Широке (Широківська селищна громада) — Вікіпедія

селище Широке
Герб Прапор
Стела при в'їзді в селище з боку Кривого Рогу
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Громада Широківська селищна громада
Рада Широківська селищна рада
Код КАТОТТГ UA12060290010034876
Основні дані
Засновано 1787
Статус із 2024 року
Населення 9 623 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 53700 — 53704
Телефонний код +380 5657
Географічні координати 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278Координати: 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278
Висота над рівнем моря 42 м
Водойма р. Інгулець, р.Бакаєць


Відстань
Найближча залізнична станція: Інгулець
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 178 км
Селищна влада
Карта
Широке. Карта розташування: Україна
Широке
Широке
Широке. Карта розташування: Дніпропетровська область
Широке
Широке
Мапа

Широке у Вікісховищі

Широ́ке — селище в Україні, центр Широківської селищної громади Криворізького району Дніпропетровської області.

Колишній центр Широківського району. Населення — 11,6 тис. мешканців (1984).

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Широке розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2 км лежить село Інгулець, нижче за течією на відстані 2 км село Радевичеве, на протилежному березі — місто Інгулець (з 2002 року — район міста Кривий Ріг). Через селище проходить автомобільна дорога Т 0411.

Археологічні відомості

[ред. | ред. код]

Курган на лівому березі річки Інгулець, розкопаний Л. П. Криловою в 1966 році. В похованні 18 виявлено антропоморфну статуетку серезліївського типу. Трипілля СІІ.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях[2].

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[3] (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 92,8 %
російська 6,44 %
інші/не вказали 0,76 %

Релігія

[ред. | ред. код]
Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви — Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами.

Ось що написано в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году».

27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь. Храм знаходиться за адресою вул. Соборна, 101.

Наразі в селищі Широке знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Зал Царства Свідків Єгови (вул. Покровська, 45-Б).

Економіка

[ред. | ред. код]

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • 2 школи.
  • 4 дитячих садки.
  • ДЮСШ.
  • Будинок дитячої творчості.
  • Школа мистецтв.
  • Будинок культури.
  • Районна бібліотека
  • Протяжність водопроводів по смт. Широке 226,8 км

Екологія

[ред. | ред. код]
  • На відстані 1 км від села розташований Інгулецький кар'єр, у якому видобуток залізної руди відкритим способом.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Дишлов М.Я. Широ́ке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-891