Шиман Леонід Миколайович — Вікіпедія

Леонід Миколайович Шиман
Леонід Миколайович Шиман
Народився	13 жовтня 1959 (65 років); м. Шостка
Громадянство	Україна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Заслужений працівник промисловості України
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шиман.

Шиман Леонід Миколайович (нар. 13 жовтня 1959, м. Шостка) — Генеральний директор державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод“» (Дніпропетровська область) — головний конструктор ракетних двигунів твердого палива. Герой України.

Біографія

Ранні роки

Народився 13 жовтня 1959 року у місті Шостка Сумської області у родині робітників. З четвертого класу займався відразу в двох дитячо-юнацьких спортивних школах, має розряди з легкої і важкої атлетики, кандидат в майстри спорту з волейболу та футболу. Після закінчення восьмого класу вступив до технікуму, де отримав спеціалізацію апаратника нітрації нітроцелюлози. У 1985 році закінчив Казанський хіміко-технологічний інститут за спеціальністю "хімія і технологія високомолекулярних сполук" та здобув кваліфікацію інженера-технолога.

Професійна діяльність

Після закінчення інституту пішов працювати на Павлоградський хімічний завод. Працював технологом дільниці, через рік став начальником дільниці, через півтора роки – заступником начальника цеху з виробництва ступенів стратегічних ракет SS-24, потім дуже швидко головним технологом, директором науково-дослідного центру, головним інженером.

З 1999 року – генеральний директор – головний конструктор ракетних двигунів твердого палива Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".

У лютому 2023 року САП скерувала до суду справу гендиректора ПХЗ Леоніда Шимана та ще двох осіб.^[1]

27 червня 2023 року НАБУ та САП повідомили про нову підозру генеральному директору державного Павлоградського хімічного заводу Леоніду Шиману у зловживаннях на майже 28,5 млн грн.^[2]

Державні нагороди

Звання Герой України з врученням ордена Держави (24 серпня 2013) — за визначний особистий внесок у зміцнення промислового потенціалу України, впровадження високоефективних сучасних технологій виробництва, багаторічну сумлінну працю^[3]^[4]
Орден «За заслуги» II ст. (2 травня 2018) — за визначний особистий внесок у розвиток оборонно-промислового потенціалу України, створення сучасних зразків ракетного озброєння^[5]
Орден «За заслуги» III ст. (21 вересня 2009) — за вагомі особисті заслуги у розвитку вітчизняної промисловості, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня машинобудівника^[6]
Заслужений працівник промисловості України (10 вересня 2004) — за високий професіоналізм, значний особистий внесок у формування і реалізацію пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у хімічній промисловості та з нагоди 75-річчя від дня заснування підприємства^[7]