Ядерна енергетика за країною — Вікіпедія

Атомні електростанції працюють у 32 країнах і виробляють близько десятої частини світової електроенергії.[1] Більшість з них розташовані у Європі, Північній Америці, Східній Азії та Південній Азії. Сполучені Штати[en] є найбільшим виробником атомної енергії, а Франція має найбільшу частку електроенергії, виробленої атомною енергетикою, близько 70%.[2] Китай має найшвидше розвиваючу ядерну енергетичну програму з 33 новими реакторами, що будуються, за нею йде Індія, яка має 12 реакторів на стадії будівництва.[3]

Деякі країни в минулому експлуатували ядерні реактори, але не мають діючих атомних станцій. Серед них, Казахстан відмовився від ядерної енергії в 1999 році, але планує відновити її використання до 2035.[4] Німеччина використовувала атомні електростанції від 1960-х років до повного завершення своєї політики відмови у 2023. Австрія (Цвентендорф) та Філіпіни (Батаан[en]) ніколи не починали використовувати свої перші атомні станції, які були повністю побудовані.

Швеція та Бельгія, які раніше провадили політику поступової відмови зараз переглянули та скасували свої попередні плани. Філіппіни відновили свою ядерну програму 28 лютого 2022 року і незабаром можуть запустити законсервовану Батаанську станцію.[5][6] Італія яка закрила усі свої атомні станції до 1990 року, і ядерна енергетика з тих пір була припинена через референдум 1987 року[en], тепер планує відновити її й до 2050 року отримувати близько 11% електроенергії з ядерних джерел.[7]

Через фінансові, політичні та технічні причини, Азербайджан, Куба, Лівія та Польща так і не завершили будівництво своїх перших атомних станцій, а Австралія, Грузія, Гана, Ірландія, Кувейт, Оман, Перу та Сінгапур ніколи не будували своїх перших атомних станцій.[8][9] Деякі з цих країн все ще планують запровадити атомну енергетику. Станом на 2020 рік Польща перебуває на етапі просунутого планування 1,5 ГВт і планує мати до 9 ГВт до 2040 року.[10] Гонконг не має атомних електростанцій у своїх межах, але імпортує 80% електроенергії, виробленої з АЕС Даявань розташованої поряд із кордоном, у якій енергетична компанія території має частку.[11][12] У 2021 році, Ірак оголосив про плани побудувати 8 ядерних реакторів до 2030 року, щоб постачати до 25% електроенергії в мережу, яка страждає від дефіциту.[13]

У 2024 році Сербія оголосила про намір створити ядерну програму,[14] а Норвегія розпочала дослідження можливостей впровадження ядерної енергетики, результати якого очікуються в 2026 році.[15] Також про плани започаткування ядерної енергетики заговорили в Австралії.[16]

Огляд

[ред. | ред. код]
Див. також: Перелік комерційних ядерних реакторів
Країни на основі ядерного виробництва як відсотку від національного виробництва електроенергії.
Хронологія введених і виведених з експлуатації ядерних потужностей з 1950-х років.[17] Додатні числа показують введену в експлуатацію потужність за кожен рік; від’ємні числа показують виведену з експлуатації потужність для кожного року.
Глобальний статус ядерного розгортання станом на січень 2022 року (джерело: див. опис файлу)
      Діючі реактори, будівництво нових реакторів
      Експлуатація реакторів, планування нового будівництва
      Немає реакторів, будують нові реактори
      Немає реакторів, планується нове будівництво 		      Діючі реактори, стабільно
      Діючі реактори, розглядається поступова відмова[en]
      Цивільна атомна енергетика є незаконною
      Немає реакторів

Із 32 країн, у яких працюють АЕС, лише Франція, Словаччина, Україна та Бельгія використовувати їх як джерело для більшої частини постачання електроенергії в країні станом на 2021 рік. Інші країни мають значні обсяги потужностей для виробництва атомної енергії. Найбільшими виробниками ядерної електроенергії є Сполучені Штати[en] із потужностями у 771638 GWh ядерної електроенергії в 2021 році, на другому місці Китай з показником 383205 GWh.[1] Станом на серпень 2022 року 438 реакторів чистою потужністю 393333 MWe діють, а 56 реакторів корисною потужністю в 57848 MWe будуються. Зі споруджуваних реакторів 17 реакторів з потужністю 17,365 MWe розташовані в Китаї та 8 реакторів з потужністю 6028 MWe розташовані в Індії.[18]

