Жива плоть — Вікіпедія

Жива плоть
Carne Trémula
Жанр	трилер еротика
Режисер	Педро Альмодо́вар
Продюсер	Августин Альмодо́вар
Сценарист	Рут Рендел Хорхе Геррікаечеваррія Педро Альмодовар Рей Лоріга
На основі	Live Fleshd
У головних ролях	Ліберто Рабаль Хав'єр Бардем Франческа Нері Анхела Моліна
Оператор	Альфонсо Беато
Композитор	Альберто Іглесіас
Монтаж	Хосе Сальседо
Художник	Antxón Gómezd[1]
Кінокомпанія	El Deseo
Дистриб'ютор	MGM
Тривалість	103 хв.
Мова	іспанська
Країна	Іспанія  Франція
Рік	1997
Дата виходу	12 жовтня 1997
Касові збори	1,7 млн. $
IMDb	ID 0118819
Рейтинг	MPAA: R
mgm.com/live_flesh/

«Жива плоть» (ісп. Carne Trémula) — драма Педро Альмодовара, знята 1997 року.

Дія фільму розгортається в Мадриді в 1970 році. Через передчасний початок пологів у міському автобусі з'являється на світ хлопчик Віктор. Подія отримала значення міського масштабу, молоду матір в лікарні відвідує мер міста і директор міського автотранспорту, який вручає матері і синові довічний проїзний.

Далі дія фільму триває 20 років по тому. Віктор проникає до квартири до Елени, з якою набув перший сексуальний досвід. Побачивши несподіваного гостя, вона намагається вигнати його, але хлопець не хоче йти, тоді дівчина дістає пістолет свого батька, щоб його налякати. У бійці відбувається випадковий постріл. Двоє поліціянтів (Давид і Санчо), що чергували неподалік, отримавши виклик, їдуть в цю квартиру. Побачивши поліцію Віктор злякався і приставив пістолет до голови Елени, Санчо намагається вирвати пістолет із рук Віктора, дівчина ховається за спиною Давида і лунає постріл. Давид отримує поранення, а Віктор вирушає до в'язниці. Через чотири роки його достроково звільняють. Під час перебування Віктора у в'язниці його мати вмирає від раку, залишивши синові у спадок застарілий будинок і 150 тисяч песет. Прийшовши на кладовище, він бачить Елену та її чоловіка Давида, який пересувається на інвалідному візку після поранення.

Після тієї зустрічі Віктор починає переслідувати Елену. Давид дізнається про це і погрожує Віктору. Віктор паралельно зустрічається з Кларою, дружиною Санчо. Випадково побачивши їх разом, Давид фотографує коханців. Віктор влаштовується на роботу в притулок для дітей, в якому працює Елена. Туди приходить Давид, між ним і Віктором відбувається розмова і з'ясовується, що стріляв Санчо, знаючи про зв'язок Давида з Кларою. Через деякий час між Віктором і Еленою відбувається інтимний зв'язок, Елена зізнається чоловіку в цьому. Розлючений Давид показує фотографії з Кларою і Віктором своєму другові Санчо. Санчо їде в будинок Віктора, в якому знаходиться Клара. Санчо і Клара одночасно стріляють один в одного, в будинок вбігає Віктор і бачить убиту Клару і вмираючого Санчо, який стріляє собі в голову і гине.

У фіналі фільму ми бачимо Віктора та вагітну від нього Елену. Так само як і на початку фільму, посеред жвавої вулиці в Елени починаються пологи, з нею поруч коханий Віктор, вони направляються до лікарні.

• Ліберто Рабаль — Віктор Пласа
• Франческа Нері — Елена
• Хав'єр Бардем — Давид
• Анхела Моліна — Клара
• Хосе Санчо — Санчо
• Пенелопа Крус — Ісабель Пласа Кабальєро
• Пілар Бардем — жінка в автобусі

Загалом стрічка отримала 8 нагород та була номінована ще на 10, зокрема:

• 1999 — BAFTA — номінація на найкращий фільм іноземною мовою;
• 1998 — Європейський кіноприз — номінація на найкращий фільм та найкращого актора Хав'єр Бардем;
• 1998 — премія «Гойя» — найкращий актор другого плану (Хосе Санчо) та номінації на найкращого актора та найкращу актрису другого плану;

• Жива плоть на сайті IMDb (англ.)
• Жива плоть на сайті Box Office Mojo (англ.)
• Жива плоть на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
• Жива плоть на сайті Metacritic (англ.)

1. ↑ https://web.archive.org/web/20200515075820/https://www.europeanfilmawards.eu/en_EN/film/live-flesh.5474