Чемпіонат Європи з водних видів спорту — Вікіпедія
Чемпіонат Європи з водних видів спорту | |
Дата створення / заснування | 1926 |
---|---|
![]() | |
Вид спорту | спортивне плавання |
Період події | 2 рік |
Організатор | LENd |
Місяць | серпень |
![]() |
Чемпіонат Європи з водних видів спорту — загальноєвропейські змагання з водних видів спорту, що їх проводить Європейська ліга плавання (LEN) — керівний орган з водних видів спорту в Європі. Станом на 2022 рік чемпіонати відбуваються кожні два роки (в парні роки). Починаючи з 1999 року їх програма складається з чотирьох видів: плавання (довга дистанція/50-метровий басейн), стрибків у воду, артистичного плавання та плавання на відкритій воді. До 1997 року в програмі чемпіонатів було ще й водне поло, але починаючи з 1999 року LEN проводить окремі чемпіонати Європи з водного поло. В олімпійські роки відсутні змагання на відкритій воді.
Зазвичай чемпіонати тривають два тижні, в середині або наприкінці літа, проте в останні роки літніх олімпіад (2004, 2008, 2012, 2016 і 2020) їх перенесено на весну, щоб збільшити перерву між цими змаганнями.
Перший чемпіонат Європи з водних видів спорту відбувся 1926 року. Перед 1999 роком у програмі цих змагань було водне поло, але відтоді проводять окремі чемпіонати Європи з водного поло. З 1973 до 1999 року чемпіонати Європи проводили в ті роки, коли не було ні літніх Олімпійських ігор, ні чемпіонатів світу, за винятком 1979 року (1973 року відбувся перший чемпіонат світу, а після 1999 року (починаючи з 2001-го) чемпіонати світу стали проводити не в парні роки між олімпійськими іграми, а кожні непарні два роки). Змагання серед жінок вперше з'явилися в програмі другого за ліком чемпіонату Європи 1927 року[1].
За ліком | Рік | Місто-господар | Країна | Дисципліни | Строки | 1-ше місце за медалями | 2-ге місце за медалями | 3-тє місце за медалями |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1926 | Будапешт | ![]() | 9 | 18–22 серпня 1926 | ![]() | ![]() | ![]() |
2 | 1927 | Болонья | ![]() | 16 | 31 серпня — 4 вересня 1927 | ![]() | ![]() | ![]() |
3 | 1931 | Париж | ![]() | 16 | 23–30 серпня 1931 | ![]() | ![]() | ![]() |
4 | 1934 | Магдебург | ![]() | 16 | 12–19 серпня 1934 | ![]() | ![]() | ![]() |
5 | 1938 | Лондон | ![]() | 16 | 6–13 серпня 1938 | ![]() | ![]() | ![]() |
6 | 1947 | Монте-Карло | ![]() | 16 | 10–14 вересня 1947 | ![]() | ![]() | ![]() |
7 | 1950 | Відень | ![]() | 16 | 20–27 серпня 1950 | ![]() | ![]() | ![]() |
8 | 1954 | Турин | ![]() | 18 | 31 серпня — 5 вересня 1954 | ![]() | ![]() | ![]() |
9 | 1958 | Будапешт | ![]() | 20 | 31 серпня — 6 вересня 1958 | ![]() | ![]() | ![]() |
10 | 1962 | Лейпциг | ![]() | 23 | 18–25 серпня 1962 | ![]() | ![]() | ![]() |
11 | 1966 | Утрехт | ![]() | 23 | 20–27 серпня 1966 | ![]() | ![]() | ![]() |
12 | 1970 | Барселона | ![]() | 34 | 5–13 вересня 1970 | ![]() | ![]() | ![]() |
13 | 1974 | Відень | ![]() | 37 | 18–25 серпня 1974 | ![]() | ![]() | ![]() |
14 | 1977 | Єнчепінг | ![]() | 37 | 14–21 серпня 1977 | ![]() | ![]() | ![]() |
15 | 1981 | Спліт | ![]() | 37 | 4–12 вересня 1981 | ![]() | ![]() | ![]() |
16 | 1983 | Рим | ![]() | 38 | 22–27 серпня 1983 | ![]() | ![]() | ![]() |
17 | 1985 | Софія Осло | ![]() ![]() | 39 | 4–11 серпня 1985 12–18 серпня 1985 | ![]() | ![]() | ![]() |
18 | 1987 | Страсбург | ![]() | 41 | 16–23 серпня 1987 | ![]() | ![]() | ![]() |
19 | 1989 | Бонн | ![]() | 43 | 15–20 серпня 1989 | ![]() | ![]() | ![]() |
20 | 1991 | Афіни Террачина | ![]() ![]() | 47 | 18–25 серпня 1991 14–15 вересня 1991 | ![]() | ![]() | ![]() |
21 | 1993 | Шеффілд Слапи[en] | ![]() ![]() | 47 | 3–8 серпня 1993 28–29 серпня 1993 | ![]() | ![]() | ![]() |