Ядерна енергія за країною в 2021[1]
Країна Реактори Потужність
Чистий підсумок (MWe) 		Генерована
електроенергія (GWh) 		Частка загального
використання електрики 		Зауваження
Діючі У/Б
Аргентина Аргентина 3 1 1641 10170 7,2%
Вірменія Вірменія 1 0 448 1850 25,3%
Бангладеш Бангладеш 0 2 Н/Д Н/Д Н/Д
Білорусь Білорусь 1 1 1110 5422 14,1%
Бельгія Бельгія 7 0 5942 47962 50,8% Відмову призупинено
Бразилія Бразилія[en] 2 1 1884 13858 2,4%
Болгарія Болгарія 2 0 2006 15799 34,6%
Канада Канада 19 0 13624 86780 14,3%
КНР Китай 55 17 52170 383205 5,0%
Чехія Чехія 6 0 3934 29044 36,6%
Єгипет Єгипет 0 4 Н/Д Н/Д Н/Д
Фінляндія Фінляндія 5 0 4394 22646 32,8%
Франція Франція 56 1 61370 363394 69,0%
Німеччина Німеччина 3 0 4055 65444 11,9% 2023 відмова
Угорщина Угорщина 4 0 1916 15121 46,8%
Індія Індія 22 8 6795 39758 3,2%
Іран Іран 1 1 915 3236 1,0%
Японія Японія 33 2 31679 61304 7,2% Багато реакторів зупинені
Мексика Мексика 2 0 1552 11606 5,3%
Нідерланди Нідерланди 1 0 482 3614 3,1%
Пакистан Пакистан 6 0 3256 15832 10,6%
Румунія Румунія 2 0 1300 10401 18,5%
Росія Росія 37 4 27727 208443 20,0%
Словаччина Словаччина 4 2 1868 14646 52,3%
Словенія Словенія 1[a] 0 688 5419 36,9%
ПАР Південна Африка 2 0 1854 12199 6,0%
Південна Корея Південна Корея 25 3 24431 150456 28,0%
Іспанія Іспанія 7 0 7121 54218 20,8% Запланована поступова відмова
Швеція Швеція 6 0 6882 51426 30,8%
Швейцарія Швейцарія 4 0 2960 18593 28,8% Запланована поступова відмова
Тайвань Тайвань 3 0 2859 26818 10,8%
Туреччина Туреччина 0 4 Н/Д Н/Д Н/Д
Україна Україна 15 2 13107 81126 55,0%
ОАЕ ОАЕ 2 2 2762 10126 1,3%
Велика Британія Велика Британія[en] 9 2 5883 41789 14,8%
США Сполучені Штати[en] 92 2 94718 771638 19,6%
Світ загалом 438 56 393333 2653344

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Один реактор (АЕС Кршко) розташований у Словенії, є спільним володінням Хорватії та Словенії.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Nuclear Share of Electricity Generation in 2021. IAEA. Процитовано 26 червня 2022.
  2. ↑ Nuclear Power in France | French Nuclear Energy - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Процитовано 8 січня 2021.
  3. ↑ China Nuclear Power | Chinese Nuclear Energy - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 1 листопада 2022.
  4. ↑ Kazakhstan chooses site for second NPP. Nuclear Engineering International. 9 серпня 2022.
  5. ↑ Philippines relaunches nuclear energy programme : Nuclear Policies - World Nuclear News.
  6. ↑ Sweden Reverses Nuclear Phase-out Policy.
  7. ↑ FT: Італія планує відновити ядерну енергетику в країні
  8. ↑ Duroyan Fertl (5 червня 2011). Germany: Nuclear power to be phased out by 2022. Green Left.
  9. ↑ James Kanter (25 травня 2011). Switzerland Decides on Nuclear Phase-Out. New York Times.
  10. ↑ Wilczek, Maria (16 червня 2020). Construction of Poland's first nuclear power plant to begin in 2026. Notes From Poland (амер.). Процитовано 18 червня 2020.
  11. ↑ Hong Kong fallout from China's reckless nuclear ambitions.
  12. ↑ CLP to increase nuclear power imports 10pc.
  13. ↑ Iraq hopes to build 8 nuclear power reactors by 2030. Brecorder (англ.). 15 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  14. ↑ Serbia gathers experts to establish nuclear energy programme
  15. ↑ Committee to evaluate nuclear power option for Norway
  16. ↑ Australian opposition outlines its nuclear plans
  17. ↑ Operational & Long-Term Shutdown Reactors. IAEA. 13 квітня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
  18. ↑ Nuclear Power Reactors in the World (PDF). Vienna: International Atomic Energy Agency. 2020. ISBN 978-92-0-114820-9.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ядерна_енергетика_за_країною&oldid=43563011