Шкільні похвальна грамота та похвальний лист — Вікіпедія

Шкільні похвальна грамота та похвальний лист — документи про загальну середню освіту державного зразка, встановлені для морального заохочення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу України.

Похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» нагороджуються випускники загальноосвітніх навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у вивченні одного чи декількох предметів (з підсумковими оцінками не менше як 12 балів). Насамперед такою нагородою відзначаються переможці міжнародних, ІІІ, IV етапів всеукраїнських конкурсів, олімпіад, змагань.^[1]

Похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» нагороджуються учні 2-8-х та 10 (11)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності, які мають високі досягнення (10-12 балів) з усіх предметів за відповідний навчальний рік.^[1]

Похвальними листами і Похвальними грамотами можуть нагороджуватися учні, які навчаються за індивідуальною формою навчання.

Зразки Похвальної грамоти «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» та Похвального листа «За високі досягнення у навчанні» затверджено постановою Кабінету Міністрів України Перелік документів про загальну середню та професійно-технічну освіту державного зразка і додатків до них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 645 (Редакція від 05.04.2017) [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.].

Права загальноосвітнього навчального закладу щодо нагородження учнів

Відповідно до п. 65 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] за відмінні успіхи в навчанні учні 2-8-х, 10-х (11-х) класів можуть нагороджуватися похвальним листом «За високі досягнення у навчанні», а випускники закладів III ступеня — похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів».

Відповідно до п. 2.19 Положення про вечірню (змінну) школу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 04.07.2005 № 397 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.09.2011 № 1093) [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] учні вечірньої школи можуть нагороджуватися похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» та похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 5.11 Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852 [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] нагородження випускників спеціальної школи Похвальним листом і Похвальною грамотою здійснюється відповідно до законодавства.

Рішення про нагородження учнів приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу і затверджується наказом керівника навчального закладу.

Законодавча база

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Положення про похвальний лист «За високі досягнення у навчанні» та похвальну грамоту "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів", затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11.12.2000 № 579 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 17.03.2008 № 187). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 27 червня 2017.

Джерела

Жиляєв І. Б., Чижевський Б. Г. Словник — довідник основних понять та визначень українського освітнього законодавства / Ігор Борисович Жиляєв, Борис Григорович Чижевський. — К.: Нора-Друк, 2011. — 112 с. ISBN 978-966-2961-64-5

Посилання

Шаблони українських грамот [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[“a1”-1] а ^б Положення про похвальний лист «За високі досягнення у навчанні» та похвальну грамоту "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів", затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11.12.2000 № 579 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 17.03.2008 № 187). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 27 червня 2017.

[1]