Нещерів — Вікіпедія
село Не́щерів | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Обухівський | ||
Рада | Нещерівська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA32120110190092440 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1580 | ||
Перша згадка | 1580 (444 роки)[1] | ||
Населення | 336 | ||
Площа | 4 км² | ||
Поштовий індекс | 08708 | ||
Телефонний код | +380 4572 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°8′51″ пн. ш. 30°37′16″ сх. д. / 50.14750° пн. ш. 30.62111° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 137 м | ||
Водойми | р.Стугна | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 08708, Київська область, Обухівський район, с. Нещерів, вул. Пугачова, 4а | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Не́щерів (також Не́щирів, Несторів) — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 336 осіб.
Перші писемні згадки про село датуються початком XVI ст. Нещерів входить до складу королівської даровизни Лукавиці, наданої шляхтичам Дорогостайським по річках Лукавиці і Красній. Також село згадується 16 грудня 1588 р. під час продажу маєтності П.М.Дорогостайським Київському воєводі, старості Володимирському, князеві Василю Костянтиновичу Острозькому за 300 кіп литовських грошей. У літописі йдеться, що в 1605 р. набігом татарської орди «знищені королівські волості Копачів і Нещерів біля самого Києва». 26 жовтня 1618 р. власник Нещерова Пища-Биковський скаржився Київському воєводі, що на Нещерів набігли кримчаки. У першій половині XVII ст. Нещерів мав статус митного містечка. До 1748 року село належало Антіну Танському - полковнику білоцерківському (зять Семена Палія), згодом, за борги, село було віддане у власність сотнику київського полку Павлові Гудимі. Найдавніші відомі прізвища мешканців Нещерова, згідно зі Сповідними Списками на першу половину XVIII ст.: Асаула (Власенко), Бардак, Борейко, Вакульний, Винник, Волошин, Гопіненко, Гудяк, Зленко, Жулай, Жук, Качан, Компанієць, Мельник, Пальчевський, Рубан, Скалига, Сторож, Удовенко, Федоченко, Цівон, Шинкар. У 1760-их роках Гудима активно заселяв Гудимівку і частково Нещерів - новими посполитими, серед яких виявились і Івженки. Упродовж XIX століття кількість Івженків зросла і становила 1/5 всіх мешканців Нещерова. До середини ХХ століття прізвище лишалося найрозповсюдженішим у селі. В часи Другої світової війни, в період 1941-1944 років загинуло 22 солдати Обухівського району, які мали це прізвище.
Доїхати з Києва до Нещерова громадським транспортом дуже просто: від ст. м. Видубичі кожні 15-20 хвилин ходить маршрутка № 309. Радимо вам об'єднати поїздку до Нещерова з Підгірцями та Креничами, де також збереглися цікаві культові споруди XVIII ст. Від зупинки автобусу до Спасо-Преображенського храму йти селом хвилин з п'ятнадцять (по дорозі багато вишень, шовковиць, яблунь…)
За кліровою відомістю 1809 р. (ЦДІАК України. Ф.127, оп.1009, спр.56, арк.173-174) село належало поміщикам Гудим-Левковичам. Єпархія та повіт Київський. Церква кам"яна, мала 3 престоли
- В селі знаходиться Спасо-Преображенський скит Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Скит обслуговується Свято-Преображенською церквою, збудованою у 1794-ому році.
- Урочище Гощів — гідрологічний заказник місцевого значення.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Нещерів (приписне Гудимова слобода (с.* Гудимівка) XVIII ст. — Київської сот. Київський п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; ХІХ ст. — Копачівської (за ін. даними Обухівської)волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/nesh_002.xml [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Спасо-Преображенський скит
- Свято-Преображенська церква
- Кам'яний хрест на території скиту
- Каплиця в монастирі, Нещерів
- Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Нещерів
- Деталь пам'ятника
- Заказник гідрологічний Урочище «Гощів»
- Урочище «Гощів»
- Верховна рада України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Спасо-Преображенський скит у селі Нещерів (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |