Ґвендолін Брукс — Вікіпедія

Ґвендолін Брукс
Народилася7 червня 1917(1917-06-07)[1][2][…]
Топіка, США[4]
Померла3 грудня 2000(2000-12-03)[5][1][…] (83 роки)
Чикаго[4]
·злоякісна пухлина
ПохованняЛінкольн[d]
Країна США
Національністьафроамериканці[6][7][…]
Місце проживанняІллінойс
South Sided
Топіка
Michigan Boulevard Garden Apartmentsd
Діяльністьпоетеса, письменниця, письменниця-романістка, вчителька
Сфера роботипоезія
Alma materEnglewood Technical Prep Academyd, Hyde Park Academy High Schoold, Kennedy–King Colleged (1936) і Wendell Phillips Academy High Schoold
ЗакладУніверситет у Чикаго і Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення[8]
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1930[8]
Magnum opusJump Bad: a New Chicago Anthologyd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
Брати, сестриRaymond Brooksd[9]
ДітиNora Brooks Blakelyd
Нагороди
CMNS: Ґвендолін Брукс у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ґвендолін Брукс (англ. Gwendolyn Brooks, 7 червня 1917, Топіка, Канзас — 3 грудня 2000, Чикаго, Іллінойс) — американська поетеса.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї колишньої шкільної вчительки, яка залишила роботу заради сім'ї, і сина раба-втікача — колишнього учасника Громадянської війни. Батько Ґвендолін хотів стати лікарем, але через неможливість платити за навчання змушений був влаштуватися працювати вахтером.

Коли дочці було всього шість тижнів від народження, сім'я перебралася в Чикаго. Все дитинство дівчинки пройде в чиказьких нетрях.

Коли Ґвендолін було 13, її вірші були вперше опубліковані. У 16 років у її активі було вже не менше 75-и опублікованих віршів. У 1936, закінчивши коледж, Брукс стала викладати літературу.

Перша збірка віршів — «Вулиця в Бронзвілле» («A street in Bronzeville») вийшов в 1945 році і був добре прийнятий критикою. У 1953 виходить невеликий, в значній мірі автобіографічний роман Брукс «Мод Марта» («Maud Martha») — опис життя негритянської дівчини з Чикаго. У 1960 і 1963 виходять ще дві збірки віршів поетеси — «Їдці бобів» («The Bean Eaters») і «Вибране» («Selected poems»).

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Брукс завжди пам'ятає про своє коріння, що знаходить відображення як у змісті її віршів, так і в тій музикальності і темпераментності, з якою вони написані. Але в міру того, як в США наростає рух проти расової дискримінації, вірш її до того ж стає стислим, більш динамічним і емоційним, а іронія переходить в нещадну сатиру. Після демонстрацій 1968 року у чолі з Мартіном Лютером Кінгом, якого Брукс послідовно підтримує, вона заявляє:

На поетів, яким трапилося бути неграми, падає подвійне випробування: вони повинні писати вірші і вони повинні пам'ятати, що вони негри.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ а б http://www.nytimes.com/2000/12/05/books/gwendolyn-brooks-83-passionate-poet-dies.html
  5. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Page Y. W. Encyclopedia of African American Women Writers — Вестпорт: Greenwood Publishing Group, 2007. — ISBN 978-0-313-33429-0, 978-0-313-04907-1
  7. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  8. ↑ а б в https://philamuseum.libguides.com/blog/Gwendolyn-Brooks
  9. ↑ WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Брукс Ґвендолін // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 196. — ISBN 966-692-578-8.
Ернест Хемінгуей Це незавершена стаття про письменника або письменницю США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґвендолін_Брукс&oldid=37927884