та середовище (кіберпростір)	Ноосфера Глобальне суспільство Соціальна дія ІТ Нетократія Інформаційне право Кіберзлочин Віртуальні спільноти Інтернет-залежність Цифрова економіка Інформаційна безпека Відкритий вміст Віртуальне навчальне середовище Інформаційна революція Інформаційне забруднення
Дослідники та теоретики	Володимир Вернадський Віктор Глушков Маршалл Маклуен Мануель Кастельс Клод Шеннон Річард Столмен Елвін Тоффлер Георгій Почепцов Джон фон Нейман Норберт Вінер Пітер Друкер Андрій Єршов Михайло Карцев
Війни	Гібридна війна Кібервійна Психологічна війна Інформаційна війна Інформаційна операція Інформаційна зброя Психологічна операція
Інформаційне суспільство