Події минулого тижня з Джоном Олівером — Вікіпедія

Події минулого тижня з Джоном Олівером
англ. Last Week Tonight with John Oliver
Типтелесеріал
Телеканал(и)HBO
Дистриб'ютор(и)Warner Bros. Television Studios, Hulu і HBO Max[d]
Жанркомедія
новинна сатира
ток-шоу
ВедучийДжон Олівер
Формат зображення1080i (16:9 HDTV)
Формат звукуDolby Surround 2.0
Тривалість серії30 - 40 хвилин[1]
Тривалість30 хв.
КомпаніяAvalon Television
Partially Important Productions
Керівник проєктуДжон Олівер
ІдеяДжон Олівер
Виконавчий продюсерJohn Oliver
Tim Carvell
James Taylor
Jon Thoday
Liz Stanton
У головних роляхДжон Олівер[2]
Текст за кадромДевід Кей[en]
Музика на початку"Go" у виконанні Valley Lodge[3][4]
Країна-виробникСША
Місце зніманьCBS Broadcast Centerd[5]
Мова оригіналуанглійська
Перший показ27 квітня 2014 — …
Кількість сезонів10
Кількість серій290
Посилання

«Події минулого тижня з Джоном Олівером» (англ. Last Week Tonight with John Oliver) — американське вечірнє ток-шоу[en] і телепрограма новинної сатири[en], яку веде комік Джон Олівер.[6] Прем'єра півгодинного шоу відбулася в неділю 27 квітня 2014 року на каналі HBO.[7] Last Week Tonight має подібні риси із The Daily Show на каналі Comedy Central (де Олівер раніше був кореспондентом і певний час заміняв ведучого), оскільки вона також має сатиричний погляд на новини, політику і поточні події, але виходить раз на тиждень.

Олівер заявив, що він має «повну творчу свободу[en], включаючи повне право критикувати корпорації[en]». Його початковий контракт з HBO був підписаний на два роки з можливістю продовження.[8]

Четвертий сезон закінчився 12 листопада 2017 року. У вересні 2017 року HBO оголосив, що серіал продовжено на три додаткові сезони по 30 серій в кожному, тобто шоу буде в ефірі до кінця 2020 року.[9]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Олівер так описав свої приготування до шоу інтерв'юеру із The Wire: «… Загалом, мені треба дивитися все. Єдина річ, яку я дивлюся ніби як собі в радість, це шоу Фаріда Закарії по неділях… Це і ще 60 Minutes я дивлюся для задоволення, або ще може Frontline… У мене є телевізор у кабінеті весь час і я весь час перемикаюсь між CNN, Fox, MSNBC, Bloomberg, CNBC, Al Jazeera… Я дивлюся з певним прицілом: знайти історію, розказану погано».[10]

Іншому інтерв'юеру він розповів про складнощі роботи зі старими новинами:

«Якщо щось трапиться в понеділок, усе смачне розтягнуть до кісток ще до того, як матеріал потрапить до нас — навряд чи є сенс щось з цим робити… Я думаю, якоюсь мірою, нас притягуватимуть історії, які не на слуху… Наше шоу може в результаті перетворитися на більш міжнародне у виборі історій».[11]

Тім Карвелл[en], виконавчий продюсер Last Week Tonight, пояснив в інтерв'ю, як актори і знімальна група справляються з тим, що Олівер півгодини говорить без перерв на рекламу.[12]

Структурні міркування ведуть до змін контенту в шоу, що кінець кінцем відрізнить його від The Daily Show... Ми одразу зрозуміли, що не конче цікаво слухати когось, хто говорить півгодини підряд — навіть таку милу людину, як Джон, — тому ми використовуємо ці невеличкі комедійні елементи, які виконують функції рекламних роликів упродовж шоу, які дозволяють «вийти» зі студії, від Джонового голосу і трохи розбавити шоу.
Оригінальний текст (англ.)
Structural considerations are leading to changes in the content in the show that will inherently make it different from The Daily Show... We realized early on, you don't necessarily want to hear anybody talk to you for a half an hour straight – even John, who is very charming – so we are constructing these little, produced comedy elements that will serve the function of commercial breaks throughout the show, which will let us get out of the studio, get us away from John's voice and break the show up a bit.

Карвелл також розповів, що HBO дав їм свободу у виборі гостей шоу, радячи програмі не почуватися зобов'язаними розповідати лише про знаменитостей.

У відповідь на запитання інтерв'юера про «кореспондентів», таких як у The Daily Show, Олівер сказав: «Ми не збираємося бути пародійним випуском новин, тому немає людей, які б прикидалися журналістами».[13]

Формат

[ред. | ред. код]

Формат передачі такий: Олівер сидить за письмовим столом на тлі горизонту, що містить будівлі з усього світу (в тому числі Купол Скелі, Монумент Вашингтона, Бурдж Халіфа, Емпайр-Стейт-Білдінг і єгипетські піраміди, а ще замок Драконовий Камінь з Гри престолів), і повідомляє новину тижня або політичне питання. Шоу записують перед аудиторією в студії[en], й HBO пропонує обмежену кількість безкоштовних квитків для участі у щотижневому записі Last Week Tonight.

Кожного епізоду тема шоу починається із зображень, що пов'язані з нею чи взагалі зі світом. Кожен епізод охоплює невелику групу коротких сегментів, за якими слідує один основний сегмент. Короткі сегменти майже завжди стосуються нещодавніх новин, основний же сегмент детально описує якусь політичну проблему, котра могла і не з'являтися у новинах за останній тиждень.[14]

Олівер додає гумору у свою презентацію, у тому числі сатиричні аналогії та алюзії на поп-культуру і знаменитостей. Екранна картинка містить панель у верхньому лівому куті, яка часто показує фотографію або малюнок, що супроводжує тему і додає гумористичності. Графіка чи відеокліп з новин можуть бути й повноекранні, тоді Олівер цитує вголос, про що там ідеться.[15] Він часто озвучує хештег для використання в соціальних мережах, пов'язаний з конкретним сегментом, деякі з них ставали вірусними.[16]

Деякі сегменти Олівер закінчує жартівливими трейлерами вигаданих тв-передач або рекламними роликами, що висміюють тему сюжету.

Епізоди

[ред. | ред. код]
Сезон Епізоди Оригінал
Початок ефіру Кінець ефіру
1 24 27 квітня 2014 9 листопада 2014
2 35 8 лютого 2015 22 листопада 2015
3 30 14 лютого 2016 13 листопада 2016
4 30 12 лютого 2017 12 листопада 2017
5 30 18 лютого 2018[17] 18 листопада 2018
6 30 17 лютого 2019 17 листопада 2019
7 24 16 лютого 2020 27 вересня 2020

Канал на YouTube

[ред. | ред. код]

Last Week Tonight має YouTube-канал, де відео зазвичай додаються щотижня. Більшість відео — це основний сегмент кожного епізоду. Також доступні розширені кліпи у рубриці „Вебексклюзиви“, які виготовляються виключно для цього каналу, як, наприклад, відео, розміщене в липні 2016, у якому Олівер відповідає на негативні коментарі, залишені на каналі.[18][19]

Виробництво шоу також продукує контент, створений спеціально для використання фанатами шоу. вентилятора. Для епізоду 19 березня 2017 року, в якому повідомлялося про коаліцію працівників у Болівії, які вдягаються в костюми зебри і навчають громадян правилам дорожно-транспортного руху, автори шоу записали 23-хвилинний ролик, в якому людина в костюмі зебри весь цей час танцює на фоні зеленого екрану, — щоб глядачі могли вставити цей ролик у свої відео для гумористичного ефекту.[20] Подібне відео під назвою „Справжні тварини, несправжні лапи“ вийшло після епізоду 19 жовтня 2014 року, де замість суддів Верховного суду США були собаки, — щоб зробити прослуховування усних судових справ веселими для широкої громадськості і підвищити інтерес до теми.[21]

Станом на квітень 2015, канал досяг більше мільйона підписників. До липня 2016 року це число зросло до 3,6 млн[22] і понад 5 млн станом на травень 2017 року, з більш ніж 1 млрд переглядів.[23]

Соціальні мережі

[ред. | ред. код]

Last Week Tonight має сторінку у Facebook з більш ніж 2,5 мільйона вподобань, обліковка в Twitter має понад 2,3 мільйона підписників, а профіль в Instagram читають понад 237 тисяч підписників станом на червень 2017 року.

Олівер часто використовує жартівливі хештеги для вірусного поширення своїх відео у Twitter і Facebook, як сталося з хештегом #NotMyChristian, який він використав у 2014 році, щоб поскаржитися на вибір актора Джеймі Дорнана для екранізації П'ятдесят відтінків сірого. Хештег став повторюваним жартом у шоу, і згадується як в пов'язаних новинах, так і в серйозних історіях.

Відгуки

[ред. | ред. код]
Джон Олівер, ведучий Last Week Tonight

Дебютний епізод Олівера зібрав 1,11 млн глядачів. Кількість глядачів онлайн, через сайти, такі як YouTube, стабільно становить багатомільйонну аудиторію. Канал шоу на YouTube викладає також вебексклюзиви, які зрідка виходять, коли саме шоу у відпустці. Сумарно кількість глядачів першого сезону Last Week Tonight телеефіру, DVR, відео на вимогу і HBO Go склала близько 4,1 мільйона.[24]

Last Week Tonight отримало широке визнання критиків. Метью Джейкобс із The Huffington Post назвав програму Олівера найкращим телешоу 2014 року, зазначивши: „Найдивовижніша з'ява на телебаченні цього року — це шоу, яке порушило загальноприйняті формати, закрутило нам голови і проклало шлях до пишної династії. Last Week Tonight with John Oliver — це найбільше досягнення 2014 року“.[25]

Генк Стювер[en] з Вашингтон пост у своєму огляді прем'єри програми Олівера кілька разів порівняв її із The Daily Show:

Ще одна хвистка, разюча критика американських ЗМІ і політики, загорнута в сатину і подана веселим, майже приторно недовірливим чоловіком з британським акцентом… Точно там само, як у The Daily Show, мета полягає в тому, щоб змусити виборних та призначених посадових осіб, як і майже кожну корпорацію, виглядати безглуздо і бездарно, у той же час хитро добираючи телевізійні новинні ролики, що змушують ЗМІ виглядати однаково нездатними подати такі очевидні істини».[26]

Джеймс Понєвозік з Time також порівняв Last Week Tonight із The Daily Show, але відзначив, що «цілі півгодини дають Оліверу змогу зробити більше», і похвалив «гостріший тон і глобалістську, сторонню точку зору англійця» Олівера, а також його «справжню пристрасть до своїх тем».[27]

Огляд в Entertainment Weekly зауважує те ж саме: «Боюся, що Last Week Tonight буде тим же The Daily Show, тільки раз на тиждень — а такий графік відбере базовий формат жарту над новинами… Перший епізод-яблуко цієї передачі на HBO стилістично не далеко впав від яблуні Стюарта…» Однак рецензенту, Даррену Франічу, сподобалося, що Олівер має «півгодини телебачення, які одночасно напруженіші й амбітніші, а додатковий час дозволяє дати гостріші жарти і більше контексту». Франіч оцінив висвітлення Олівером виборів в Індії 2014 року[en], які американська преса була значною мірою проігнорувала,[28] і, як Понєвозік, відзначив його «пристрасть». Франіч робить висновок, що Last Week Tonight «запропонувало найгострішу з можливих версій свого натхнення» і що воно «мало б відчуватися як експеримент», але «відчувалося майже повністю сформованим».[29]

Девід Гаґлунд зі Slate залишив двозначний відгук, написавши, що шоу «очевидно ще в роботі» і що один сегмент «здався недоречною надмірністю», але і що це «добре використання щотижневого шоу, і це було смішно».[30] Джордан Сарджент із Gawker назвав Last Week Tonight was «новим Daily Show»,[31] одночасно критикуючи Daily Show, що воно відкидає тих, хто виріс із переживань про Fox [News] і республіканців".

Ряд коментаторів зі ЗМІ, включаючи Нью-Йорк Таймс,[32] Гаффінгтон пост,[33] Тайм,[34] і Ассошіейтед Прес,[35] описали стиль репортажу Олівера як журналістику або навіть журналістські розслідування. Сам Олівер з цим не згоден, і заявив, що «це не журналістика, це комедія — це комедія по-перше, і це комедія по-друге».[36]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Церемонія Категорія Результат Прим.
2015 Writers Guild of America Awards 2014 Comedy/Variety (Including Talk) — Series Перемога [37]
Producers Guild of America Awards 2014 Outstanding Producer of Live Entertainment & Talk Television Номінація [38]
Dorian Awards TV Current Affairs Show of the Year Номінація [39]
Peabody Award Перемога [40]
26th GLAAD Media Awards Outstanding Talk Show Episode Перемога [41]
2015 Webby Awards Best Writing (Social) Перемога [42]
5th Critics' Choice Television Awards Best Talk Show Номінація [43]
31st Television Critics Association Awards Outstanding Achievement in News and Information Перемога [44]
67th Primetime Emmy Awards Outstanding Variety Talk Series Номінація [45]
Outstanding Writing for a Variety Series Номінація
Outstanding Interactive Program Перемога
Outstanding Picture Editing For Variety Programming Номінація
2016 6th Critics' Choice Television Awards Best Talk Show Перемога [46]
Dorian Awards TV Current Affairs Show of the Year Перемога [47]
Producers Guild of America Awards 2015 Outstanding Producer of Live Entertainment & Talk Television Перемога [48]
27th GLAAD Media Awards Outstanding Talk Show Episode Номінація [49]
2016 Webby Awards Best Writing (Social) Перемога [50]
32nd Television Critics Association Awards Outstanding Achievement in News and Information Номінація [51]
68th Primetime Emmy Awards Outstanding Variety Talk Series Перемога
Outstanding Writing for a Variety Series Перемога
Outstanding Directing for a Variety Series Номінація
Outstanding Picture Editing For Variety Programming Перемога
Outstanding Sound Mixing for a Variety Series or Special Номінація
Outstanding Technical Direction, Camerawork, Video Control for a Series Номінація
7th Critics' Choice Television Awards Best Talk Show Номінація [52]
2017 Dorian Awards TV Current Affairs Show of the Year Номінація [53]
Producers Guild of America Awards 2016 Outstanding Producer of Live Entertainment & Talk Television Перемога [54]
Writers Guild of America Awards 2016 Comedy/Variety (Including Talk) — Series Перемога [55]
2017 MTV Movie & TV Awards Best Host Номінація [56]
2017 Webby Awards Best Writing (Film & Video) Номінація [57]
33rd Television Critics Association Awards Outstanding Achievement in News and Information Номінація [58]
69th Primetime Emmy Awards Outstanding Variety Talk Series Перемога
Outstanding Writing for a Variety Series Перемога
Outstanding Directing for a Variety Series Номінація
Outstanding Interactive Program Перемога
Outstanding Picture Editing For Variety Programming (for 'F*ck 2016' segment) Перемога
Outstanding Picture Editing For Variety Programming (for 'Stoplight' segment) Номінація
Outstanding Sound Mixing for a Variety Series or Special Номінація
Outstanding Technical Direction, Camerawork, Video Control for a Series Номінація
2018 Producers Guild of America Awards 2017 Outstanding Producer of Live Entertainment & Talk Television В очікуванні [59]
Writers Guild of America Awards 2017 Comedy/Variety (Including Talk) — Series В очікуванні [60]

Вплив

[ред. | ред. код]

Вважається, що сегмент від червня 2014 року про мережевий нейтралітет у Сполучених Штатах[en] змусив глядачів залишити понад 45 тисяч коментарів на електронній сторінці Федеральної Комісії зі зв'язку про нову пропозицію щодо мережевої нейтральності, яка, в разі прийняття, утворила б „смуги“ пріоритету для інтернет-трафіку. ФКЗ також отримала понад 300 тисяч електронних листів на поштову скриньку, присвячену спеціально цій пропозиції.[61] Вважається, що саме сегмент Олівера відіграв важливу роль у кінцевому відкликанні Комісією цієї пропозиції,[62] і врешті впровадженні правил, що забороняють „смуги“ пріоритету.[63] Продовження в 2017 році надихнуло глядачів на 150 тисяч коментарів щодо наступної пропозиції відмовитися від нових правил мережевого нейтралітету.[64]

Сегмент про тодішнього прем'єр-міністра Австралії Тоні Ебботта привернув широку увагу ЗМІ Австралії і був у тренді в соціальних мережах.[65][66][67]

Згідно з документом, отриманим Vice, військовий уряд Таїланду назвав Олівера одним з тих, хто „підриває королівський інститут Таїланду[en]“, за те, що той назвав крон-принца Вачхіралонгкона „блазнем“ та „ідіотом“.[68][69]

Шоу потрапило у міжнародні новини, зробивши інтерв'ю з Едвардом Сноуденом, яке включало графіку, ґрунтовну розмову про розмір впливу уряду Сполучених Штатів, який він має в своєму розпорядженні в плані розвідки, як внутрішньої, так і зовнішньої. Олівер також поставив перед Сноуденом проблему незнання американського народу про його роботу і те, чому вони можуть вагатися в аналізі цих питань, якщо можна прийняти упереджену думку про те, що він донощик. Зокрема, він намагався допомогти Сноудену підняти суспільне усвідомлення фундаментальності проблеми відеоспостереження, висунувши запитання „чи можуть вони побачити мій член?“[70][71]

У сегменті про державних захисників[en] і те, як деякі контори вкрай недофінансовані, були згадані краудфандингові зусилля Відділу державних захисників Нового Орлеану з покращення їхніх умов. Протягом декількох днів після виходу епізоду в ефір, фанати шоу передали у відділ тисячі доларів, допомігши їм досягти своєї цілі через чотири дні після виходу шоу в ефір.[72]

Для сегменту 18 жовтня 2015 року Олівер влаштував комічно грандіозну демонстрацію з канадським актором Майком Маєрсом, щоб закликати виборців Канади голосувати проти Стівена Гарпера на канадський федеральних виборах[en] наступного дня. В рамках цього жесту, Олівер показав $5000 готівкою, які він готовий заплатити як штраф за намагання спонукати канадських виборців змінити свій голос, будучи іноземцем, згідно з розділом 331 з Закону про вибори в Канаді[en]. Однак установа, відповідальна за спостереження за федеральними виборами в Канаді, Elections Canada[en], наступного дня пояснила, що немає необхідності у звинуваченнях щодо Олівера, оскільки спонукання до зміни голосу визначене в законі як пропозиція матеріальних благ виборцям. Згідно з Elections Canada, Олівер не намагався впливати на канадський електорат, оскільки гроші, показані в шоу, призначені лише на передбачуваний штраф, а він лише висловив свою думку як сторонній спостерігач, що є правомірним.[73]

Реклама 3-го сезону містила чотири принизливі цитати, сказані про шоу або самого Олівера: „Комік-дурень“ (колишній віце-президент ФІФА Джек Ворнер[en], у відповідь на відповідний сегмент про справу щодо корупції у ФІФА 2015 року), „Робить людей тупими“ (стаття Волл-Стріт Джорнел про шоу), „Дуже нудно“ (оцінка Дональда Трампа), і „Більш неприємно, ніж сечогінний засіб“ (як президент Еквадору Рафаель Корреа назвав „грінго ток-шоу“ після того, як потрапив в один із сегментів).[74]

Тютюн

[ред. | ред. код]

„Тютюн“ — це сегмент про тютюнову промисловість, який вийшов в ефір 15 лютого 2015 року, у другому епізоді другого сезону. Упродовж 18-хвилинного сегменту Олівер обговорює тенденції і практики тютюнової промисловості. Він також запропонував створений ним талісман для американської глобальної тютюнової компанії Філіп Морріс Інтернешнл, творців цигарок Marlboro, — Джефа Хвора-Легеня. Антропоморфна хвора легеня, яка курить і кашляє, порівнювалася із Джо Кемелом і чоловіком Мальборо. Олівер і його команда просувала цей мультиплікаційний персонаж, відправивши футболки із зображенням Джефа у Того і показуючи білборди в Уругваї, та заохочуючи використання хештегу #JeffWeCan, який став популярним у Twitter'і після ефіру.

„Філіп Морріс Інтернешнл“ опублікувала відповідь на сегменті, яка зазнала деякої критики. Зокрема там сказано:[75]

15 лютого 2015 року шоу Last Week Tonight with John Oliver приділило значну частину програми нашій компанії … Last Week Tonight with John Oliver є комедійною передачею, відомою гумором через перебільшення і виставлення часткової інформації задля гумористичного ефекту. Сегмент містить багато хибних характеристик нашої компанії, включно з нашим підходом до маркетингу і правил, що були перебільшені задля комедійності … Хоча ми знаємо, що тютюнова промисловість є легкою ціллю для коміків, ми серйозно ставимося до відповідальності, яка супроводжу продаж продукту, який є дорослим вибором і шкодить здоров'ю … Ми підтримуємо і слідуємо тисячам приписів у всьому світі — включно з обмеженнями щодо реклами, штрафами за продаж тютюну неповнолітнім та значні попередження про вплив на здоров'я на упаковках. Ми інвестуємо мільярди в розвиток і наукове обґрунтування набору продуктів, що мають потенціал бути менш шкідливими і задовольняти курців, які на них перейдуть. І, які будь-яка інша компанія з відповідальністю перед її бізнес-партнерами, стейхолдерами та працівниками, ми просимо лише про те, щоб до нас рівноцінно застосовувалися закони про захист інвестицій, включно з торговими марками.
Оригінальний текст (англ.)
On February 15, 2015, the 'Last Week Tonight with John Oliver' show dedicated a significant portion of its program to our company ... 'Last Week Tonight with John Oliver' is a parody show, known for getting a laugh through exaggeration and presenting partial views in the name of humor. The segment includes many mischaracterizations of our company, including our approach to marketing and regulation, which have been embellished in the spirit of comedic license ... While we recognize the tobacco industry is an easy target for comedians, we take seriously the responsibility that comes with selling a product that is an adult choice and is harmful to health ... We support and comply with thousands of regulations worldwide — including advertising restrictions, penalties for selling tobacco products to minors, and substantial health warnings on packaging. We're investing billions into developing and scientifically assessing a portfolio of products that have the potential to be less harmful and that are satisfying so smokers will switch to them. And, like any other company with a responsibility to its business partners, shareholders and employees, we ask only that laws protecting investments, including trademarks, be equally applied to us.

Сегмент отримав широке висвітлення у ЗМІ, деякі з яких схвалювали здібності Олівера запускати успішні маркетингові кампанії і змінювати уявлення про куріння з допомогою створення талісмана. Талісман пізніше з'явився на акції протесту, організованій „Кампанією за дітей, вільних від тютюну“ в Нью-Йорку в травні 2015 року.[76][77]

Діва Марія Вічного Звільнення

[ред. | ред. код]

У серпні 2015 року, після сегменту „Телеєвангелісти“, Олівер найняв юристів, щоб створити церкву під назвою „Діва Марія Вічного Звільнення“ як юридичну особу. Це було зроблено почасти для того, щоб продемонструвати, наскільки „підозріло легко“ можна оформити документи на реєстрацію релігійної організації, що звільняється від податків за критеріями Служби внутрішніх доходів. Олівер пояснив, що вимоги до організації, що визначається як „церква“ досить широкі. Оскільки нормативними вимогами вимагається встановлене місце для церкви, Олівер вибрав адресу своєї студії в Нью-Йорку як офіційне розташування,[78] хоча реєстрував неприбуткову організацію в штаті Техас.[79] Мегацерква Олівера мала безкоштовний номер телефону, який дозволяв абонентам жертвувати на церкву, і було заявлено, що зібрані гроші будуть передані благодійній організації „Лікарі без кордонів“.[80][81] Олівер оголосив про створення своєї церкви епізоді 16 серпня 2015.[82]

Метт Вілстейн у матеріалі для Mediaite порівняв трюк Олівера з тим, як комік Стівен Коулбер створив організацію згідно з 501(c)(4) — Colbert Super PAC —як спосіб „перевірити абсурдні обмеження Верховного Суду щодо Citizens United“; мегацерква Олівера ж натомість перевіряла, чи може IRS визнати цю „мегацеркву“ звільненою від податків організацією. Стів Торнгейт у The Christian Century зауважив, що питання про звільнення від оподаткування релігійних організацій більш складне і тонке, ніж зобразив Олівер, і не є питанням виключно державного регулювання, і описав трюк Олівера з політикою IRS як „даремний“. Однак Торнгейт погодився, що викриття і критика „маніпулятивних невдах“, які „стрижують вірян“ — це „тема дня“.[83] Леонардо Блер, у тексті для Christian Post, описав сегмент Олівера як „жорстоке повалення“ телеєвангелістів і церков, що „проповідують процвітання[en]“, яке обманює людей, наче б пожертви вирішать їхні медичні чи фінансові проблеми, тоді як насправді ці пожертви ідуть на особисте збагачення телеєвангелістів, які купують дорогі літаки або великі особняки.[84]

Через тиждень, у наступному епізоді, Олівер присвятив короткий сегмент пожертвуванням, які отримала його церква зі всього світу. Олівер сказав, що отримав „тисячі конверти з тисячами доларів“ від донорів. На екрані з'явилося кілька контейнерів пошти США з листами. Олівер розповідав глядачам, що чим більше грошей вони послали, тим більше „благословення“ повернеться до них, додавши, що „це все ще те, що я — на диво — можу легально говорити“.[85]

У випуску 13 вересня 2015 року Олівер оголосив, що Церква буде закрита. Всі попередні грошові пожертви були передані Лікарям без кордонів.[86]

Дональд Трамп

[ред. | ред. код]

„Дональд Трамп“ — це сегмент про американського бізнесмена Дональда Трампа. Він вийшов в ефір 28 лютого 2016, у третьому епізоді третього сезону. У 22-хвилинному сегменті Олівер обговорює президентську кампанію Трампа 2016 року і його довгу кар'єру в бізнесі. Він також розкриває, що прізвище Трампів у певний момент з'явилося, як заміна оригінальному „Drumpf“. Хоча зміна імені була колись звичайною практикою[en] серед багатьох неангломовних іммігрантів у Сполучені Штати, сегмент популяризував ім'я „Donald Drumpf“ і почали кампанію із закликом до глядачів „Make Donald Drumpf Again“ — гра слів на власне гасло Трампа „Make America Great Again“ (Зробімо Америку знову великою». Упродовж президентських виборів 2016 і після інавгурації Трампа, Олівер робив додаткові сегменти про Трампа.

Скупники боргів

[ред. | ред. код]

«Скупники боргів» — це сегмент, в якому йшлося про бізнес і сумнівну практику скупників боргів[en]. Він вийшов в ефір 5 червня 2016 року, у чотирнадцятому епізоді третього сезону. Олівер оголосив, що придбав майже медичних боргів на майже 15 мільйонів доларів США, що належали 9000 боржників. Це було зроблено через спеціально створену компанію під назвою"Central Asset Recovery Professionals Inc." (CARP, «короп»), яку він описав як «рибу, що годується на дні». Олівер заявив, що «тепер вже ясно, [що] купівля боргів — це брудний бізнес, і гостро потребує кращого нагляду» і далі розповів, що почати такий бізнес «підозріло легко».[87] Зареєструвати бізнес у Міссісіпі коштувало 50 доларів, а на купівлю майже $15 мільйонів безнадійних боргів пішло менше, ніж 60 тисяч. Олівер пробачив борг у повному обсязі, і заявив, що це було найбільше дарування (англ. giveaway) в історії американського телебачення; ймовірно, затьмарюючи те, як «Дженерал Моторс» на ''Шоу Опри Вінфрі''[en] в 2004 році подарували аудиторії в студії автомобілі загальною вартістю близько 8 млн доларів.[88] Джордан Вайсман у тексті для Slate оскаржив число 15 млн доларів США: «[Олівер] каже, що CARP заплатили близько $60 000 […] за ці папери, у яких вийшов „строк давності“ — тобто борги були настільки старі, що кредитори технічно не могли навіть судитися за них. Це означає, що продавець вважав, що борги варті суми, не більшої ніж, скажімо, 60 тисяч.»[89] Група активістів The Debt Collective звинуватила Олівера в копіювання їхньої тактики анулювання заборгованості і видаванні її за свою.[90] Цей епізод згадано в академічному журналі Religions.[91] Над скасуванням боргу шоу працювало спільно з RIP Medical Debt, Inc.[92]

Видобуток вугілля і Боб Мюррей

[ред. | ред. код]

18 червня 2017 року основний сегмент Last Week Tonight був присвячений видобутку вугілля і Бобу Мюррею[en]. У ньому Олівер розповів про стан безпеки всередині вугільних шахт, зокрема про аварію 2007 року на шахті Крендалл-Кеньйон, у якій загинули 6 шахтарів, і розкритикував Мюррея за заяви, що обвал викликаний землетрусом, не зважаючи на всі докази, які свідчать про інше.[93] У кінці передачі до Олівера вийшла людина в костюмі білки на ім'я «містер Горіхове-Масло» (англ. Mr. Nutterbutter) і видала Мюррею анульований чек на «3 жолуді і 18 центів» — це було відповіддю на те, як компанія Мюррея дає своїм співробітникам низькі суми грошей в якості премії, на що люди бунтують, анульовуючи чеки, а також на замітку в пресі, нібито Мюррей започаткував свою компанію після того, як білка підкинула йому таку ідею.[94] 22 червня Боб Мюррей подав позов проти Олівера, HBO, і Time Warner за наклеп. HBO вважає, що Last Week Tonight не зробили нічого поганого, а адвокат першої поправки описує позов як «легковажний».

Міжнародна трансляція

[ред. | ред. код]

Уривки з епізодів Last Week Tonight with John Oliver можна дивитися в будь-якій країні на YouTube. Передача транслюється на преміум-каналі HBO Canada одночасно з HBO у США; приблизно в той же час передача йде міжнародними каналами HBO. Шоу виходить в Австралії на The Comedy Channel через кілька годин після ефіру в США.[95] У Новій Зеландії шоу іде на SoHo.[96] У Великій Британії та Ірландії воно транслюється по понеділках на супутниковому каналі Sky Atlantic.[97] В Бельгії передача транслюється щочетверга на кабельному каналі PRIME Series компанії Telenet.[98] У Південній Африці шоу іде на M-Net.[99] В Португалії виходить на RTP3.[100]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ @LastWeekTonight (5 листопада 2017). You got an extra hour of sleep this morning, so you should be well-rested for tonight's 40-minute episode that starts at 11:15 (Твіт) — через Твіттер.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ @LastWeekTonight (11 червня 2014). By the way, our theme song "Go" is performed by the excellent rock band @ValleyLodge! (Твіт) — через Твіттер.
  4. ↑ Dave Hill (29 квітня 2014). Valley Lodge’s "Go" Is the Theme Song for "Last Week Tonight with John Oliver" on HBO. DaveHillOnline.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
  5. ↑ Get Free Tickets — Last Week Tonight with John Oliver.
  6. ↑ Patten, Dominic (12 лютого 2014). HBO Sets Name & Date For John Oliver Debut. Deadline.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
  7. ↑ O'Connell, Michael (12 лютого 2014). John Oliver's HBO Series Gets Name, April Premiere. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 березня 2014.
  8. ↑ Guthrie, Marisa (16 квітня 2014). John Oliver on the Luxurious 'Freedom' of HBO, His Complicated Relationship With NYC. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 19 квітня 2014.
  9. ↑ Koblin, John (12 вересня 2017). John Oliver Extends HBO Contract Through 2020. The New York Times. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  10. ↑ Zuckerman, Esther (1 травня 2014). John Oliver: What I Read. The Wire. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  11. ↑ Hoxie, Angie (13 серпня 2014). Last Week Tonight with John Oliver: Changing journalism for the better. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.
  12. ↑ Sneed, Tierney (22 квітня 2014). Why Last Week Tonight Will Not Just Be The Daily Show on Sundays. U.S. News & World Report. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  13. ↑ 'Last Week Tonight,' Two Days Later: John Oliver on His First Show, Dream Guests, and Old White Racists. Yahoo!. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  14. ↑ John Oliver on making Last Week Tonight and why he won’t focus on the 2016 election. Vox. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
  15. ↑ Miller, Liz Shannon. Why ‘Last Week Tonight With John Oliver’ is The Next Generation of Late Night | IndieWire. www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  16. ↑ How John Oliver Gets Social Media Right While the Rest of Traditional Media Fails. Emertainment Monthly. 12 квітня 2015. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 6 січня 2018.
  17. ↑ Last Week Tonight with John Oliver on HBO's schedule. HBO. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 3 січня 2018.
  18. ↑ Framke, Caroline (November 20, 2016). „John Oliver ends 2016 by confronting Last Week Tonight's role in the liberal echo chamber“ [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.]. Vox.
  19. ↑ Rhodan, Maya (July 11, 2016). „Watch John Oliver Read Mean 'Fan Mail' from YouTube“ [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.]. Time.
  20. ↑ Bradley, Laura (March 20, 2017). „John Oliver Slams Trump's Budget, Lightens Mood with Dancing Zebras“ [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]. Vanity Fair.
  21. ↑ LastWeekTonight (19 жовтня 2014). Real Animals, Fake Paws Footage: Last Week Tonight with John Oliver (HBO). Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 6 січня 2018.
  22. ↑ Durkin, J.D. (July 11, 2016). „Oliver Responds to Harsh YouTube Comments in Newest Last Week Tonight Segment“ [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.]. Mediaite[en].
  23. ↑ „Last Week Tonight“ videos [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]. YouTube. Retrieved April 3, 2017.
  24. ↑ O'Connell, Michael (9 вересня 2014). John Oliver's Talk Show Ratings Edging Out HBO Colleague Bill Maher. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  25. ↑ Jacobs, Matthew (8 грудня 2014). Why 'Last Week Tonight With John Oliver' Was 2014's Best Show. The Huffington Post. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 9 грудня 2014.
  26. ↑ Stuever, Hank (28 квітня 2014). John Oliver's 'Last Week Tonight' on HBO sticks to a familiar formula. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 4 травня 2014.
  27. ↑ Poniewozik, James (28 квітня 2014). REVIEW: Last Week Tonight With John Oliver. Time. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  28. ↑ Ayres, Alyssa (1 травня 2014). Thanks, John Oliver! Why India Isn't a Big Focus for U.S. Television. Forbes. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  29. ↑ Franich, Darren (28 квітня 2014). 'Last Week Tonight With John Oliver' review: The Weekly Show. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  30. ↑ Haglund, David (April 2014). Last Week Tonight: Like The Daily Show, With Unbleeped Swears!. Slate. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  31. ↑ Sargent, Jordan (6 травня 2014). John Oliver's Last Week Tonight is the New Daily Show. Gawker. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
  32. ↑ Carr, David (16 листопада 2014). John Oliver’s Complicated Fun Connects for HBO. The New York Times. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
  33. ↑ Bauder, David (26 вересня 2014). John Oliver Is Doing Some Really Good Investigative Journalism. The Huffington Post. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
  34. ↑ Poniewozik, James (17 листопада 2014). Unfortunately, John Oliver, You Are a Journalist. Time. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
  35. ↑ Bauder, David (25 вересня 2014). With journalism in quiver, John Oliver transcends his schtick. Associated Press. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
  36. ↑ Suebsaeng, Asawin (29 вересня 2014). ‘Last Week Tonight’ Does Real Journalism, No Matter What John Oliver Says. The Daily Beast. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
  37. ↑ Petski, Denise (14 лютого 2015). WGA Awards: 'Budapest', 'Imitation Game' Win Top Film Honors, 'True Detective', 'Louie' Score On TV Side — Full List. Deadline. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
  38. ↑ Producers Guild Awards Winners. Producers Guild of America. 25 січня 2015. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 19 липня 2015.
  39. ↑ Banks, Alicia (12 січня 2015). Dorian Awards: ‘Birdman’ and ‘Transparent’ Lead Nominations for Gay and Lesbian Critics (Exclusive). The Wrap. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 19 липня 2015.
  40. ↑ Ryan, Maureen (16 квітня 2015). Peabody Awards Go To 'Last Week Tonight,' 'Jane the Virgin,' 'The Americans' And Other Shows. The Huffington Post. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
  41. ↑ List of award recipients: 26th Annual GLAAD Media Awards. 9 травня 2015. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
  42. ↑ McCarthy, Sean (27 квітня 2015). Netflix, Funny Or Die, Collegehumor, Fallon among 2015 Webby Awards Winners. The Comic's Comic. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 18 травня 2017.
  43. ↑ Li, Shirley (6 травня 2015). The Critics' Choice TV Awards 2015: And the nominees are... Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 19 липня 2015.
  44. ↑ Birnbaum, Debra (9 серпня 2015). ‘Empire’ Wins Program of the Year at TCA Awards. Variety. Архів оригіналу за 9 серпня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  45. ↑ Last Week Tonight with John Oliver. Television Academy. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
  46. ↑ Critics’ Choice Awards: Winners List. Variety. 17 січня 2016. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  47. ↑ Tapley, Kristopher (18 січня 2016). ‘Carol’ Sweeps Gay and Lesbian Entertainment Critics Awards. Variety. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  48. ↑ Results-Producers Guild Awards 2016. Producers Guild of America. 23 січня 2016. Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  49. ↑ Transparent, Carol Among This Year’s GLAAD Media Awards Nominees. 27 січня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  50. ↑ 20TH ANNUAL WEBBY AWARD WINNERS ANNOUNCED [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.] The Webby Awards. Retrieved May 10, 2016.
  51. ↑ Prudom, Laura (22 червня 2016). ‘Mr. Robot,’ ‘The People v. O.J. Simpson’ Lead TCA Awards Nominations. Variety. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 27 грудня 2016.
  52. ↑ Critics’ Choice Awards: See the Complete Winners List!. People. 12 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  53. ↑ Kilday, Gregg (12 січня 2017). 'Moonlight' Leads Gay and Lesbian Entertainment Critics' Dorian Award Nominations. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 28 січня 2017.
  54. ↑ McNary, Dave (28 січня 2017). ‘La La Land’ Wins Producers Guild’s Top Movie Award (Complete List). Variety. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  55. ↑ Pedersen, Erik (19 лютого 2017). WGA Awards: ‘Moonlight’ & ‘Arrival’ Win Top Film Prizes; FX’s ‘Atlanta’ & ‘The Americans’ Lead TV – Complete Winners List. Deadline.com. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  56. ↑ Knapp, JD (7 травня 2017). 2017 MTV Movie and TV Awards: Complete Winners List. Variety. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 8 травня 2017.
  57. ↑ Webby Awards 2017: Film & Video - Best Writing: Last Week Tonight. The Webby Awards. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
  58. ↑ Schwartz, Ryan (5 серпня 2017). TCA Awards: The Handmaid's Tale, Atlanta, Big Little Lies, Carrie Coon Among Big Winners. TVLine. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 6 серпня 2017.
  59. ↑ Pedersen, Erik (5 січня 2018). PGA Awards Film & TV Nominations Unveiled. Deadline.com. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  60. ↑ Pedersen, Erik (7 грудня 2017). WGA Awards: Top TV Noms Include ‘Handmaid’s Tale’, ‘Stranger Things’, ‘The Americans’, ‘GLOW’. Deadline. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  61. ↑ John Oliver Helps Rally 45,000 Net Neutrality Comments To FCC. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 12 вересня 2017.
  62. ↑ Bruinius, Harry (26 лютого 2015). Net neutrality's stunning reversal of fortune: Is it John Oliver's doing?. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  63. ↑ Sommer, Jeff (12 березня 2015). What the Net Neutrality Rules Say. New York Times. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 13 березня 2015.
  64. ↑ Snider, Mike; Weise, Elizabeth (9 травня 2017). John Oliver may have helped spur 150,000 comments to FCC on Net neutrality. USA TODAY (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  65. ↑ Tony Abbott lambasted on US TV show Last Week Tonight with John Oliver. News Corp Australia. 3 червня 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  66. ↑ Ma Evelyn Castino Quilas (3 червня 2014). Tony Abbott Mocked in U.S. News Program, Aussies Cringe on Twitter. International Business Times. Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  67. ↑ Nick Toscano (2 червня 2014). Tony Abbott roasted by John Oliver on HBO show Last Week Tonight. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  68. ↑ Thailand's Military Government Thinks John Oliver Is a Threat to Its Monarchy. Vice. 25 липня 2014. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  69. ↑ Thai junta unamused by comedian John Oliver's royal jibes. The Guardian. 30 липня 2014. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  70. ↑ Stelter, Brian (6 квітня 2015). John Oliver lands Edward Snowden interview from Russia. CNNMoney. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 6 січня 2018.
