Черкаський округ — Вікіпедія

Черкаський округ
Губернія Область війська Донського
Центр Новочеркаськ
Утворено 1870
Площа 11 209 ([1])
Населення 240222[1] осіб (1897)
Черкаський округ

Черкаський округ (рос. Черкасский округ) — округ у складі Землі Війська Донського до 1870 року й у складі Області Війська Донського у 1870—1920 роках. Окружний центр був у обласному центрі — місті Новочеркаську. Округ був положений у Нижньому Подонні вище Ростову.

Мовний склад населення

[ред. | ред. код]

На 1897 рік населення округу становило 240222 осіб. З них рідна мова була російська для — 189642 осіб (78,9 %), українська — 45350 (18,9 %), білоруська — 2290 (0,95 %), вірменська — 683 осіб, татарська — 579 осіб, німецька — 481 осіб, калмицька — 314 осіб й польська — 269 осіб.

Межування

[ред. | ред. код]

На заході він межував з Міуським округом й Ростовським повітом Катеринославської губернії (а з 1887 року Ростовським округом); на півночі — з Донецьким округом; на сході — з Першим Донським й Сальським; на півдні — Єйський полковий округ Кубанської області й Медвеженський повіт Ставропольської губернії[1].

Черкаський округ був поділений річкою Дон на дві частини:

  • північна частина, на правобережжі Дону, являє гористу, пересічену крутими балками та ярами місцевість;
  • південна, задонська частина, на лівобережжі Дону, має вигляд рівної, хвилеподібної поверхні, пересіченої неглибокими балками та покритої місцями невисокими курганами, що мають вид насипних.

Задоння

[ред. | ред. код]

Задонська сторона почала заселятися тільки з 1809 року, коли принади Задонського степу стали більш відомими й приваблювали переселенців з навіть з віддалених губерній. Першими переселенцями на Задонського степу були козаки; за ними, за бажанням поміщиків, - селяни; й за тим іногородні різного звання. Козаки жили на козацьких юртах; тимчасово-зобов'язані селяни, - на землі власників; іногородні, - на ділянках чиновників.

У Задонні Черкаського округу були 4 розряди земельної власності:

  • землі козацькі,
  • селянські (селянські наділи, що становлять власність селян),
  • власницькі (спадкові дачі поміщиків),
  • чиновницькі (нарізані ділянки, переведені у 1870 році в спадкову власність).[2]

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Станом на 1859 рік

[ред. | ред. код]

Станом на 1859 рік у Черкаському окрузі було 14 юртів, у тому числі юрт 3-х Новочеркаських станиць:

У Черкаському окрузі були окремі власницькі поселення у задонських степах, що не відносилися до жодного юрту: Федоровський, Василевський, Іванівський Шамшів, Слюсарів Олексіївський, Слюсарів Іванівський, Олександрівський, Іллінський, Курнаківський, Курпаковський, Боков Кугаївський, Наслідишев, Бондирів й Іловайський (Новопральський)[3].

Станом на 1873 рік

[ред. | ред. код]

На 1873 рік Черкаський округ поділявся на 1 місто (Новочеркаськ), 16 козацьких станиць (у тому числі 3 у складі міста Новочеркаська) й 5 селянських волостей[4]:

Місто Новочеркаськ

[ред. | ред. код]

Місто поділялося на три станиці:

  • Верхньо-Новочеркаська,
  • Середньо-Новочеркаська,
  • Нижньо-Новочеркаська.

Рішенням Військової Ради від 25 серпня 1876 року три Новочеркаські станиці перетворили на дві станиці:

  • Середньо-Новочеркаська станиця стала Першою Новочеркаською,
  • Верхня й Нижня Новочеркаські станиці - Другою Новочеркаською.

У 1889 році обидві станиці реорганізовані в одну - Новочеркаську станицю.

Юрти станиць

[ред. | ред. код]

Волості

[ред. | ред. код]

Станом на 1913 рік

[ред. | ред. код]

На 1913 рік до складу Черкаського округу входили 16 юрт станиць й 4 волості[5].

Юрти станиць

[ред. | ред. код]

Волості

[ред. | ред. код]

Станом на 1918 рік

[ред. | ред. код]

На 1918 рік в складі округу згадуються нові юрти[6]:

Єлизаветівський й Гнилівський юрти перейшли до Ростовського округу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  2. «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
  3. а б Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
  4. «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
  5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=391 [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.] - Київ - Издательство Товарищества Л.М. Фишъ - 1913
  6. Карташов Ю. Казачьи населённые пункты Всевеликого Войска Донского в 1918 году