22 | 1995 | Відень | ![]() | 47 | 22–27 серпня 1995 | ![]() | ![]() | ![]() |
23 | 1997 | Севілья | ![]() | 51 | 19–24 серпня 1997 | ![]() | ![]() | ![]() |
24 | 1999 | Стамбул | ![]() | 55 | 26 липня — 1 серпня 1999 | ![]() | ![]() | ![]() |
25 | 2000 | Гельсінкі | ![]() | 55 | 3–9 липня 2000 | ![]() | ![]() | ![]() |
26 | 2002 | Берлін | ![]() | 57 | 29 липня — 4 серпня 2002 | ![]() | ![]() | ![]() |
27 | 2004 | Мадрид | ![]() | 58 | 5–16 травня 2004 | ![]() | ![]() | ![]() |
28 | 2006 | Будапешт | ![]() | 58 | 26 липня — 6 серпня 2006 | ![]() | ![]() | ![]() |
29 | 2008 | Ейндговен | ![]() | 54 | 13–24 березня 2008 | ![]() | ![]() | ![]() |
30 | 2010 | Будапешт | ![]() | 61 | 4–15 серпня 2010 | ![]() | ![]() | ![]() |
31 | 2012 | Дебрецен Ейндговен | ![]() ![]() | 55 | 15–27 травня 2012 | ![]() | ![]() | ![]() |
32 | 2014 | Берлін | ![]() | 64 | 13–24 серпня 2014 | ![]() | ![]() | ![]() |
33 | 2016 | Лондон | ![]() | 64 | 9–22 травня 2016 | ![]() | ![]() | ![]() |
34 | 2018[a] | Глазго Единбург | ![]() | 72 | 2–12 серпня 2018 | ![]() | ![]() | ![]() |
35 | 2020 | Будапешт | ![]() | 73 | 10–23 травня 2021 | ![]() | ![]() | ![]() |
36 | 2022 | Рим | ![]() | 77 | 11–21 серпня 2022 |
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() | 197 | 116 | 87 | 400 |
2 | ![]() | 165 | 157 | 123 | 445 |
3 | ![]() | 143 | 115 | 68 | 326 |
4 | ![]() | 117 | 99 | 78 | 294 |
5 | ![]() | 102 | 123 | 178 | 403 |
6 | ![]() | 99 | 108 | 125 | 332 |
7 | ![]() | 97 | 87 | 79 | 263 |
8 | ![]() | 88 | 90 | 82 | 260 |
9 | ![]() | 83 | 97 | 84 | 264 |
10 | ![]() | 63 | 74 | 69 | 206 |
11 | ![]() | 56 | 64 | 66 | 186 |
12 | ![]() | 41 | 33 | 49 | 123 |
13 | ![]() | 31 | 54 | 50 | 135 |
14 | ![]() | 29 | 21 | 32 | 82 |
15 | ![]() | 18 | 18 | 21 | 57 |
16 | ![]() | 13 | 7 | 12 | 32 |
17 | ![]() | 12 | 17 | 19 | 48 |
18 | ![]() | 9 | 25 | 32 | 66 |
19 | ![]() | 8 | 10 | 22 | 40 |
20 | ![]() | 6 | 8 | 5 | 19 |
21 | ![]() | 5 | 10 | 17 | 32 |
22 | ![]() | 5 | 6 | 16 | 27 |
23 | ![]() | 4 | 8 | 17 | 29 |
24 | ![]() | 4 | 6 | 1 | 11 |
25 | ![]() | 4 | 1 | 0 | 5 |
26 | ![]() | 4 | 0 | 15 | 19 |
27 | ![]() | 3 | 11 | 2 | 16 |
28 | ![]() | 2 | 14 | 13 | 29 |
29 | ![]() | 2 | 7 | 7 | 16 |
30 | ![]() | 2 | 5 | 11 | 18 |
31 | ![]() | 2 | 5 | 10 | 17 |
32 | ![]() | 2 | 5 | 7 | 14 |
33 | ![]() | 2 | 4 | 9 | 15 |
![]() | 2 | 4 | 9 | 15 | |
35 | ![]() | 0 | 3 | 0 | 3 |
36 | ![]() | 0 | 2 | 1 | 3 |
37 | ![]() | 0 | 1 | 1 | 2 |
38 | ![]() | 0 | 1 | 0 | 1 |
![]() | 0 | 1 | 0 | 1 | |
40 | ![]() | 0 | 0 | 1 | 1 |
![]() | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Загалом (41 збірна) | 1420 | 1417 | 1419 | 4256 |
Примітка: таблиця містить медалі, здобуті у плаванні (з 1926), стрибках у воду (з 1926), синхронному плаванні (з 1974), плаванні на відкритій воді (з 1991), а також водному поло (від 1926 до 1997 року, коли ця дисципліна входила до програми змагань). Починаючи з 1999 року проводять окремий чемпіонат Європи з водного поло.
Станом на 2018 рік Албанія, Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Грузія, Гібралтар, Косово, Латвія, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Сан-Марино ще не здобули жодної медалі.
Оновлено по завершенні Чемпіонату Чемпіонату Європи з водних видів спорту 2020 року[2][3].
- ↑ В рамках мультиспортивного Чемпіонату Європи[en]
- ↑ European Championships, 17 April 2011
- ↑ EUROPEAN CHAMPIONSHIPS AQUATIC FINALISTS 1926 — 2016 – by Kelvin Juba (PDF). len.eu. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Female swimmer with the most medals in the history of Euro Aquatics Championships. Swimming Stats. Процитовано 23 травня 2021.
- Офіційний сайт
- Swim Rankings results
|