Повалій Таїсія Миколаївна — Вікіпедія

Таїсія Повалій
Основна інформація
Повне ім'я	Таїсія Миколаївна Гірявец[1]
Дата народження	10 грудня 1964(1964-12-10) (59 років)
Місце народження	Шамраївка, Сквирський район, Київська область, Українська РСР, СРСР[2]
Роки активності	1995 — дотепер
Громадянство	Україна →  Росія
Національність	українка
Професії	співачка, акторка, поетеса, письменниця, політична діячка
Освіта	Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра
Співацький голос	мецо-сопрано
Інструменти	вокал[d]
Мова	українська російська
Жанр	поп-музика
Членство	Верховна Рада України VII скликання
Партія	Партія регіонів
Нагороди	Орден святої праведної Анни Міжнародний орден Святого Станіслава
У шлюбі з	невідомо[3] і Ігор Ліхута[4]
povaliy.com.ua
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	26 жовтня 2014

Таї́сія Микола́ївна Гирявець, у першому шлюбі Повалі́й (нар. 10 грудня 1964^[5], Шамраївка Сквирського району Київської області, УРСР) — співачка з України, колишня народна артистка України (позбавлена звання 2015 року)^[6], проросійська політична діячка та путіністка, пропагандистка, українофобка, колаборантка. Народний депутат України VII скл від згодом забороненої проросійської Партії регіонів, кавалер Міжнародного ордена Святого Станіслава^[7]. Після Революції Гідності виїхала з України, мешкає в Москві^[8]. Внесена до бази «Миротворець»^[9]. У серпні 2023 року отримала російське громадянство^[10]. Підтримує російське вторгнення в Україну.

Народилася 10 грудня 1964 р. в селі Шамраївка Сквирського району Київської області^[11] в сім'ї Миколи та Ніни Данилівни Гирявець (до шлюбу Конопляна). У 15 років поїхала вчитися до Києва, закінчила Київське вище музичне училище імені Глієра^[11]. У 18 років одружилася з музикантом Володимиром Івановичем Повалієм, через рік народила сина Дениса. У 1993 р. пара розлучилася.

2010 року придбала будинок в Іспанії^[12].

2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, заявила про підтримку Росії і вивезла з Києва матір до себе в Москву^[8].

Одружена з Ігором Ліхутою^[12].

Професійну музичну кар'єру розпочала в 19 років. 1984 року закінчила диригентсько-хорове відділення і факультативно академічного вокалу музичного училища імені Глієра. До 1990 року працювала у Київському державному мюзик-холі у вокальній групі та солісткою.

1990 року здобула перемогу в конкурсі «Нові імена» Держтелерадіо СРСР, а 1993 року — на фестивалі Слов'янський базар^[13]. 1994 року визнана кращим музикантом року на фестивалі «Нові зірки старого року». Таїсія Повалій двічі отримала премію «Зірка естради року» (1996, 1998).

1998 року перемогла у загальнонаціональній програмі «Людина року», нагороджена орденом Святого Миколая Чудотворця. 2000 року нагороджена орденами «Слава на вірність Вітчизні» другого ступеня, Святої Ганни четвертого ступеня. Нагороджена орденом Святого Станіслава.

В 1996 році Таїсії Повалій надано звання Заслуженої артистки України, а у 1997 — Народної артистки України.

4 грудня 2010 року Таїсія Повалій стає лауреатом премії «Золотий Грамофон» з піснею «Отпусти», записану дуетом зі Стасом Михайловим^[14].

2022 року підтримала вторгнення Росії в Україну.

9 травня 2022 року заспівала українську пісню на концерті в РФ, присвяченому 9 травня^[15]. У жовтні 2022 року проти Повалій було запроваджено санкції РНБО через підтримку вторгнення Росії в Україну^[16][17].

Навесні 2023 року, на концерті присвяченому Дню перемоги над німецькими загарбниками в Москві, виконавиця заспівала дуетом з хлопчиком із тимчасово окупованої росіянами Луганщини (а саме, із Кадіївки) пісню «Ты далеко».^[18]

У вересні 2023 року виступила в тимчасово окупованому Луганську на концерті до «80-річчя звільнення Луганська від фашистських загарбників», при цьому, радянська армія зайняла Луганськ протягом січня-лютого 1943 року^[19].

Наприкінці липня 2024 року співачка виступила разом із донькою одного з організаторів так званого "референдуму" 11 травня у Донецьку Єлизаветою Капустіною в рамках пропагандистського концерту "Голоса Победы", який відбувався за підтримки Міністерства оборони Росії (а саме, заступниці міністра оборони РФ Анни Цивільової)^[20].

Повалій була кандидаткою Партії регіонів у жовтні 2012 року під час парламентських виборів в Україні, зайняла друге місце в партійному списку^{[21][22][23][24][25]}.

17 вересня 2014 року разом з групою депутатів «За мир та стабільність» відвідала Держдуму Росії^[26]. Головне слідче управління МВС України відкрило кримінальне провадження за статтею про посягання на територіальну цілісність України^[27].

Підтримує політику Володимира Путіна і російське вторгнення в Україну^[16].

26 березня 2024 року Повалій у програмі російського пропагандиста Бориса Корчевнікова повідомила, що чекала на початок «СВО».^[28][29][30]

Але для мене це було як порятунок. Ось ця ситуація з «СВО». Я зрозуміла — мене рятують і є шанс на життя. У мене виросли крила, — заявила Повалій.

Поява Таїсії Повалій^[31] в ефірі телеканалу «Інтер» у новорічних програмах 31 грудня 2014 року викликала масове обурення у соцмережах та блогосфері; згодом заяви з цього приводу зробила велика кількість українських чиновників найвищого рівня, політиків і громадських діячів^[32][33][34].

19 жовтня 2022 року додана до санкційного списку України (№ 2080)^[35]. Накладені економічні обмеження, позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення.

У жовтні 2024 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів Повалій на користь держави^[36], задовольнивши позов Міністерства юстиції^[37].

На початку 2024 року Служба безпеки України зібрала доказову базу на Повалій, яка виправдовувала агресивну війну РФ проти України. Слідчі СБУ заочно повідомили їй про підозру за трьома статтями КК України:

• ч. 6 ст. 111-1 (колабораційна діяльність);
• ст. 436 (публічні заклики до агресивної війни);
• ч. 1 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України).

Оскільки зловмисниця перебуває на території Росії, тривали заходи для притягнення її до відповідальності за вчинені злочини^[38].

• Заслужений артист України (7 березня 1996) — з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня, за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність^[39] (*позбавлена: Указ Президента України № 726/2022)^[6][40].
• Народний артист України (27 жовтня 1997) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури, високий професіоналізм^[41] (*позбавлена: Указ Президента України № 726/2022)^[6][40]
• 2011 року була номінована на премію YUNA у категорії «Найкраща виконавиця» за досягнення у музиці за 20 років.

• Орден Дружби (16 грудня 2011) — за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і російської культури, розширення культурних зв'язків між Російською Федерацією і Україною^[42].

• 1994 — Панно кохання
• 1999 — Я вас люблю
• 2000 — Буде Так
• 2001 — Чарівна скрипка
• 2002 — Одна-єдина (з Йосипом Кобзоном)
• 2002 — Птица вольная
• 2003 — Возвращаю
• 2003 — Сладкий грех
• 2003 — Українські пісенні перлини
• 2004 — Серденько
• 2005 — Отпусти меня (з Миколою Басковим)
• 2007 — За Тобой

• 2001 — Вечори на хуторі біля Диканьки (мюзикл)
• 2002 — Попелюшка (Мюзикл/музичний)
• 2003 — «Снігова королева»
• 2004 — «Метро» (Мюзикл)
• 2007 — Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї
• 2009 — Золота Рибка

Таїсія Повалій стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь — Тасі, музи Віктора II.

• Біографія на офіційному сайті