Люк Кемпбелл — Вікіпедія

Люк Кемпбелл
Загальна інформація
Національністьбританець
Громадянство Велика Британія
Народження27 вересня 1987(1987-09-27) (37 років)
Кінґстон-апон-Галл, Кінгстон-апон-Галл[d]
Зріст175 см
Вебсторінкаlukecampbellofficial.co.uk
Спорт
КраїнаВелика Британія
Вид спортубокс
ДисциплінаПрофесійний бокс
КлубSt. Pauls ABC, Кінгстон-апон-Галл Велика Британія Велика Британія
Нагороди
член ордена Британської імперії
CMNS: Люк Кемпбелл у Вікісховищі
Спортивні медалі
Бокс
Представник Велика Британія Велика Британія
Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 до 56 кг
Представник Англія Англія
Чемпіонат світу
Срібло Баку 2011 до 56 кг
Чемпіонати Європи
Золото Ліверпуль 2008 до 54 кг
Люк Кемпбелл
Загальна інформація
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Народження27 вересня 1987(1987-09-27) (37 років)
Кінґстон-апон-Галл, Кінгстон-апон-Галл[d]
Вагова категоріянапівлегка
легка
Стійкашульга
Професіональна кар'єра
Перший бій13 липня 2013
Останній бій2 січня 2021
Боїв24
Перемог20
Перемог нокаутом16
Поразок4

Люк Кемпбелл (англ. Luke Campbell; нар. 27 вересня 1987) — британський професійний боксер, олімпійський чемпіон, чемпіон Європи, призер чемпіонату світу серед аматорів.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

Кемпбелл виступав у аматорах за збірну Великої Британії з 2006 по 2012 роки. За цей час ставав чемпіоном Англії.

На чемпіонаті Європи-2008 (вагова категорія до 54 кг) переміг Ніколу Маговача (Сербія), В'ячеслава Гожана (Молдова), Едуарда Абзалімова (Росія), Дениса Макарова (Німеччина) і у фіналі Детеліна Далаклієва (Болгарія) — (+)5-5 і став чемпіоном.

На чемпіонаті Європи-2011 в Анкарі (вагова категорія до 56 кг) програв у чвертьфіналі господарю турніру Фуркану Улаш Меміш.

На чемпіонаті світу-2011 (вагова категорія до 56 кг) здобув п'ять перемог, а у фіналі програв Лазаро Альваресу (Куба) — 10-14 і отримав срібну медаль.

На Олімпійських іграх-2012 у Лондоні (вагова категорія до 56 кг) став чемпіоном.

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

На початку 2013 року Люк Кемпбелл вирішив спробувати свої сили у професійному боксі і підписав контракт із відомим британським промоутером Едді Хірном. У дебютному бою 13 липня 2013 року Кемпбелл здобув перемогу вже за 1 хвилину і 28 секунд. У грудні 2015 року в Лондоні в бою з французом Іваном Менді вперше у професійній кар'єрі Кемпбелл побував у нокдауні. Бій тривав увесь відведений час, і його результатом стала перша поразка Кемпбелла розділеним рішенням суддів. Здобувши кілька перемог після тієї поразки Кемпбелл завоював титул *срібного* чемпіона за версією WBC і отримав статус обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією WBA у легкій ваговій категорії.

23 вересня 2017 року відбувся бій між чемпіоном світу за версією WBA венесуельцем Хорхе Лінаресом (43-3, 27 КО) і Кемпбеллом, по закінченню якого розділеним рішенням суддів чемпіон зберіг за собою титул. У 2 раунді Кемпбелл побував у нокдауні.[1]

21 вересня 2018 року відбувся бій за статус обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією WBC у легкій ваговій категорії між Люком Кемпбеллом та Іваном Менді (40-5-1, 19 КО). Кемпбелл впевнено переміг одноголосним рішенням суддів, реваншувавшись за поразку трирічної давнини.[2]

У травні 2019 року WBC ухвалила рішення провести бій за свій вакантний титул чемпіона у легкій ваговій категорії між офіційним претендентом Люком Кемпбеллом і діючим чемпіоном світу за версіями WBA\WBO у легкій ваговій категорії Василем Ломаченко. Бій відбувся 31 серпня на лондонській арені O2, де перемогу в 12-раундовому поєдинку святкував українець. В 11 раунді Кемпбелл побував у нокдауні, але довів бій до кінця.[3]

2020 року Кемпбелл отримав право на бій за титул «тимчасового» чемпіона за версією WBC в легкій вазі проти непереможного Раяна Гарсії (США). Спочатку бій планували на 5 грудня 2020 року, але під час підготовки Кемпбелл підхопив ковід, через що бій відбувся 2 січня 2021 року. Бій розпочався натиском Гарсії, але у другому раунді він пропустив лівий хук від Кемпбелла і опинився в нокдауні. Втім Кемпбелл не пішов добивати суперника після продовження бою, і Гарсія почав відігрувати очки. Наприкінці п'ятого раунду вже він потряс Кемпбелла, а у сьомому раунді завдав жорсткого удару в печінку, і британець не зміг продовжити бій.

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
20 перемог (16 нокаутів), 4 поразки (1 нокаут)
№ п/п Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
24 Поразка 20–4 США Раян Гарсія KO 7 (12) 2 січня 2021 США American Airlines Center, Даллас, Техас, США Бій за титул «тимчасового» чемпіона світу за версією WBC в легкій вазі
23 Поразка 20–3 Україна Василь Ломаченко UD 12 31 серпня 2019 Велика Британія О2 Арена, Лондон, Англія Бій за титули чемпіона світу за версіями WBA (3-й захист Ломаченка), WBO (2-й захист Ломаченка) і The Ring (3-й захист Ломаченка) в легкій вазі
Бій за вакантний титул чемпіона WBC в легкій вазі
22 Перемога 20–2 Мексика Адріан Янг TKO 5 (10), 1:37 15 березня 2019 США Центр Ліакура, Філадельфія, США
21 Перемога 19–2 Франція Іван Менді UD 12 22 вересня 2018 Велика Британія Вемблі, Лондон, Англія
20 Перемога 18–2 Велика Британія Трой Джеймс TKO 5 (6), 2:18 5 травня 2018 Велика Британія О2 Арена, Лондон, Англія
19 Поразка 17–2 Венесуела Хорхе Лінарес SD 12 23 вересня 2017 США Форум, Інґлвуд, США Бій за титули чемпіона світу за версіями WBA і The Ring в легкій вазі
18 Перемога 17–1 Колумбія Дарлейс Перес TKO 9 (12), 1:28 29 квітня 2017 Велика Британія Вемблі, Лондон, Англія
17 Перемога 16–1 Мексика Хайро Лопес TKO 2 (12), 1:19 25 лютого 2017 Велика Британія Халл-арена, Кінгстон-апон-Галл, Англія Захистив титул WBC Silver в легкій вазі
16 Перемога 15–1 Велика Британія Деррі Метьюз KO 4 (12), 2:46 15 жовтня 2016 Велика Британія Ліверпуль-арена, Ліверпуль, Англія Захистив титул WBC Silver та чемпіона Співдружності в легкій вазі
15 Перемога 14–1 Домініканська Республіка Аргеніс Мендес UD 12 30 липня 2016 Велика Британія Лідс-арена, Лідс, Англія Переміг у бою за вакантний титул WBC Silver в легкій вазі
14 Перемога 13–1 Велика Британія Гарі Сайкс TKO 2 (12), 2:58 26 березня 2016 Велика Британія Шеффілд-арена, Шеффілд, Англія Переміг у бою за вакантний титул чемпіона Співдружності в легкій вазі
13 Поразка 12–1 Франція Іван Менді SD 12 12 грудня 2015 Велика Британія О2 Арена, Лондон, Англія Програв у бою за пояс WBC International в легкій вазі
12 Перемога 12–0 Велика Британія Томмі Койл TKO 10 (12), 1:41 1 серпня 2015 Велика Британія Craven Park, Кінгстон-апон-Галл, Англія Переміг у бою за вакантний титул WBC International в легкій вазі
11 Перемога 11–0 Франція Абубекер Бехелагем TKO 3 (8), 1:03 9 травня 2015 Велика Британія Барклейкард-арена, Бірмінгем, Англія
10 Перемога 10–0 Нікарагуа Левіс Моралес TKO 3 (8), 0:55 7 березня 2015 Велика Британія Халл-арена, Кінгстон-апон-Галл, Англія
9 Перемога 9–0 Аргентина Деніел Брізуела TKO 5 (10), 2:34 25 жовтня 2014 Велика Британія Халл-арена, Кінгстон-апон-Галл, Англія
8 Перемога 8–0 Польща Кжиштоф Жот TKO 7 (8), 2:09 20 вересня 2014 Велика Британія The SSE Arena Wembley, Лондон, Англія
7 Перемога 7–0 США Стів Трамбл KO 2 (6), 1:56 16 серпня 2014 США СтабХаб Центр, Карсон, США
6 Перемога 6–0 Велика Британія Крейг Вудруф UD 6 12 липня 2014 Велика Британія Ліверпуль-арена Ліверпуль
5 Перемога 5–0 Велика Британія Скотт Мойзес TKO 8 (8), 1:38 22 лютого 2014 Велика Британія Халл-арена, Кінгстон-апон-Галл, Англія
4 Перемога 4–0 Велика Британія Чак Джонс UD 4 23 листопада 2013 Велика Британія Манчестер-арена, Манчестер, Англія
3 Перемога 3–0 Велика Британія Лі Коннелі TKO 5 (6), 2:00 2 листопада 2013 Велика Британія Халл-арена, Кінгстон-апон-Галл, Англія
2 Перемога 2–0 Велика Британія Нейл Геппер KO 1 (6), 1:59 5 жовтня 2013 Велика Британія О2 Арена, Лондон, Англія
1 Перемога 1–0 Велика Британія Енді Гарріс TKO 1 (6), 1:28 13 липня 2013 Велика Британія Крейвен-парк, Кінгстон-апон-Галл, Англія

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Линарес справился с Кэмпбеллом, сохранив чемпионский титул. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  2. Кемпбелл взяв реванш у француза | Бокс © Останні новини боксу. 24boxing.com.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  3. Романюк, Тарас (1 вересня 2019). Бой в Лондоне: самая сложная победа Ломаченко (брит.). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.