Чезаре да Сесто — Вікіпедія

Чезаре да Сесто
Народження	1477[1][2][…] Сесто-Календе, Провінція Варезе, Ломбардія
Смерть	27 липня 1523[4]
	Мілан, Міланське герцогство
Діяльність	художник
Вчитель	Леонардо да Вінчі
Твори	St Jeromed, The Adoration of the Magid і Леда з лебедем (Галерея Борґезе)
Роботи в колекції	Музей Ґетті, Національний музей Швеції, Національні галереї Шотландіїd, Музей Каподімонте, Галерея Борґезе, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Музей Фіцвільяма, Братиславська міська галереяd, Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва, Національна галерея Ірландії, Southampton City Art Galleryd, Музей Ґренобляd, Національний музей старовинного мистецтва і Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]
Чезаре да Сесто у Вікісховищі

Чезаре да Сесто (італ. Cesare da Sesto; 1477, Сесто-Календе, Варесе — 27 липня 1523, Мілан, Ломбардія) — італійський живописець епохи Високого Відродження ломбардської школи, леонардеск — учень Леонардо да Вінчі в Мілані.

Мав прізвисько «да Сесто» по місту Сесто-Календе в провінції Варесе, звідки він був родом. Нічого не відомо про його навчання і перші роки діяльності, які, як передбачається, він провів у Мілані в колі Леонардо да Вінчі^[6].

Можливо, він був учнем або підмайстром у Бальдассарі Перуцці у Римі в 1505. Його авторству відносять тимпани у соборі св. Онуфрія (Sant'Onofrio) і деякі розписи на околицях Риму. Перші документи про нього з платежами за втрачені розписи у Ватиканському палаці на замовлення папи Юлія II датуються 1508. Його першою відомою роботою критики вважають «Мадонну з Немовлям зі святим Іоанном Хрестителем» (Національний музей старого мистецтва, Лісабон), яка перегукується з леонардівською «Мадонною в скелях»^[7].

У 1513 працював на Сицилії, в 1515 — в Неаполі. У 1515 завершив монументальний поліптих для монастиря Пресвятої Трійці в Кава-де-Тіррені.

У 1516 повернувся до Мілана, де створив знамениту картину «Саломея» (італ. Salomè), придбану імператором Рудольфом II (тепер вона в Музеї історії мистецтв у Відні).

У 1517 в Мессіні створив одну з найвідоміших своїх робіт — «Поклоніння волхвів», — після чого в 1520 знову повернувся в Мілан, де створив так званий «поліптих Святого Роха» (Polittico di san Rocco), для церкви Сан- Рокко, тепер у Кастелло Сфорцеско). Завдяки своїм подорожам поширив стиль пізньоломбардського живопису навіть у віддалених областях, таких як Південна Італія. Значний вплив на його творчість — як і на Бернардіно Луїні та Марко д'Оджоно — зробив Леонардо да Вінчі, що виразно проглядається в картині Чезаре «Мадонна з Немовлям та ягнятком». Пізніше, в Південній Італії, він створив складний і химерний стиль, у якому поєдналися рафаелівський класицизм і характерні елементи раннього маньєризму^[8].

У Санкт-Петербурзькому Ермітажі є одна картина Чезаре да Сесто, написана одночасно на наслідування і Леонардо і Рафаелю: «Святе сімейство зі Святою Катериною».

• 
  Хрещення Христа. Приватні збори, Мілан
• 
  Мадонна з Немовлям, святими Іоанном Хрестителем та Георгієм. 1513-1515
• 
  Мадонна з немовлятами Іоанном Хрестителем та Ісусом Христом. Шато де Флер, Вільнев-д'Аск, Франція
• 
  Мадонна з Немовлям та ягнятком. 1515. Дерево, олія.Музей Польді-Пеццолі, Мілан (за картиною Леонардо да ВінчіСвята Анна з Мадонною і немовлям Христом»)
• 
  Поклоніння волхвів. 1517. Полотно, олія. Галерея Каподимонте, Неаполь
• 
  Святий Ієронім. Дерево, олія. Національний музей образотворчих мистецтв, Стокгольм
• 
  Соломія. 1510–1520. Дерево, олія. Національна галерея, Лондон
• 
  Льоду та лебідь. 1505-1510 (репліка втраченої картини Леонардо да Вінчі). Дерево, олія. Вілтон-хаус, Вілтшир, Південно-Західна Англія
• 
  Святе сімейство зі Святою Катериною. Між 1515 та 1520. Дерево, олія (переведена на полотно). Державний Ермітаж, Санкт-Петербург