Ідо — Вікіпедія
І́до | |
---|---|
Ido (Linguo internaciona) | |
Поширена в | 121 країна[джерело?] |
Регіон | весь світ[джерело?] |
Носії | 150 ± 100 осіб (2000)[1] 0 осіб |
Писемність | Латинка |
Класифікація | штучні мови |
Час розходження | 1907 |
Автор | Louis de Beaufrontd[2] і Луі Кутюраd[2] |
Офіційний статус | |
Регулює | Union for the International Language Idod |
Коди мови | |
ISO 639-1 | io |
ISO 639-2 | ido |
ISO 639-3 | ido |
І́до (есперанто ido — дитина, нащадок) — штучна мова, створена, як друга після есперанто універсальна міжнародна мова, яка була б дуже легкою у вивченні для носіїв усіх національних мов. Створена на основі есперанто.
На відміну від англійської, котра є природною, і часто не регульованою мовою, ідо проєктувалася, як мова зі сталою граматикою, орфографією і лексикографією. Через це ідо класифікують, як «допоміжну міжнародну мову».
Це друга за популярністю штучна міжнародна мова після свого попередника есперанто. Однак, цей момент є суперечливим, адже багато хто вважає, що друге місце варто присвоїти мові інтерлінґва.
Абетка складається з 26 літер:
a, b, c, d, e, f, g, h, i, j, k, l, m, n, o, p, q, r, s, t, u, v, w, x, y, z
Більшість букв та звуків схожі на латинські (іспанські) за винятком
c: вимовляється як ц
g: завжди м’який звук ґ
v: вимовляється як в
h: вимовляється як українське х
j: вимовляється як українське ж
Ідо — це мова з фонетичною вимовою, де кожній літері відповідає один звук і навпаки.
В Ідо не використовується графічний наголос. В усіх словах, за винятком інфінітиву, наголос падає на передостанній склад.
У мові Ідо існує лише один означений артикль.
Fenestro -- вікно (якесь, неозначене)
Fenestri -- вікна
La fenestro -- (це) вікно
La fenestri -- (ці) вікна
Якщо слово закінчуються на | то це | приклади |
---|---|---|
o | іменник | kato = кіт; komputoro = комп'ютер; domo = дім |
a | прикметник | bela = гарний, a; neta = чистий; alta = високий, a |
e | прислівник | perfekte = досконало; rapide = швидко |
ar | інфінітив | skribar = писати; esar = бути; ludar = грати |
Значення слів можна змінити за допомогою префіксів та суфіксів. Наприклад :
des- вказує на протилежне значення: deskonocar = не знати; desfacila = важкий (не легкий); desaparar = зникати (не з'являтися)
-ist- вказує на професію, рід занять, = arte — artisto = артист; butiko = крамниця- butikisto = продавець
-ar- вказує на сукупність чогось: vorto = слово — vortaro = словник; direktisto = директор — direktistaro = дирекція
Ідо — аглютинативна мова, що дозволяє утворювати слова, поєднуючи різні корені, і таким способом змінювати значення, наприклад:
chambro — кімната
dormo-chambro — спальня
hundo — собака
chashundo — мисливський собака (chasar — полювання)
Таким способом, значною мірою можна скоротити час на вивчення лексики.
Me -- я
Elu -- вона
Ni -- ми
Ili -- вони
Tu -- ти
Ilu -- він
Vi -- ви
Oli -- вони (речі чи тварини)
Vu -- Ви (ввічливо до 1 особи)
'Olu -- воно
Eli -- вони (жіночого роду)
У третій особі однини, коли не треба чи не бажано вказувати на рід (чоловічий, жіночий чи середній) вживається займенник Lu = він, вона, воно.
Так само є займенник третьої особи множини, що не вказує на рід Li = вони чоловічого чи жіночого роду.
Закінчення | Час | Приклади |
---|---|---|
as | теперішній | me opinionas = я думаю; elu lektas = вона читає |
is | минулий | ni skribis = ми написали; tu parolis = ти сказав |
os | майбутній | vu drinkos = ви питимете; me pensos = я подумаю |
Множина утворюється дуже просто: закінчення іменника -o змінюється на -i:
foresto -- ліс; foresti -- ліси
arboro -- дерево; arbori -- дерева
- Офіційний майданчик тенет Ido [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Невеличкий українсько — ідо словник [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- українсько — ідо словник[недоступне посилання]
- Ukraina-Ido, Ido-Ukraina, mikra dicionario kun gramatiko
- ↑ https://books.google.it/books?id=CAIZ9BHOkBwC&pg=PA779&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- ↑ а б Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 353. — ISBN 978-0-521-42443-1
- ↑ Ido language, alphabet and pronunciation [Архівовано 8 квітня 2010 у Wayback Machine.]. Omniglot — the online encyclopedia of writing systems and languages