  71. ↑ John Oliver presses Edward Snowden on whether he read all leaked NSA material. The Guardian. 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  72. ↑ Orleans Public Defenders crowd-funding. causevox.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
  73. ↑ Edwards, Peter (19 жовтня 2015). Why John Oliver won’t go to jail for flouting Canadian election law. Toronto Star. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
  74. ↑ Chris Tognotti (20 січня 2016). When Does 'Last Week Tonight' Season 3 Premiere? John Oliver's Hit Show Is About To Jazz Up Your Winter. Bustle. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  75. ↑ Parker, Ryan (16 лютого 2015). John Oliver targets cigarettes on 'Last Week Tonight'; Philip Morris reacts. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
  76. ↑ John Oliver's 'Jeff The Diseased Lung' Hits Times Square For Anti-Smoking Awareness Flash Mob. Medical Daily (англ.). 6 травня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 3 вересня 2017.
  77. ↑ Youth advocates head to New York City to #StopMarlboro - Kick Butts Day. www.kickbuttsday.org. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 3 вересня 2017.
  78. ↑ Wilstein, Matt (17 серпня 2015). John Oliver One-Ups Colbert Super PAC by Creating His Own Tax-Exempt Church. Mediaite. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... This is real,” John Oliver repeatedly told his Last Week Tonight audience last night after announcing the creation of his new megachurch, Our Lady of Perpetual Exemption ...
  79. ↑ Pellot, Brian (18 серпня 2015). ‘Megareverend’ John Oliver trolls televangelists with new tax-exempt church. Religion News Service. Архів оригіналу за 19 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... Oliver registered his church as a nonprofit corporation in Texas, named his New York studio as its “established place of worship,” ...
  80. ↑ Scott, Nate (17 серпня 2015). John Oliver takes on televangelism on 'Last Week Tonight'. USA Today. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... You can donate to the church, too. (Though eventually, all the donations will be moved to Doctors Without Borders.) ...
  81. ↑ Bracken, Claire (17 серпня 2015). John Oliver launches his very own anti-Evangelist church. Pedestrian News. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... John Oliver ran a segment on "church's who exploit people's faith for monetary gain" and explored the ease at which these can be created in America ...
  82. ↑ Locker, Melissa (17 серпня 2015). John Oliver Becomes a Televangelist and Finally Starts His Own Church. Time. Архів оригіналу за 24 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... The satirical aim of Our Lady of Perpetual Exemption will be to collect copious, tax-exempt donations ...
  83. ↑ Thorngate, Steve (17 серпня 2015). Why is John Oliver's televangelism segment about the IRS?. The Christian Century. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... Oliver’s scornful outrage: televangelists who fleece the faithful ... The question of religious tax exemption generally is more complicated. ...
  84. ↑ Leonardo, Blair (17 серпня 2015). Comedian John Oliver Lampoons Televangelists on 'Last Week Tonight' Show; Opens Our Lady of Perpetual Exemption Church. The Christian Post. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015. ... From Creflo Dollar to Kenneth Copeland, late night comedian John Oliver delivered a brutal takedown. ...
  85. ↑ John Oliver Televangelist Church Received "Thousands of Dollars," Seeds and Beef Jerky. Архів оригіналу за 26 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015. ... We have received thousands of envelopes with thousands of dollars ...
  86. ↑ Closed. Praise Be Unto You. 13 вересня 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
  87. ↑ Lawler, Kelly (6 червня 2016). John Oliver buys and forgives $15 million of debt. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  88. ↑ Phippen, J. Weston (6 червня 2016). John Oliver's $15 Million Debt Giveaway. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  89. ↑ Weissmann, Jordan (6 червня 2016). Sorry, but John Oliver Did Not Really Just Give Away $15 Million. Slate. ISSN 1091-2339. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  90. ↑ Who’s Afraid of Occupy? The John Oliver Show Erases Debt Resistance. Debt Collective. Архів оригіналу за червень 6, 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  91. ↑ Krantz, David (8 серпня 2016). Shmita Revolution: The Reclamation and Reinvention of the Sabbatical Year. Religions. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  92. ↑ The Miracle of Debt Forgiveness on HBO’s Last Week Tonight with John Oliver. RIP Medical Debt, Inc. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
  93. ↑ John Oliver Is In Legal Trouble For His Rant About A Coal CEO. Newsy. Процитовано 23 червня 2017.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  94. ↑ Coal: Last Week Tonight with John Oliver (HBO). Last Week Tonight with John Oliver. HBO. Процитовано 23 червня 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 6 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  95. ↑ Airdate: Last Week Tonight. TV Tonight. 11 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
  96. ↑ Last Week Tonight with John Oliver coming to SoHo. Dan News. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
  97. ↑ Last Week Tonight With John Oliver. Sky. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 13 вересня 2014.
  98. ↑ Last Week Tonight With John Oliver S2. Telenet/PRIME. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
  99. ↑ Ferreira, Thinus (30 квітня 2014). M-Net adds exciting new late night talk show to its schedule. channel24.co.za. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
  100. ↑ Ferreira, David (29 вересня 2015). Conheça a programação da nova RTP3 (com vídeo) (Portuguese) . A Televisão. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Події_минулого_тижня_з_Джоном_Олівером&oldid=43638567