Радій-228 — Вікіпедія

Радій-228
Таблиця ізотопів
Загальні відомості
Назва, символ	мезоторій I, MsTh I, MsTh1,228Ra
Нейтронів	140
Протонів	88
Властивості ізотопу
Період напіврозпаду	5,75(3) років[1]
Продукти розпаду	228Ac
Атомна маса	228,031068574[2] а.о.м
Спін	0+[1]
Дефект маси	28940.194[2] кеВ
Енергія зв'язку	7642,4289[2] кеВ
Канал розпаду	Енергія розпаду
β−	0,0455402[2] МеВ

Радій-228 (²²⁸Ra, Ra-228), історична назва мезоторій I, позначається символом MsTh I або MsTh₁) - радіоактивний нуклід хімічного елемента радію з масовим числом 228. Відкритий у 1906 році Отто Ганом (як один із двох компонентів мезоторію).^[3]

Належить до радіоактивного ряду торію-232 (так званий ряд торію).

Радій-228 безпосередньо утворюється в результаті α-розпаду нукліду ²³²Th:

${\displaystyle \mathrm {{}_{90}^{232}Th} \rightarrow \mathrm {{}_{88}^{228}Ra} +\mathrm {{}_{2}^{4}He} }$

Радій-228 зазнає β⁻-розпаду, внаслідок чого утворюється актиній-228. При цьому виділяється енергія 45,8(7) кеВ.^[1]

${\displaystyle \mathrm {{}_{88}^{228}Ra} \rightarrow \mathrm {{}_{89}^{228}Ac} +e^{-}+{\bar {\nu }}_{e}}$

• У геології радій-228 та ін. ізотопи застосовуються для визначення віку океанічних осадових порід та мінералів^[4].
• У геохімії радій-226 і радій-228 використовуються як індикатори змішування та циркуляції вод океанів^[4].