Інститут економіки та прогнозування НАН України — Вікіпедія

50°26′3.9847″ пн. ш. 30°32′16.1066″ сх. д. / 50.434440194° пн. ш. 30.537807389° сх. д. / 50.434440194; 30.537807389

Інститут економіки та прогнозування НАН України
Будівля Інституту зліва за Гімназією ім. Т.Г. Шевченка
Основні дані
Засновано	1997
Приналежність	НАН України
Контакт
Ключові особи	академік НАН України Геєць Валерій Михайлович
Адреса	Україна вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011
Тип	організація
Материнська організація	НАНУ
Вебсторінка	www.ief.org.ua
Мапа

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» —академічна установа НАН України. З 2005 року Інститут є правонаступником Інституту економічного прогнозування НАН України, який було створено в 1997 році для розроблення стратегічних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України.

Директор Інституту — академік НАН України Геєць Валерій Михайлович.

Заступники директора Інституту:

доктор економічних наук Єгоров Ігор Юрійович

член-кореспондент НАН України Даниленко Анатолій Іванович

академік НАН України Гриценко Андрій Андрійович

В Інституті 15 відділів та 3 сектори:

• Відділ економічної теорії
• Відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку
• Відділ грошово-кредитних відносин
• Відділ державних фінансів
• Сектор міжнародних фінансових досліджень
• Відділ фінансів реального сектора
• Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці
• Відділ розвитку виробничої інфраструктури
• Відділ промислової політики
• Відділ секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків
• Сектор галузевих ринків
• Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу
• Відділ економіки і політики аграрних перетворень
• Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі
• Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій
• Відділ економічної історії
• Відділ соціально-економічних проблем праці
• Відділ інноваційної політики, економіки і організації високих технологій

Зовнішні зображення
	Приміщення Інституту
	Директор Інституту – академік Геєць В.М.
	Засідання вченої ради
	Чергова науково-практична конференція

Основні напрями їх досліджень:

• моделювання економічного розвитку;
• економічне зростання і структурні зміни в економіці;
• економічна теорія;
• інституційні зміни і розвиток форм господарювання;
• технологічне прогнозування та інноваційна політика;
• середньострокове і короткострокове макроекономічне прогнозування;
• фінансове і бюджетне прогнозування;
• секторальні прогнози та аналіз кон'юнктури ринків.
• створення оптимізованих алгоритмів інноваційного розвитку економіки та організації високих технологій у всіх галузях діяльності держави.
• аналіз та розробка основних параметрів сучасної цифрової економіки.

Одним з найважливіших напрямків у діяльності інституту — є економічне прогнозування, яке має своїм об'єктом дослідження процес конкретного розширеного відтворення, а предметом — пізнання можливих станів функціонуючих економічних об'єктів у майбутньому, дослідження закономірностей і способів розробки оптимальних економічних прогнозів короткострокового та довгострокового розвитку економіки України. Наукові розробки інституту в цьому важливому напрямку постійно використовуються в діяльності Уряду, адміністрації Президента України, Ради національної безпеки та оборони, Національного банку, а також у законотворчій діяльності Верховної Ради України.

Одним з найактуальніших наукових напрямків в діяльності інституту є постійний аналіз-дослідження та розробка оптимальних інноваційних технологій, якими активно займається новостворений відділ інноваційної політики, економіки і організації високих технологій. Науковці відділу постійно аналізують усі види діяльності, пов'язані із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт введений на ринок, в оновлений чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до реалізації соціальних послуг в державі, їх адаптацію до актуальних вимог суспільства^[1].

Наукові розробки фахівців інституту в цьому актуальному напрямку користуються суттєвим попитом у багатьох важливих галузях економіки України. Наукові дослідження в галузях інноваційної діяльності наразі вважаються надзвичайно важливими в усіх розвинутих державах світу.

Даний напрямок став настільки важливим для держави, що 21 червня 2017 року, Прем'єр-міністр України повідомив про ініціювання Кабінетом Міністрів створення Ради з розвитку інновацій, завданням якої є підтримка науки та реалізація різних проєктів у реальному секторі економіки, створення необхідних умов для впровадження найпрогресивніших інноваційних ідей у всіх важливих сферах життєдіяльності України^[2]

17 січня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку цифрової економіки в державі на 2018—2020 роки, яка є складовою частиною дієвої розбудови цифрової економіки Європи.^[3]

В рамках даної урядової концепції, з січня 2018 року у відділі економічної теорії Інституту утворено новий науковий підрозділ — сектор цифрової економіки, який безпосередньо займатиметься фундаментальними науково-теоретичними розробками в галузі реального та перспектитвного розвитку цифрової економіки України.^[4],^[5]. Очолює відділ член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук Андрій Гриценко.

Наразі, цифровий розвиток економіки в Європі визнано настільки важливим, що Європейською комісією призначений спеціальний повноважний Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства.

Наукові школи, що розвиваються в Інституті:

• моделювання економічного розвитку (академік НАН України В. М. Геєць);
• теорії інституціональних основ господарювання (член-кореспондент НАН України В. І. Голіков);
• теорії економічного зростання (член-кореспондент НАН України Б. Є. Кваснюк);
• моделювання інноваційного розвитку (доктор економічних наук В. П. Александрова);
• методологічні засади і методи формування та прогнозування розвитку ринків в економіці перехідного типу (доктор економічних наук В. О. Точилін);
• фінансового прогнозування (доктори економічних наук С. О. Кораблін, А. П. Ревенко).
• напрям досліджень з управління державними фінансами та міжбюджетними відносинами в умовах трансформації національної економіки очолює доктор економічних наук І. О. Луніна.
• створення оптимізованих алгоритмів інноваційного розвитку економіки та організації високих технологій у всіх галузях діяльності держави (доктор економічних наук Єгоров Ігор Юрійович). Даний науковий напрямок став настільки значимим, що І.Єгоров став єдиним науковцем-економістом України, який 30 травня 2017 року був затверджений членом Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України^[6].
• теоретичні засади дієвої розбудови сучасної цифрової економіки (член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук А.  Гриценко);

Установа активно співпрацює з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики України, Міністерством освіти і науки України, Національним банком України шляхом розробки та проведення експертизи законодавчих і нормативних документів, які готуються цими установами.

Інститут є засновником науково-аналітичного журналу «Економіка і прогнозування», науково-практичного журналу «Вісник Інституту економіки та прогнозування» та співзасновником науково-теоретичного журналу «Економічна теорія».

Інституту готує наукові кадри вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру. З 1998 року функціонує Спеціалізована вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук. За період з 1999 по 2005 роки у Спецраді проведено успішний захист близько 90 дисертацій, у тому числі понад 20 — докторських.

• Сайт Управління справами Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Сайт інституту [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Про Інститут економіки та прогнозування НАН України [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.]