Ян Покорович — Вікіпедія
Ян Покорович | |
---|---|
Народження | невідомо |
Смерть | 10 листопада 1645 |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | ренесанс |
Ян Покорович (? — 10 листопада 1645) — львівський архітектор доби Ренесансу. Син львівського архітектора-італійця Адама Покори (Адама де Лярто).
Брав участь у будівництві шпиталю св. Лазаря, від 1620 року, разом із фундатором та будівничим шпиталю Амвросієм Прихильним став його провізором (опікуном). Із фрагментарних біографічних звісток відомо, що 1641 року представляв львівських єзуїтів у судовій справі.[1] Успадкував по батькові будинок на вулиці Зарванській (нині будинок на вулиці Староєврейській, 26). Мав чотирьох доньок. Найстарша — Анна вийшла заміж за архітектора Стефана Піяменса, Реґіна — за скульптора Стефана Осовського, Катерина — за золотаря Войцеха Міку. Наймолодша донька — Аґнеса стала черницею ордену бенедиктинок (львівського монастиря бенедиктинок).
- Роботи
- Відбудова після пожежі 1623 року львівського монастиря бенедиктинок (завершено до 1627).
- Брав участь у будівництві шпиталю св. Лазаря.
- Участь у будівництві резиденції архієпископів на площі Ринок, 9.
- 1626 року спільно з Войцехом Капіносом молодшим працював при спорудженні оборонної вежі біля костелу Марії Сніжної у Львові. 1638 року в документах згадується як «munitionis cyitatis geometra» (геометр міських укріплень).[2]
- Ймовірно, автор первинного проекту костелу монастиря кармелітів босих у Львові, спорудження якого почалось 1634 року і тривало довго після смерті Покоровича[3].
- Крамниця, прибудована до ратуші на площі Ринок у Львові (1637)[4].
- 1642 року провадив нез'ясовані будівельні роботи в Комарному. Тадеуш Маньковський приписував Покоровичу авторство місцевого костелу. Думка набула певного поширення в літературі. Це твердження спростував Єжи Петрус, довівши, що проектантом костелу був Войцех Капінос молодший. У свою чергу він припустив, що робота Покоровича могла стосуватись комарненської резиденції Остророгів.[1]
- ↑ а б Petrus J. Kościół parafialny P. W. Narodzenia Najświętszej Panny Marii w Komarnie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 1999. — Т. 7. — S. 87—88. — ISBN 83-85739-66-I.
- ↑ Вуйцик В. С. Фортифікатори Львова XV–XVII ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1994. — № 2. — С. 23.
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 26. — ISBN 5-7745-0358-5..
- ↑ Могитич Р. І. Будівельний кошторис 1637 року на побудову крамнички на площі Ринок у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2009. — 19. — С. 236–240.
- Вуйцик В. С. До історії львівських кам'яниць. Вулиця Староєврейська, 26 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 143, 144. — ISBN 966-95066-4-13.