Ярославицька волость — Вікіпедія

Ярославицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у селі Ярославичі.

Станом на 1886 рік складалася з 23 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6299 осіб (3060 чоловічої статі та 3239 — жіночої), 630 дворових господарства^[1].

• Ярославичі — колишнє власницьке село при річці Тишиця за 32 версти від повітового міста, 406 осіб, 68 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, водяний млин.
• Боремець (Боржелиць) — колишнє власницьке село при річці Стир, 370 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Великі Городищі — колишнє власницьке село, 175 осіб, 24 двори, постоялий будинок, водяний млин.
• Залав'я — колишнє власницьке село, 300 осіб, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Лагодівка — хутір, присілок Малих Рікан.
• Малі Городищі — колишнє власницьке село, 150 осіб, 21 двір, православна церква, постоялий будинок.
• Малі Рікани — колишнє власницьке село, 186 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Надчиці — колишнє власницьке село при річці Залужній, 245 осіб, 35 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Свищів — колишнє власницьке село, 190 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Ставрів — колишнє власницьке село, 275 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Торговиця — колишнє власницьке містечко при річках Іква та Стир, 320 осіб, 31 двір, православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 6 ярмарків на рік.
• Чекно — колишнє власницьке село, 177 осіб, 25 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Яловичі — колишнє власницьке село при річці Стир, 122 особи, 19 дворів, православна церква, костел.

Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна Ярославіче Дубенського повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.

1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з гміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до гміни Полонка Луцького повіту^[2].

На 1936 рік гміна складалася з 31 громади^[3]:

1. Боремець — село: Боремець та лісничівка: Боремець;
2. Чекно — село: Чекно та військове селище: Чекно;
3. Хоробровичі — колонії: Хоробровичі й Султанівка;
4. Городниця Мала — село: Городниця Мала;
5. Городниця Велика — село: Городниця Велика;
6. Яловичі — село: Яловичі;
7. Ярославичі — село: Ярославичі, військове селище: Ярославичі та колонія: Рудецька;
8. Кальнятичі — село: Кальнятичі та колонія: Вільмазів;
9. Княгининок — село: Княгининок;
10. Ледухівка — колонія: Ледухівка;
11. Лихачівка — село: Лихачівка;
12. Лагодівка — колонія: Лагодівка;
13. Надчиці — село: Надчиці;
14. Перекладовичі — село: Перекладовичі;
15. Підгайці — село: Підгайці;
16. Підлісці — село: Підлісці;
17. Підлісці — колонія: Підлісці;
18. Підлозці — село: Підлозці I;
19. Підлозці — село: Підлозці II;
20. Рикані Малі — село: Рикані Малі;
21. Рикані Великі — село: Рикані Великі;
22. Ставрів — село: Ставрів;
23. Свищів — село: Свищів та військове селище: Уланська Доля;
24. Торговиця — колонія: Торговиця;
25. Торговиця — містечко: Торговиця;
26. Топілля — село: Топілля та військове селище: Топілля;
27. Ворсунь — село: Ворсунь;
28. Вигода — колонія: Вигода;
29. Залав'я — село: Залав'я;
30. Завалля — село: Завалля.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.