Число переносу — Вікіпедія
Число переносу () — частка електричного струму в електроліті, яка переноситься йонами певного типу. Визначається як:
- ,
де: — вклад у силу струму інонів i-го типу, — сумарна сила струму через електроліт.
Для простого електроліту з двома видами іонів — аніонів та катіонів, числа переносу t+,t- визначаються
- ,
де: — вклад катіона в загальну електропровідність . Числа переносу залежать від рухливості іонів того чи іншого виду.
Числа переносу визначаються експериментально, основний метод визначення — метод Гітторфа. Він базується на проведенні електролізу розчину даного електроліту та на визначенні зміни концентрації електроліту біля катода та анода. Катіоліт — катіолітний простір. Аноліт — анолітний простір.
Числа переносу, залежать від температури. При збільшенні температури вони вирівнюються. Числа переносу залежать від природи електроліту та розчинника, а також від концентрації.
Загалом:
- .
Однак при експериментальному визначенні чисел переносу методом Гітторфа в деяких випадках можна отрімати значення ti>1 або <0.
Як правило такі значення можна отримати при визначенні чисел переносу йонів комплексних речовин.
- KAg(CN)2=K++(Ag(CN)2)-
t<0 - 2CdI2=Cd2++CdI42-
t>1