Ідо — Вікіпедія

І́до
Ido (Linguo internaciona)
Прапор І́до
Поширена в	121 країна[джерело?]
Регіон	весь світ[джерело?]
Носії	150 ± 100 осіб (2000)[1] 0 осіб
Писемність	Латинка
Класифікація	штучні мови
Час розходження	1907
Автор	Louis de Beaufrontd[2] і Луі Кутюраd[2]
Офіційний статус
Регулює	Union for the International Language Idod
Коди мови
ISO 639-1	io
ISO 639-2	ido
ISO 639-3	ido

І́до (есперанто ido — дитина, нащадок) — штучна мова, створена, як друга після есперанто універсальна міжнародна мова, яка була б дуже легкою у вивченні для носіїв усіх національних мов. Створена на основі есперанто.

На відміну від англійської, котра є природною, і часто не регульованою мовою, ідо проєктувалася, як мова зі сталою граматикою, орфографією і лексикографією. Через це ідо класифікують, як «допоміжну міжнародну мову».

Це друга за популярністю штучна міжнародна мова після свого попередника есперанто. Однак, цей момент є суперечливим, адже багато хто вважає, що друге місце варто присвоїти мові інтерлінґва.

Абетка складається з 26 літер:

a, b, c, d, e, f, g, h, i, j, k, l, m, n, o, p, q, r, s, t, u, v, w, x, y, z

Більшість букв та звуків схожі на латинські (іспанські) за винятком

c: вимовляється як ц g: завжди м’який звук ґ v: вимовляється як в h: вимовляється як українське х j: вимовляється як українське ж

^[3]

Ідо — це мова з фонетичною вимовою, де кожній літері відповідає один звук і навпаки.

В Ідо не використовується графічний наголос. В усіх словах, за винятком інфінітиву, наголос падає на передостанній склад.

У мові Ідо існує лише один означений артикль.

Fenestro -- вікно (якесь, неозначене) Fenestri -- вікна La fenestro -- (це) вікно La fenestri -- (ці) вікна

Значення слів можна змінити за допомогою префіксів та суфіксів. Наприклад :

des- вказує на протилежне значення: deskonocar = не знати; desfacila = важкий (не легкий); desaparar = зникати (не з'являтися)
-ist- вказує на професію, рід занять, = arte — artisto = артист; butiko = крамниця- butikisto = продавець
-ar- вказує на сукупність чогось: vorto = слово — vortaro = словник; direktisto = директор — direktistaro = дирекція

Ідо — аглютинативна мова, що дозволяє утворювати слова, поєднуючи різні корені, і таким способом змінювати значення, наприклад:

chambro — кімната dormo-chambro — спальня hundo — собака chashundo — мисливський собака (chasar — полювання)

Таким способом, значною мірою можна скоротити час на вивчення лексики.

Me -- я Elu -- вона Ni -- ми Ili -- вони Tu -- ти Ilu -- він Vi -- ви Oli -- вони (речі чи тварини) Vu -- Ви (ввічливо до 1 особи) 'Olu -- воно Eli -- вони (жіночого роду)

У третій особі однини, коли не треба чи не бажано вказувати на рід (чоловічий, жіночий чи середній) вживається займенник Lu = він, вона, воно.

Так само є займенник третьої особи множини, що не вказує на рід Li = вони чоловічого чи жіночого роду.

Множина утворюється дуже просто: закінчення іменника -o змінюється на -i:

foresto -- ліс; foresti -- ліси arboro -- дерево; arbori -- дерева

Вікіпедія має розділ
мовою ідо
Frontispico

• Вікіпедія мовою ідо
• Штучна мова
• Есперанто
• Інтерлінґва
• Зірка-Ідо (символ)

• Офіційний майданчик тенет Ido [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Невеличкий українсько — ідо словник [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• українсько — ідо словник^{[недоступне посилання]}
• Ukraina-Ido, Ido-Ukraina, mikra dicionario kun gramatiko