Бакар III — Вікіпедія
Бакар III груз. ბაქარი III | |||
| |||
---|---|---|---|
1716 — 1719 | |||
Попередник: | Ієссе | ||
Спадкоємець: | Вахтанг VI | ||
| |||
1723 — 1724 | |||
Попередник: | Костянтин III | ||
Спадкоємець: | Ієссе | ||
Народження: | 7 квітня 1699 | ||
Смерть: | 1 лютого 1750 (50 років) Москва, Російська імперія | ||
Поховання: | Донський монастир | ||
Країна: | Грузія | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Багратіоні | ||
Батько: | Вахтанг VI | ||
Мати: | Русудан | ||
Шлюб: | Anna Eristovad | ||
Діти: | Олександр, Дмитро, Степан, Леон та Єлизавета | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Бакар III (7 квітня 1699 — 1 лютого 1750) — цар Картлі з династії Багратіоні (1716–1719), грузинський політичний та громадський діяч.
Старший син царя Вахтанга VI від першого шлюбу. Генерал-лейтенант російської армії. Фактичний цар Картлі у 1716–1719 роках (під іменем Шахнаваза III) за часів відсутності батька.
1724 року разом із батьком переселився до Росії. 30 листопада 1729 у званні генерал-лейтенанта був призначений на посаду начальника артилерії Московської області. Перебував і на дипломатичній службі.
Брав активну участь у відновленні грузинської друкарської справи. 1743 року за його ініціативою було надруковано грузинську Біблію (відома під назвою «Біблія Бакара»).
Мав зв'язки з російськими ученими (Василь Татищев, Ж. Де Ліль), надавав їм інформацію з історії Грузії.
Був одружений з Анною Еріставі, дочкою князя Арагві Георгія. Діти:
- Олександр (1726–1791),
- Дмитро (1727–1745),
- Степан (1729–1744),
- Леон (1739–1763),
- Єлизавета (1712–1786).
Його старший син царевич Олександр сватався до Марії Кантемир, але та йому відмовила. Одружився з онукою князя Олександра Меншикова.
1724 року Бакар отримав село Лисково з волостю, яке передавалось його нащадкам у спадщину.
- Royal Ark [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |