Чучка Павло Павлович — Вікіпедія
Павло Павлович Чучка | |
---|---|
Народився | 22 лютого 1928 Баранинці |
Помер | 10 грудня 2016 (88 років) |
Місце проживання | Ужгород |
Країна | Україна |
Діяльність | мовознавець, українознавець |
Alma mater | Ужгородський університет |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Ужгородський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Павло́ Па́влович Чу́чка (22 лютого 1928, с. Баранинці, нині Ужгородського району Закарпатської області — 10 грудня 2016) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1971). Професор (1971). Заслужений діяч науки і техніки України (1993).
Павло Павлович Чучка народився 22 лютого 1928 року в селі Баранинці (Чехословаччина, нині Ужгородського району Закарпатської області, Україна).
Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню — в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. 1952 року закінчив Ужгородський університет.
Один рік учителював у середній школі. Потім навчався в аспірантурі Київського університету.
Кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода» захистив 1959 року, а докторську «Антропонімія Закарпаття» — 1970 року. Обидві дисертації захистив у Києві.
Від 1954 року — викладач Ужгородського університету. Від 1976 року — завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства. Від 1996 року — завідувач кафедри словацької філології. Упродовж 51 року роботи в університеті Чучка підготував і вів заняття з 20 програмових навчальних дисциплін з українського, словацького, слов'янського та загального мовознавства.
Упродовж 20 років Чучка працював завідувачем кафедри, двічі доручали йому працювати деканом філологічного факультету, упродовж двох каденцій в університеті очолював Учену раду з української мови та історії України. Під його науковим керівництвом 15 аспірантів захистили кандидатські, а два докторанти при його наукових консультаціях — докторські дисертації. Нині всі вони працюють у різних вишах України, Словаччини та Хорватії.
Помер 10 грудня 2016 року.
Павло Чучка досліджував українські говірки, сучасну та історичну ономастику, мову пам'яток, контакти української мови з її сусідами. Основні праці:
- «Вступ до слов'янської філології» (1968),
- «Антропонімія Закарпаття» (1970).
Співавтор праці «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983).
Один з укладачів і редакторів «Угорсько-українського словника» (1960).
Співавтор кількох підручників з української мови для шкіл з угорською мовою навчання.
Найбільше наукове дослідження професора Чучки — монографія «Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник» обсягом у 740 сторінок. Словник охоплює і пояснює близько 12 тисяч прізвищ корінних закарпатців, їх правопис, вимову і відмінювання, головне — географію, історію та етимологію кожного з них.
- Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. — Львів: Світ, 2005. — 705 с. + XLVIII с. ISBN 966-603-279-1.
- Чучка П. П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — 428 с. ISBN 978-617-596-041-7.
- Чучка П. П. Словотвір українських андронімів // Питання словотвору. — К., 1979.
- Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття.
- Горпинич В. О. Чучка Павло Павлович // // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 798—799.
- Олександр Гаврош. Професор Павло Чучка видав 700-сторінкову «Антропонімію Закарпаття» [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Олександр Гаврош. Що в імені твоєму?
- Покликання: біобібліогр. покажч. : До 90-річчя від дня народж. П. П. Чучки / [уклад. Л. О. Мельник та ін. ]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2018. — 224 с. — ISBN 617-531-175-2.
Це незавершена стаття про українського мовознавця чи мовознавицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |