Шок і трепет — Вікіпедія

Шок і трепет (англ. Shock and awe) — стратегія використання сили, за якою супротивника з самого початку конфлікту треба поставити перед лицем непереборної, домінуючої сили та масованого, інтенсивного вогневого ураження для досягнення переваги над ним у найкоротший термін.[1][2] Демонстрація вражаючої сили має паралізувати волю супротивника до боротьби.[3]

Концепція була сформульована американськими стратегічними аналітиками Харланом К. Уллманом і Джеймсом П. Уейдом у 1996 році для Пентагону. Була застосована під час кампанії в Іраку в 2003 році. На брифінгу в Катарі в березні 2003 року американський генерал Томмі Френкс сказав:[1]

Це буде кампанія, не схожа на будь-яку іншу в історії. Кампанія, що характеризується шоком, несподіванкою, гнучкістю, але з використанням високоточних боєприпасів у небачених раніше масштабах і застосуванням переважаючої сили.
— Генерал армії США Томмі Френкс. Катар, березень 2003

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б shock and awe. Oxford Reference (англ.). Процитовано 13 червня 2023.
  2. Зацний Ю. А., Янков А.В. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття: англо-український словник. — Вінниця : Нова книга, 2008. — С. 293.
  3. Анджей Ґліва. Асиметричний аспект татарського військового мистецтва (XVII ст.) // Український історичний журнал. — 2018. — № 3. — С. 63.