Ян Замойський (єпископ) — Вікіпедія

	Ян Замойський; Jan Zamojski
	Львівський латинський архієпископ
	Львівський латинський архієпископ
Конфесія:	римо-католик
Церква:	Римо-католицька
Попередник:	Ян Димітр Соліковський
Наступник:	Ян Порохницький
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Національність:	поляк
Народження:	16 століття; Замосць, Ґміна Трошин, Остроленцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Смерть:	30 березня 1614; Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Похований:	Латинський катедральний собор
Династія:	Замойські

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Замойський.

Ян Замойський (пол. Jan Zamojski; ? — 30 березня 1614) — польський шляхтич, державний і римо-католицький релігійний діяч, дипломат. Представник роду Замойських гербу Гримала. Львівський латинський архієпископ у 1604—1614 роках.

Життєпис

Навчався за кордоном, повернувся додому після смерті Сигізмунда ІІ Авґуста. Під час виборів короля за дорученням від інтеррекса, примаса Якуба Уханського заспокоїв конкурентів, тому що могло дійти до війни між ними. Був висланий королем Стефаном Баторієм послом до Риму — до Папи Григорія XIII — щоб привезти до Речі Посполитої відомих професорів, однак місія виявилась невдалою. Був послом: до архикнязів Австрії від С. Баторія, імператора Рудольфа ІІ — з новиною про смерть С. Баторія; до Османської імперії — від Сигізмунда ІІІ Вази, рік був у в'язниці, поки не прийшли королівські листи. Був пишно прийнятий як посол, обдарований подарунками. Потім знову був послом до султана через татарський напад на Річ Посполиту і заледве повернувся живим. Після цього мав дипмісії у Відні і Римі (до папи Климента VIII). Став єпископом-суфраганом і абатом у Плоцьку. Був призначений комісаром за рішенням Сейму 1643 року.^[1]

Купив містечко та село Погорільці з Торкочином, Станимиром, Дворищем, Підгайчиками, Залукою у Андрія Лагодовського та його дружини Софії з пол. Przezwok за 33000 злотих. Акт купівлі-продажу уклав у Львові 9 січня 1609 року.^[2] Краківській академії надав 5000 злотих.^[3]

1610 року посвятив наріжний камінь костелу єзуїтів Львова.^[4] За нього хори катедрального костелу Львова були покриті міддю, монастир бенедиктинок був відокремлений муром. «Вивіндикував» «Козлівський ключ» з чужих рук для Львівської латинської єпархії. Для війни з Московією дав 13000 злотих, для викупу невільника у османів — 1000. Багато читав праці давніх авторів, особливо Сенеки. Від природи міг гніватися, але швидко стримувався. Для львівського архидиякона випросив у короля Буське пробоство.^[3]

Помер 30 березня 1614 року.^[5] Був похований у латинській катедрі Львова (каплиця Замойських, тепер святого Йосипа),^[6] де у другій половині 1614 року або в першій половині наступного йому було виготовлено^[7] алебастровий^[6] надгобок, автором якого вважають Йогана Пфістера^[7].

Примітки

↑ ''Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 663—664.
↑ Stanimirz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 184. (пол.) — S. 184. (пол.)
↑ ^а ^б Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 664.
↑ Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 519. (пол.) — S. 519. (пол.)
↑ Archbishop Jan Zamoyski, O.S.B. †. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 25 квітня 2017.
↑ ^а ^б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 80. (пол.)
↑ ^а ^б Pfister (Fister, Phister) Jan (Hanus), (1573—przed 1642) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia, Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/…. — Zeszyt … — S. 761—762. (пол.)

Джерела

Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 663—664. (пол.)

Посилання

Archbishop Jan Zamoyski, O.S.B. † [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[КН663-664-1] ''Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 663—664.

[2] Stanimirz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 184. (пол.) — S. 184. (пол.)

[КН664-3] а ^б Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 664.

[4] Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 519. (пол.) — S. 519. (пол.)

[ЯЗ1-5] Archbishop Jan Zamoyski, O.S.B. †. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 25 квітня 2017.

[MO80-6] а ^б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 80. (пол.)

[Пф61-7] а ^б Pfister (Fister, Phister) Jan (Hanus), (1573—przed 1642) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia, Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/…. — Zeszyt … — S. 761—762. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

п о р Львівські римо-католицькі єпископи
Архієпископи	Тома зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Іван Новицький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори	Анджей Боришевський (1488—1493) • Фердинанд Кіцький (1778—1780) • Евгеніуш Базяк (1944) • Мечислав Мокшицький (2007—2008)
Єпископи-помічники	Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Степан Харбицький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Яловицький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)