Чачковський Лев Йосифович — Вікіпедія

Лев-Володимир Чачковський
Народився	18 вересня 1867(1867-09-18) Станиславів, Австро-Угорщина
Помер	22 травня 1933(1933-05-22) (65 років) Буськ, Золочівський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Поховання	Буськ
Країна	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща
Діяльність	археолог
Галузь	археологія
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Батько	Йосиф Чачковський
Мати	Емілія Левицька

Лев-Володимир Йосифович Чачковський (18 вересня 1867, Станиславів — 22 травня 1933, Буськ) — правник-скарбовець у Галичині, археолог-аматор^[1]; дослідник поземелля княжих городів Галича-Крилоса (1925—1930), Теребовлі (1931), Звенигорода (1932), Белза (1932) та Буська (1933), дійсний член НТШ

Народився у м. Станиславові (нині — Івано-Франківськ). При хрещенні отримав ще одне ім'я — Володимир^[2]. Батько — Йосиф Чачковський (пом. 1902) — від 1868 р. був викладачем математики та фізики у ц.-к. Бережанській гімназії, з часом — директором реальної школи у Станиславові, одним із засновників товариства «Бесіда» у місті^[3][4]. Мати — Емілія з Левицьких (пом. 29 липня 1908). Сестра Лева-Володимира Іванна (від 1898 р. дружина Іллі Кокорудза (пом. 1933), директора Української гімназії у Львові) — учителька народної школи, голова «Товариства руських женщин» з 1932 р. — «Союз українок», заклала «Фундацію Іллі й Іванни Кокорудзів», що сприяла розвитку українського шкільництва; похована, як і батьки та чоловік, на Личаківському цвинтарі)^[4].

У квітні 1910 р. увійшов до групи аматорів мандрівок, що стала пізніше основою заснованого в 1910 року в Станиславові туристичного товариства «Чорногора», яке проіснувало до Першої світової війни (товариство займалося вивченням і дослідженням Карпат, збиранням і розповсюдженням відомостей про історичні та природноланшафтні місця краю, охороною пам'яток історії, культури, природи, збиранням та зберіганням предметів старовини)^[2][5].

Був членом товариства «Просвіта»^[2].

Після отримання освіти багато років пропрацював радником Скарбової Дирекції у м. Станиславові аж до виходу на пенсію у 1925 р.^[2].

Він організував у 1927 р. і провадив у Станиславові історико-археологічний музей^[4]. У 1925—1930 роках разом із місцевим лікарем Ярославом Хмілевським досліджував поземелля давньої галицької столиці, у наслідку чого опублікував книгу «Давній Галич»^[4].

У 1932 р. працював разом з місцевими краєзнавцями: М. Мекелита, В. Вирош^[6].

Був меценатом і здібним художником: у науковому вжитку дослідників історії давнього Галича є мапи і схеми, намальовані рукою Лева Чачковського.

Помер у м. Буську. Похований на Буському цвинтарі недалеко від центрального входу. На надмогильному пам'ятнику висічений напис: «Лев Чачковський, ем. радник скарбу, 18. ІХ. 1865 — 22. V. 1933, дослідник княжих городів Галича, Теребовлі, Звенигорода, Белза і Буська».

Праці Л. Чачковського не втратили своєї пізнавальної та наукової вартості й нині^[5]. Попри те, що він не був професійним археологом, його розвідки, які проводив вже після того, як вийшов на пенсію, зайняли помітне місце в історії української археології. Праці вченого опубліковано тільки по його смерті:

• «Княжий Белз» (1936, ЗНТШ);
• «Княжий Галич [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]» (1938, у співавторстві з Ярославом Хмілевським);
• Чачковський Л., Княжий город Теребовля // Життя і знання. — Львів, 1932. — № 9. — С. 257—259;
• початки праці про княжий Буськ (1933) залишилися в рукописі.

У передмові до американського перевидання праці «Княжий Галич» (1952), оцінюючи роль Л. Чачковського у розвитку галицького краєзнавства та археології, Ярослав Пастернак писав: «Розшуки за княжим Галичем в терені припинила була Перша світова війна, і тільки в 1925 р. відновили їх полум'яний любитель української старовини Лев Чачковський із Станиславова, що пізніше досліджував поземелля княжих городів Теребовлі (1931), Звенигорода (1932), Белза (1932) та Буська-Бужська (1933-там і помер), та доктор Ярослав Хмілевський з Крилоса».

За частину заощаджень ученого і, можливо, за його заповітом, у 1934 р. встановлено фігуру Божої Матері коло садиби сестер-йосафаток на Волянах у Буську, поблизу будинку, де Л. Чачковський квартирував. Під пам'ятником розміщувалася плита з лаконічним написом «Жертва в.п. Лева Чачковського. 1934.».

Іменем Л. Чачковського названа одна з вулиць в історичному центрі Буська.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Петегирич В., Чорновус В., Лев Чачковський — дослідник Галицько-Волинських міст княжої доби . — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині // Постаті української археології. — Львів, 1998. — т. 7. — С. 93—94.
• Пиндус Б. Чачковський Лев // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 683. — ISBN 978-966-528-318-8.
• Савчин І. П. Буськ у вирі століть: Історичний нарис. — Львів: Львівські новини, 1996. — 163 с.

• Біографія: Лев Чачковський [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.].
• Твори, біографія: Чачковський Лев [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.