Чернеччина (Самарівський район) — Вікіпедія

село Чернеччина
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Самарівський район
Тер. громада Чернеччинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12100150010067767
Облікова картка Чернеччина 
Основні дані
Населення 1 077
Поштовий індекс 51111
Телефонний код +380 5691
Географічні дані
Географічні координати 49°7′26″ пн. ш. 34°46′43″ сх. д. / 49.12389° пн. ш. 34.77861° сх. д. / 49.12389; 34.77861
Середня висота
над рівнем моря
74 м
Водойми р. Оріль, р. Заплавка, лиман Козачий Лиман, Канал Дніпро—Донбас
Найближча залізнична станція Бузівка
Місцева влада
Адреса ради 51111, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с.Чернеччина, вул.Гарькавого,5а
Вебсторінка https://chernet.otg.dp.gov.ua/ua/nasha-gromadа/kontakti
Сільський голова Сільман Наталія Степанівна
Карта
Чернеччина. Карта розташування: Україна
Чернеччина
Чернеччина
Чернеччина. Карта розташування: Дніпропетровська область
Чернеччина
Чернеччина
Мапа
Мапа

Черне́ччина — село в Україні, Самарівському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 1 077 осіб. З 2018 року центр Чернеччинської сільської територіальної громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Чернеччина знаходиться на правому березі річки Заплавка і каналу Дніпро — Донбас, вище за течією річки примикає село Мусієнкове, на протилежному березі — село Гупалівка. Поруч протікає річка Оріль, яка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога територіального значення Т 0412.

Поруч знаходяться лимани: Козачий Лиман, Круглий лиман і Паруніжний (Порубіжній) лиман. Канал Дніпро—Донбас почав функціонувати в квітні 1982 року.

На каналі поруч з селом знаходиться насосна станція № 3 управління каналу Дніпро — Донбас. Станція має шість спеціалізованих агрегатів для перекачування води, зміна рівня води між нижнім та верхнім бєфами досягає 4 метрів.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва Чернеччина походить від слова «чернець» і вказує на те, що місцевість довкола монастиря належала ченцям. В окремих джерелах (наприклад, у Дмитра Яворницького) село також називається Чернече, або у російських авторів — Нехворощанська Чернеччина (Чернетчина).

Історія

[ред. | ред. код]

За часів Запорожжя в двох верстах від села між лиманами у лісу на низькому місці знаходився Нехворощанський монастир.

У 18 сторіччі село Чернече було у Протовчанській паланці. Нехворощанський монастир існував вже наприкінці XVII ст., коли на його місці знаходилася каплиця, при якій жив якийсь інок. Після Полтавської битви 1709 ігуменом Феодосієм Нестеровичем збудовано церкву.

Монастир закрито 1799 року після повалення Запорозької Січі. Натомість дослідник монастирів Василь Зверинський подає як дату закриття монастиря 1786 рік. Від нього лишилося дві церкви — Св. Миколая і Успенська.

Монастирську Успенську церкву перенесено до села одразу після скасування монастиря, побудувавши на новому місці нову будівлю.

Цікаво, що нині територія, на якій стояв Нехворощанський монастир, на лівому березі р. Орелі, одночасно відноситься до Січеславської області і до Полтавської єпархії.

1886 року слобода Нехворощанська Чернеччина була центром Чернеччинської волості Новомосковського повіту. Тут мешкало 3224 особи, нараховувалося 620 дворів, знаходились волосне правління, православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].

22 грудня 2019 року створено Чернеччинську сільську об'єднану територіальну громаду[2]. До складу громади увійшли:

  • Чернеччинська сільська рада;
    • село Чернеччина;
    • село Мусієнкове;
  • Гупалівська сільська рада;
    • село Гупалівка;
  • Дмухайлівська сільська рада;
    • село Дмухайлівка;
  • Заплавська сільська рада;
    • село Заплавка;
    • село Краснопілля;
    • село Кременівка;
    • село Минівка.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1027 95.36%
російська 27 2.51%
вірменська 19 1.76%
румунська 3 0.28%
інші/не вказали 1 0.09%
Усього 1077 100%

Археологія

[ред. | ред. код]

Неподалік Чернеччини — поселення бронзової доби, досліджене археологом Бєляєвим у 1984 році.

Економіка

[ред. | ред. код]
  • «Приорільський», кооператив.
  • «Аграрник», ПП.
  • Дитячий оздоровчий табір «Радха».
  • Дитячий оздоровчий табір «Веселка».
  • ТОВ «МТС Чернеччина».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа
  • Дитячий садок
  • Бібліотека[4]
  • Будинок культури
  • Поштове відділення «Укрпошти»
  • Відділення «Нової пошти»
  • Церква

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Інформаційні ресурси

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Чернеччинська сільська об’єднана територіальна громада. Портал «Децентралізація» (укр.). 22 грудня 2019 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 11 лютого 2021.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4.  Чернеччинська сільська бібліотека у соцмережі «Facebook»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]