Первомайський район (Миколаївська область, 1923—2020) — Вікіпедія

Первомайський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Миколаївська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР),  Україна
Область:	Миколаївська область
Код КОАТУУ:	4825400000
Населення:	▼ 30 213 (на 1.02.2016)
Площа:	1319 км²
Густота:	23.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-5161
Поштові індекси:	55220—55276
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Первомайськ
Селищні ради:	1
Сільські ради:	21
Смт:	1
Селища:	6
Села:	44
Районна влада
Вебсторінка:	Первомайський район
Адреса:	55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чкалова, 12
Мапа
Первомайський район у Вікісховищі

Первома́йський райо́н — адміністративно-територіальний район Миколаївської області України, розташований на північному заході області, в степовій зоні України. 17 липня 2020 року район було укрупнено унаслідок адміністративно-територіальної реформи (у Миколаївській області замість районів 19 стало 4)^[1].

Район межував на півночі з Голованівським, Вільшанським та Добровеличківським районами Кіровоградської області, на сході з Арбузинським, на півдні з Доманівським та Врадіївським, на заході з Кривоозерським районами Миколаївської області.

Кіровоградська область (Голованівський район)	Кіровоградська область (Вільшанський район)	Кіровоградська область (Добровеличківський район)
Кривоозерський район	Первомайськ	Арбузинський район
Врадіївський район	Доманівський район

Територія району становить 1,3 тис. км² чи 5 % території області. Адміністративно-господарським і культурним центром району є місто обласного підпорядкування Первомайськ.

Відстань від районного центру до Миколаєва залізницею 324 км (від станції Первомайськ-на-Бузі), шосейною дорогою — 165 км.

На межі степу і лісостепу у північно-західній частині Миколаївської області на площі 1318,7 км², або 5 % території області, розташований Первомайський район.

Протяжність району з півночі на південь складає 44 км., а з заходу на схід 46 км. Координати крайньої північної точки — 48 градусів 15 хвилин північної широти, координати крайньої південної точки — 46 градусів 30 хвилин північної широти, крайня східна точка має координати 33 градуси 05 хвилин, а крайня західна 30 градусів 14 хвилин східної довготи.

Рельєф місцевості хвилясто — горбкувата рівнина зі слабким похилом в південно-східному напрямку. Місцевість розташована між Причорноморською низовиною на півдні, Придніпровською височиною на сході та Подільською височиною на заході, в басейні річки Південний Буг, що перетинає місцевість з північного — заходу на південний — схід. Первомайський район розташований в північно-степовій ландшафтній зоні, де поширені найродючіші ґрунти — чорноземи, тут на схилах Українського Щита утворились багаті поклади будівельної сировини.

Річки, що протікають на території району, відносяться до басейну Південного Бугу. В межах району Південний Буг протікає з північного заходу на південний схід. На цьому відрізку річку доповнюють притоки Синюха і Кодима. Довжина Південного Бугу в межах району 90,6 км, ширина 200—300 м.

Річка Синюха є основною притокою Південного Бугу і впадає в неї у Первомайську. Притокою Синюхи є Чорний Ташлик. Річка Кодима — права притока Південного Бугу, в посушливі роки на перекатах пересихає. Окрім річок, у районі є багато штучних водойм.

Води річок для питних цілей не використовуються. Основними джерелами господарсько-питного водозабезпечення в районі є шахтні криниці та водогонні мережі із підземних джерел.

Територія району була заселена давно. Свідченнями тому є знайдені залишки поселень доби неоліту і бронзи (VI, II тисячоліття до н. е.), могильник кімерійського часу (X—VIII ст. до н. е.), поселення скіфської (IV—III ст. до н. е.) і черняхівської культури (II—VI ст. н. е.).

У 1420 році на північ від Первомайська литовський князь Вітовт спорудив арковий міст через Південний Буг яким проходив торговельний шлях з Київщини і Брацлавщини на Очаків і Хаджибей. Біля мосту виникло поселення, яке є найстарішим із нині існуючих в районі — село Вітольдів (Вітовтів) Брід.

Кілька сторіч землі Первомайського району належали трьом державам: правобережжя Південного Бугу — Османській імперії, лівобережжя Південного Бугу і Синюхи — Запорозькій Січі, а згодом — Російській імперії і, нарешті, межиріччя Південного Бугу і Синюхи — Річі Посполитій.

У вересні 1867 року було введено в дію залізничну ділянку Балта—Ольвіополь, а наступного року — ділянку Ольвіополь—Єлизаветград. Це слугувало поштовхом для розвитку економіки району, виникненню низки невеликих залізничних станцій. В 1899 році приватні власники спорудили вузькоколійну залізницю Рудниця—Підгородня, подовживши в 1907 році її до Ольвіополя.

До 1918 року правобережжя Південного Бугу належало Ананьївському повітові, лівобережжя — Єлизаветградському повітові Херсонської губернії, а межиріччя — Балтському повітові Подільської губернії.

В 1919 році створено місто Первомайськ і майже всі землі району врешті були об'єднані. Рішенням Одеського губревкома в липні 1920 року створено Первомайський повіт, а в 1923 році — Богопільський район Першомайської округи Одеської губернії.

