Ерік Ларсон — Вікіпедія

Ерік Ларсон
англ. Erik Larson
Ерік Ларсон (2007)
Народився	3 січня 1954(1954-01-03) (70 років) Бруклін, США
Країна	США[1]
Діяльність	письменник, журналіст
Alma mater	Пенсільванський університет, Вища школа журналістики при Колумбійському університетіd і Freeport High Schoold
Заклад	Університет Джонса Гопкінса, Державний університет Сан-Францискоd і Орегонський університет
Роки активності	1992 — тепер. час
Напрямок	Документальна література
Magnum opus	«Диявол у Білому місті»
Нагороди	Премія Едгара Алана По (2004)
Сайт: eriklarsonbooks.com
Ерік Ларсон у Вікісховищі

Ерік Ларсон (англ. Erik Larson, нар. 3 січня 1954, Бруклін, США) — американський журналіст та письменник у жанрі нон-фікшн (документальна література). Автор декількох бестселерів^[2], серед яких, зокрема, книга «Диявол у Білому місті» (2003), яка розповідає про Чиказьку Колумбівську виставку 1893 року та серійного вбивцю Генрі Говарда Холмса. 2004 року став лауреатом Премії Едгара Алана По у категорії «найкращий документальний детектив».

Народився в Брукліні, але своє дитинство провів у Фріпорті, Лонг-Айленді та Нью-Йорку^[3]. Вивчав російську історію в Пенсильванському університеті, який 1976 року закінчив із відзнакою. Через рік, вступив до Вищої школи журналістики при Колумбійському університеті, який закінчив 1978 року^[3][4]. Вирішив навчатися журналістиці після перегляду фільму «Вся президентська рать»^[5].

Почав свою журналістську діяльність у газеті «The Bucks County Courier Times» в Левіттауні (Пенсильванія), де писав про вбивства, відьом, речовини, що забруднюють навколишнє середовище та інші «схожі приємні» речі. Згодом працював у таких виданнях як: «The Wall Street Journal» та «TIME magazine» (досі там пише). Його журнальні оповідання з'являлися у «The New Yorker», «The Atlantic Monthly», «Harper's» тощо^[5].

Викладав мистецтву написання документальної літератури у Сан-Франциському університеті, Університеті Донса Гопкінса та Університеті Оригону.

Одружений; має трьох доньок. Живе в Нью-Йорку, але також має будинок в Сіетлі.^[4] За своє життя проживав також у Брістолі, Філадельфії, Сан-Франциско та Балтіморі.

Автор документальної літератури. 2016 року в одному із своїх інтерв'ю сказав, що робить усі дослідження власноруч, поставивши риторичне питання: «Чого б це мені дозволяти комусь іншому так веселитись?». Він також заперечив будь-які вільності щодо фактів у його текстах: «Усі мої цитати — із історичних документів». Черпав літературне натхнення у Девіда Маккалоу, Барбари Такман, Девіда Галберстама та Волтера Лорда.^[5]

• The Naked Consumer(1992) — «Очевидний споживач»;
• Lethal Passage (1994) — «Смертельний перехід»;
• Isaac's Storm (1999) — «Ісааків шторм»;
• The Devil in the White City (2002) — «Диявол у Білому місті»;
• Thunderstruck (2006) — «Як громом прибитий»;
• In the Garden of Beasts(2011) — «У саду звірів»;
• Dead Wake (2015) — «Постріл із глибин».

• Ерік Ларсон. Диявол у Білому місті. — Харків : КСД, 2016. — 528 p. — ISBN 978-617-12-0848-3.
• Ерік Ларсон. Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії». — Харків : КСД, 2016. — 480 p. — ISBN 978-617-12-2250-2.
• Ерік Ларсон. Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час Лондонського бліцу. — Київ : Наш Формат, 2022. — 592 с. — ISBN 978-617-8115-69-2.

• Офіційний вебсайт [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]