Ярославський напрямок Московської залізниці — Вікіпедія

Ярославський напрямок Московської залізниці
Транспортна мережа Московська залізниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата створення / заснування 1862 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Зображення
Офіційна назва англ. Yaroslavskoye line Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Москва
Московська область
Александровський район Редагувати інформацію у Вікіданих
Шістнадцятковий триплет кольору 0577BB Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Московсько-Курський регіон МЖДd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина колії російська колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Початкова чи кінцева точка Александров (станція), Фрязино-Пасажирська, Фрязево, Krasnoarmeysk railway stationd і Москва-Пасажирська-Ярославська Редагувати інформацію у Вікіданих
Дорожня карта Редагувати інформацію у Вікіданих
Маршрутна карта Шаблон:Москва — Балакірєво Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип електрифікації 3 кВ постійного струмуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан використання використовується[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер залізничної лінії Яр Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ярославський напрямок Московської залізниці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ярославський напрямок Московської залізниці - залізнична лінія на північний схід від станції Москва-Пасажирська-Ярославська (Ярославський вокзал) Москви, що проходить по території Москви, Московської і Владимирської областей. Один з одинадцяти радіальних напрямків від Москви (один з десяти напрямків МЗ).

Головний хід від станції Москва-пас.-Ярославська до станції Александров, довжина - 111,4 км. Є початковою ділянкою основного ходу Транссибірської магістралі.

Ярославським напрямком прямують часті приміські електропотяги, а також потяги далекого прямування, що прямують до Ярославля, Котласу, Кінешми, Лабитнангі, Архангельська, Іваново, Кострома, Шар'я, Новий Уренгой, Череповця, Северодвинська, Усинська, Воркути, Вологди тощо.

Історія

[ред. | ред. код]

Федір Васильович Чижов одним з перших висунув ідею будівництва залізничної магістралі від Москви до Ярославля.

18 серпня 1862 року було відкрито пасажирське, а 3 жовтня 1862 року - вантажний рух на ділянці Москва - Сергієв Посад.

В 1869 році було закінчено будівництво лінії Сергієв Посад - Ярославль.

В 1895 році було відкрито постійний рух по лінії Митищі - Щолково. В 1929 році лінію продовжили до Моніно, а в 1970-1972 - до Фрязево, лінія стала хордовою між радіальними напрямками.

Також в 1920-х побудували лінію Болшево - Івантєєвка, а в 1935 році продовжили її до Фрязино.

В 1929 році було електрифіковано ділянку Москва - Митищі. В 1930 році електрифікацію продовжили до Правди по основній лінії, і до Щолково по Монінській лінії. В 1931 році електрички пішли до Софріно, в 1933 році - до Загорська. Монінською лінією електрифікацію продовжили в 1934 році до Чкаловської, і в 1936 - до Моніно. В 1937 році електрифікували ділянку Загорськ - Александров, але на іншу напругу[1] тому електрички до появи в 1947 році двосистемних моделей Ср і См по цій ділянці не ходили. Лінію Болшево - Фрязіно електрифікували в 1948 році[1].

В 1956 - 1958 роках побудована лінія Софріно - Красноармійськ.

В 1987 - 1992 роках було остаточно демонтовано Бескудніківську залізницю, що з'єднувала станцію Лосиноострівська зі станцією Бескудніково Савеловського напрямку МЗ.

22 листопада 1994 року[2] була завершена електрифікація лінії Софріно - Красноармійськ.

З 1997 року не функціонує і до 2001 року остаточно демонтовано лінію Митищі - Пирогово.

Відноситься до Московсько-Курського регіону Московської залізниці, всі роздільні пункти входять до Московсько-Курського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-1 Московської дирекції управління рухом.

До складу Ярославського напрямку входять:

Рухомий склад для приміського пасажирського сполучення надають моторвагонні депо ТЧ-10 Москва-2, ТЧ-12 Александров.

Основні колії Ярославського напрямку повністю електрифіковані постійним струмом. Всі пункти зупинки обладнані високими платформами.

В 2000-х роках були повністю реконструйовані за допомогою параметра турнікетів (АСОКУПЕ) зупинкові пункти на лінії Москва - Митищі. В 2008 році встановлені турнікети з повною реконструкцією на станціях Болшево, Пушкино, платформі Воронок і з частковою реконструкцією на платформі Северянин[3].

В 2015 році планується установка турнікетів на станціях Александров-I, Фрязино-Пасажирська, Івантєєвка, і на платформі Маленковська[4]

З 2008 року на напрямку проводиться масова заміна електропоїздів на нові потяги серії ЕД4М.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Схема пригородного железнодорожного сообщения по Ярославскому направлению. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 23 грудня 2016. на сайте Паровоз ИС
  • История Северной железной дороги

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б История электрификации железных дорог СССР. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 23 грудня 2016.
  2. Запуск электропоезда Москва — Красноармейск в 1994 году. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 23 грудня 2016.
  3. МЖД ПРОДОЛЖАЕТ СТАВИТЬ ТУРНИКЕТЫ. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
  4. Агентство новостей «Москва». ЦППК установит турникеты на пятой пассажирской платформе Курского вокзала и 16 остановках МЖД в 2015 г. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.