В 1930 році ліквідовано Першомайську округу^[2] і (1927 р.^[3]) Богопільський р-н перетворено у Первомайський район (Одеської округи; з 1932 року — Одеської області).

В 1941 році, з початком Німецько-радянської війни територія Первомайщини була окупована німецько-румунськими загарбниками і розділена між двома країнами по Південному Бузі. Правобережна частина ввійшла до складу Голтянського повіту губернаторства Трансністрія, а лівобережна — до Первомайської округи генеральної округи Миколаїв райхскомісаріату Україна.

Навесні 1944 року Первомайщина повністю була звільнена від німецько-румунських окупантів. Район відновлено в його довоєнних межах. З грудня 1944 року по січень 1959 року частина земель району входила до складу Лисогірського району.

В лютому 1954 року у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального розподілу УРСР, Первомайський район увійшов до складу Миколаївської області. В 1959 році ліквідовано Лисогірський район, його землі увійшли до складу Первомайського району.

Район об'єднує 50 населених пунктів: 1 селище міського типу, 6 селищ і 43 села, що об'єднані в 1 селищну та 21 сільську ради.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Населення району в останні роки має тенденцію до зниження. Станом на 01.01.2011 року мешкало 31665 осіб, з яких: 90 % — українці, 6,7 % — росіяни, 3,3 % — інші національності, найбільше з яких складають молдовани, болгари, білоруси.

Територією району проходить автошлях E584.

В районі є один вищий навчальний заклад I рівня акредитації (Мигійський коледж Миколаївського національного аграрного університету), 30 загальноосвітніх шкіл, 20 дитячих дошкільних закладів.

У Первомайському районі на обліку перебуває 20 пам'яток архітектури, 74 — історії, 130 — археології (докладніше див. Пам'ятки археології Первомайського району (Миколаївська область)).

• Абрамович Абрам Григорович (1910 — 1937) — лейтенант, командир танкового взводу, Герой Радянського Союзу (1937, посмертно).
• Василенко Петро Мефодійович (1900 — 1999) — академік Української академії аграрних наук (1957), доктор технічних наук (1949), професор кафедри
• Вахненко Олексій Якович (1920 — 1980) — старший лейтенант, командир стрілецької роти, Герой Радянського Союзу (1945).
• Головченко Володимир Терентійович (1921 — 1945) — старший лейтенант, командир танкового взводу, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
• Горбачевський Олександр Іванович (1918 — 1989) — гвардії капітан, командир ескадрильї, Герой Радянського Союзу (1944).
• Гречаний Парфентій Карпович (1924 — 1943) — командир підпільної молодіжної організації «Партизанська Іскра», Герой Радянського Союзу (1958, посмертно).
• Квасницький Олексій Володимирович (1900 — 1989) — академік АН УРСР (1951), доктор біологічних наук (1940), професор (1941), заслужений діяч науки УРСР (1960), Герой Соціалістичної Праці (1966)^[6].
• Крижанівський Сава Полікарпович (1914 — 1970) — гвардії сержант, командир взводу автоматників, Герой Радянського Союзу (1944).
• Моргуненко Володимир Степанович (1905 — 1943) — організатор і керівник підпільного руху, Герой Радянського Союзу (1958, посмертно).
• Понамарчук Семен Трохимович (1922 — 1978) — гвардії старший сержант, командир відділення, Герой Радянського Союзу (1945).
• Срібний В'ячеслав Вікторович (1911 — ????) — український радянський письменник.
• Чабанов Іван Миколайович (1923 — 2001) — гвардії старший сержант, командир кулеметного розрахунку, повний кавалер ордена Слави, учасник визволення Первомайщини.
• Шелест Денис Андрійович (1906 — 1979) — майор, командир мінометного полку, Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів Олександра Невського.
• Шитюк Микола Миколайович (народ. 1953 р.) — доктор історичних наук (2001), професор, академік Академії історичних наук України (2003), Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії ім. М. М. Аркаса.
• Педченко Галина Данилівна (1926—2016) — українська поетеса.
• Шкурко Макар Іванович (1914 — 1945) — старший сержант, командир відділення, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
• Руснак Микола Анатолійович (1983—2014) — український військовий. Учасник російсько-української війни. Загинув під час оборони Маріуполя. Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).^[7]
• Завірюха Олександр Ігорович (1992—2014) — український військовий. Учасник російсько-української війни. Загинув під час оборони Донецького Аеропорту. Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).^[7]
• Сенкевич Максим Олегович (1989—2014) — український військовик. 11 листопада 2014 р.^[8] загинув у бою з російською розвідувально-диверсійною групою, уродженець Лисої Гори, командир роти 28-ї окремої механізованої бригади старший лейтенант. Похований в селі Чаусове-2.^[9]
• Цушко Іван Іванович (1959—2014) — український філософ та соціолог.

• Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне. — Одесса, 1982.
• Хто є хто на Миколаївщині. Видатні земляки. — Київ, 2005.
• История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область. — Київ, 1981.

• Облікова картка району на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (укр.)
• Відомості на сайті обласної адміністрації