Лаврівська (Полонська) волость — Вікіпедія

Лаврівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Лаврів. Наприкінці ХІХ ст. волосний центр було перенесено у село Полонка, волость перейменовано на Полонську без змін меж.

Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень об'єднаних у 12 сільських громад. Населення — 6707 осіб (3396 чоловічої статі та 3311 — жіночої), 671 дворових господарств^[1].

Основні поселення волості:

• Лаврів — колишнє власницьке село за 18 верст від повітового міста; волосне правління; 1004 особи, 111 дворів, 2 православних церкви, школа, 2 постоялих будинки, кузня.
• Баїв — колишнє власницьке село при річці Чорногузка, 215 осіб, 24 двори, православна церква.
• Гірко-Полонка — колишнє власницьке село при річці Полонка, 270 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Луциці — колишнє власницьке село при річці Стир, 151 особа, 19 дворів, православна церква, водяний млин.
• Мстишин — колишнє власницьке село при річці Стир, 232 особи, 29 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Новостав — колишнє власницьке село при річці Стир, 150 осіб, 26 дворів, каплиця.
• Оздів — колишнє власницьке село при річці Полонка, 360 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Полонка — колишнє власницьке село при річці Ставка, 195 осіб, 26 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Пуманів — колишнє державне та власницьке село, 361 особа, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Радомисль — колишнє державне село, 928 осіб, 101 двір, 2 православних церкви, школа, постоялий будинок, маслоібйний завод.
• Ратнів — колишнє власницьке село при річці Чорногузка, 273 осби, 37 дворів, православна церква.

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Полонка Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з ґміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до ґміни Полонка Луцького повіту^[2].

1 квітня 1930 р. з ґміни Полонка до новоутвореної ґміни Княгининок передані села: Омеляник Великий, Омеляник Малий, Зміїнець, Черчиці й Кучкарівка (за винятком фільварку Кучкарівка), колонії: Омеляник, Баносівка, Гірка, Всеволодівка, Соф'янівка, Змінинець, Козин, Черчиці й Кучкарівка та прихисток Омеляник^[3].

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 33 громад^[4]:

1. Баїв — село: Баїв;
2. Баківці — село: Баківці;
3. Баківці — колонія: Баківці;
4. Боратин — села: Боратин Малий і Боратин Великий;
5. Боратин Чеський — колонія: Боратин Чеський;
6. Цеперів — село: Цеперів та колонія: Чеперів;
7. Гірка Полонка — село: Гірка Полонка та фільварок: Гірка Полонка;
8. Гнідава — село: Гнідава;
9. Гнідава — колонія: Гнідава;
10. Голешів — село: Голешів та селище: Полонка;
11. Городище — село: Городище та фільварок: Городище;
12. Озеряни Польські — колонія: Озеряни Польські;
13. Озеряни Чеські — колонія: Озеряни Чеські;
14. Коршовець — село: Коршовець;
15. Косцюшків — колонія: Косцюшків;
16. Лаврів — село: Лаврів та фільварки: Лаврів, Мар'янівка і Рикані;
17. Лучиці — село: Лучиці;
18. Мачки Волинські — село: Мачки Волинські;
19. Мачківці — село: Мачківці;
20. Мстишин — село: Мстишин;
21. Мстишин — колонія: Мстишин;
22. Новостав — село: Новостав;
23. Оздів — село: Оздів та залізнична станція: Янівка;
24. Полонка — село: Полонка, військове селище: Полонка, колонії: Гончарка і Звірків та залізнична станція: Гнідава;
25. Познанка — село: Познанка;
26. Пулганів — село: Пулганів та маєтки: Пулганів Перетятковича і Пулганів Зарембського;
27. Радомисль — село: Радомисль;
28. Ратнів — село: Ратнів, фільварок: Ратнів та колонія: Дідовець;
29. Рованці — село: Рованці;
30. Соснівець — село: Соснівець;
31. Суховоля — село: Суховоля;
32. Вербаїв — село: Вербаїв;
33. Вікторяни — село: Вікторяни.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.