Тур WTA 2004 - серія елітних професійних жіночих тенісних турнірів, організованих Жіночою тенісною асоціацією (WTA) упродовж сезону 2004 року. Календар складався з турнірів Великого шолома (під егідою Міжнародної тенісної федерації (ITF)), турнірів WTA від 1-ї до 5-ї категорії, Кубка федерації (організованого ITF), літніх Олімпійських ігор і Чемпіонату кінця року.
Ліндсі Девенпорт завершила сезон в ранзі 1-ї ракетки світу втретє за кар'єру, після 1998 і 2001 року, хоча й не досягнула фіналу жодного турніру Великого шолома. Амелі Моресмо показала непогані результати, досягнувши 1-го місця у вересні і завершивши сезон в ранзі 2-ї ракетки WTA. Росіянки показали приголомшливий підйом до еліти світового тенісу: Анастасія Мискіна, Марія Шарапова і Світлана Кузнецова виграли свої перші турніри Великого шолома, а Олена Дементьєва двічі виходила у фінал. Бельгійська пара Кім Клейстерс і Жустін Енен-Арденн, які піднялись на вершину жіночого тенісу в сезоні 2003, обидві зазнали травм упродовж сезону. Також зменшилося домінування сестер Вільмс, які обидві завершили сезон за межами провідної п'ятірки рейтингу.
1-ша ракетка світу Жустін Енен-Арденн розпочала сезон на високій ноті, вигравши титул у Сіднеї й потім вигравши свій третій турнір Великого Шолома на Відкритому чемпіонаті Австралії, у фіналі перемігши Кім Клейстерс. Фабіола Сулуага і Патті Шнідер обидві потрапили в перші для себе півфінали турнірів Великого шолома в одиночному розряді. Шнідер скористалася тим, що Ліза Реймонд розчистила для неї шлях у сітці, в третьому колі вибивши Вінус Вільямс. Сулуага пройшла завдяки тому, що Олена Дементьєва і Надія Петрова рано вибули в її частині сітки, а Амелі Моресмо відмовилася грати у чвертьфіналі. Чинна чемпіонка Серена Вільямс знялась з турніру, оскільки продовжувала реабілітацію після операції на коліні.
Енен-Арденн виграла в Дубаї в рамках 16-матчевої переможної серії, яку обірвала Світлана Кузнецова в Досі. У фіналі Кузнецова поступилася чинній чемпіонці Анастасії Мискіній. Ліндсі Девенпорт виграла свій четвертий титул у Токіо, зрівнявшись за цим покзаником з Мартіною Хінгіс. Клейстерс виграла турніри на закритих кортах у Парижі та Антверпені, але мала травму впродовж решти сезону.
Ґрунтовий сезон розпочався з перемоги Девенпорт на турнірі в Амелія-Айленд. Вінус Вільямс виграла підряд турніри в Чарлстоні та Варшаві. Амелі Моресмо виграла два найбільші розігрівчі турніри на червоному ґрунті в Берліні та Римі. До неї це змогли зробити Штеффі Граф і Моніка Селеш і обидві вони виграли Відритий чемпіонат Франції того самого року.
Однак у чвертьфіналі Відкритого чемпіонату Франції Моресмо у чвертьфіналі поступилася Олені Дементьєвій. Клейстерс знялася з турніру через травму зап'ястка,[1] тоді як чинна чемпіонка та її співвітчизниця Енен-Арденн знялася в другому колі через травму коліна під час її матчу проти Татьяни Гарбін. Це було найбільш раннє вибування 1-ї сіяної починаючи з 1925 року. Ця несподівана поразка дозволила Паолі Суарес досягнути свого першого півфіналу в одиночному розряді, де вона програла Дементьєвій. У верхній половині сітки Анастасія Мискіна пройшла у фінал після перемог над Вінус Вільямс і Дженніфер Капріаті. Перший чисто російський фінал турнірів Великого шолома завершився швидкою перемогою Мискіної над знервованою Дементьєвою. Таким чином Мискіна стала першою росіянкою, яка виграла турнір Великого шолома.
Домінація росіянок продовжилася на розігрівчих турнірах на трав'яних кортах, Марія Шарапова перемогла в Бірмінгемі, а Світлана Кузнецова - в Істбурні. Марі П'єрс також здобула свою першу перемогу починаючи з Відкритого чемпіонату Франції чотирирічної давнини, вигравши турнір у 'с-Гертогенбосі. Клейстерс і Енен-Арденн пропустили Вімблдон через ті самі травми, що змусили їх припинити боротьбу на Відкритому чемпіонаті Франції. Вінус Вільямс припинила боротьбу вже в другому колі, зазнавши поразки від Кароліни Шпрем, а обидві фіналістки Відкритого чемпіонату Франції не змогли успішно змінити покриття з ґрунту на траву: Дементьєва поступилася Сандрі Клейновій, а Мискіна - Емі Фрейзер. У фіналі зійшлися Серена Вільямс і Марія Шарапова. Обидві вони змогли відігратися у своїх півфіналах, поступаючись сетом і тай-брейком.[2][3] Шарапова несподівано перемогла дворазову чинну чемпіонку, вигравши свій перший титул, ставши третьою наймолодшою переможницею Вімблдону за історію.[4]
Девенпорт успішно розпочала літній сезон на жорсткому покритті, вигравши турніри в Стенфорді, Лос-Анджелесі, Сан-Дієго і Цинциннаті, здобувши приголомшливу серію перемог напередодні останнього турніру Великого шолома року. Ніколь Вайдішова стала наймолодшою володаркою титулу Туру в історії, вигравши менший турнір у Ванкувері. Моресмо виграла турнір першої категорії в Торонто, у фіналі перемігши Олену Лиховцеву. Енен-Арденн повернулася після травми, щоб зіграти на Олімпійських іграх в Афінах, де в матчі за золоту медаль перемогла Моресмо. У матчі за бронзову медаль Алісія Молік перемогла Мискіну.
Девенпорт вважали найвірогіднішою претенденткою на здобуття свого другого титулу на Відкритому чемпіонаті США, але в півфіналі її зупинила Світлана Кузнецова. Енен-Арденн поступилась Петровій. Мискіна і Шарапова також вибули рано. Поразка Енен-Арденн означала, що Моресмо уперше в своїй кар'єрі досягне першого рядку рейтингу WTA. У ще одному повністю російському фіналі Кузнєцова здобула перемогу і стала третьою підряд тенісисткою з цієї країни, яка виграла свій перший титул Великого шолома.
Моресмо недовго посідала перший рядок рейтингу. Через місяць Девенпорт повернула його собі, вигравши титул у Штутгарті. Втім Моресмо продовжила свою успішну серію, перемігши на турнірах у Лінці та Філадельфії. Алісія Молік виграла найбільший титул у своїй кар'єрі в Цюриху і менший у Люксембурзі, тоді як Мискіна захистила свій титул у Москві. Світлана Кузнецова виграла титул на Балі й досягнула фіналу в Пекіні, де поступилась Серені Вільямс. Марія Шарапова виграла Чемпіонат Туру WTA, перемігши Вільмс, після того як здобула менші титули в Сеулі та Токіо і досягнула Фіналу в Цюриху. Надія Петрова і Меган Шонессі виграли в парному розряді.